- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
Нині розвивається самостійна наукова галузь — криміналістична прогностика [3-5].
Криміналістичне прогнозування (від грец. «передбачення») — спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку криміналістичного явища, здебільшого з кількісними оцінками і з визначенням більш-менш усталених строків його зміни.
Його концептуальні теоретичні основи заклали Р. С. Бєлкін, Г. Г. Зуйков, Г. Л. Грановський, Л. Г. Горшенін, М. О. Сенчик, В. А. Журавель, М. В. Салтевський, П. Д. Біленчук, В. О. Коновалова, І. Я. Фрідман та ін.
Р. С. Бєлкін наводить основні положення криміналістичного прогнозування [1], частина яких може бути застосована в судовій експертології.
Криміналістичне прогнозування є складним творчим процесом адаптування досягнень загальної прогностики для цілей і потреб криміналістики з урахуванням специфіки та завдань дослідження. Отже, некриміналістичними методами прогнозування вирішуються криміналістичні завдання, формуються якісно нові знання у сфері науки криміналістики. Криміналістичне прогнозування — це науково-практична діяльність, спрямована на отримання інформації про найбільш вірогідні тенденції, напрями і шляхи розвитку криміналістичне значущих об'єктів за допомогою застосування спеціальних методів і методик наукової прогностики.
197
Лекція 15
Експертне прогнозування
Криміналістична прогностика, що є певною формою вираження наукового знання, виконує низку функцій, які є значущими для здійснення прогностично-криміналістичних досліджень. Вчені виокремлюють: методологічну, евристичну, пошукову, регулятивну, інтегративну, орієнтуючу, конструктивну, практичну та профілактичну її функції.
Наводять чотири групи методів криміналістичного прогнозування: отримання вихідної інформації (усної і письмової) для прогнозування; оброблення вихідної інформації (екстраполяція, якісні та кількісні екстраполяційні схеми); отримання прогнозної інформації (різні види моделювання); поточна і відповідна верифікація (перевірка й оцінка) прогностичних висновків [6; 7].
В. А. Журавель розробив теорію і методологію криміналістичного прогнозування, обґрунтував доцільність класифікації криміналістичних прогнозів за: 1) цілями; 2) характером завдань, що вирішуються; 3) рівнем розроблення прогнозів; 4) кількістю методів, що застосовуються для побудови прогнозних висновків; 5) кількістю прогнозованих об'єктів; 6) за суб'єктом прогнозування тощо. Він розробив і запропонував типологічні схеми криміналістичних прогнозів залежно від напрямів прогностично-криміналістичної діяльності [5].
Положення криміналістичного прогнозування сприяють попередній оцінці й усвідомленню реального стану злочинності, передбаченню динаміки процесів злочинності у майбутньому і, відповідно, визначають можливі зміни в правоохоронній діяльності, спрямованій на розкриття та розслідування злочинів і запобігання їм.