4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності

Фіксація результатів профілактичної діяльності експертів здійснюється в різних документах (висновках, повідомленнях, ли­стах), в яких містяться результати профілактичної роботи, що про­водиться в процесуальній і непроцесуальній формах (з викладен­ням формулювань дослідницької частини, її синтезу, висновків, порядку посилань на нормативні акти і ГОСТи, можливих адре­сатів тощо), формі запиту, нагадування, інформації, що направля­ються правоохоронним органам із метою більш оперативного й успішного використання рекомендацій експертів. Слід встановити певну єдність у формах документів (журнали, довідки тощо), що містять відомості про криміногенні фактори, встановлені експер­том, інформація про які за певних причин тактичного або іншого характеру не була повідомлена слідчому і суду. Наявність в екс­пертних закладах даних з профілактики правопорушень дала б змогу правильно орієнтувати співробітників правоохоронних ор-

190

ганів про можливі напрями найбільш успішного використання з профілактичною метою спеціальних знань. З метою активізації методичної судово-експертної роботи з питань профілактики пра­вопорушень корисні були б зразки текстів лекцій і планів практич­них занять для слідчих і суддів певних категорій, співробітників різних закладів і організацій (відділів кадрів, органів соціального забезпечення, пунктів прокату, ощадних кас, поштових відділень, нотаріатів), а також тексти лекцій для населення. Ці матеріали на місцях могли б доповнюватися конкретними фактами і відомостя­ми з інформаційних фондів [7, с. 15-16].

Вихідна інформація важлива для прогнозування способів вчи­нення злочинів і розроблення заходів їх припинення. У більшості випадків прогнозування можливе за результатами узагальнення кримінальних справ, вихідна інформація, за якими зафіксована в судово-експертних закладах.

Судово-експертна профілактика виступає як підсистема більш загальних систем боротьби зі злочинністю. Такий підхід дає змогу правильно пізнати сутність експертної профілактики і забезпечи­ти її подальший розвиток як у теоретичному аспекті, так і в прак­тичній діяльності. Для успішного функціонування і подальшого розвитку судово-експертної профілактичної діяльності повинна бути створена окрема теорія експертної профілактики, що зможе систематизувати експертні знання, пояснити закономірності її функціонування та прогнозувати її розвиток в загальній системі попередження злочинності [8, с. 25].

У спеціальній літературі широко обговорюються питання су­дової експертно-профілактичної діяльності, що сприяє вирішен­ню її проблем. Проте ще не достатньою мірою розроблені методи проведення профілактичної роботи з окремих видів експертиз, компетенція експертів різних спеціальностей у вирішенні питань профілактичного характеру, критерії визначення ефективності профілактичної роботи. Правове регулювання судово-експертної профілактичної діяльності є недостатнім, оскільки прямих вказівок на обов'язки експертів встановлювати обставини, які сприяють вчиненню злочинів, а слідчих і суду — враховувати такі рекомендації судових експертів у процесуальному законодавстві, немає.

191

Лекція 14

Експертна профілактика

7 СУД°^ва експертологія

Вивчення судово-експертної практики показує, що незначна кількість експертів (18 % опитаних) аналізує з метою профілакти­ки об'єкти і матеріали, що надходять на експертизу [1; 5].

Тому з метою підвищення ефективності судово-експертної профілактичної діяльності необхідно:

— прийняти нормативний акт, який би регламентував про­ філактичну діяльність взагалі і судово-експертну профілактичну діяльність зокрема;

— здійснювати узагальнення судово-експертної практики за об'єк­ том експертного дослідження, технологією та іншими ознаками;

• до узагальнень судово-експертної практики залучати слід­ чих, щоб вона отримала реалізацію у вигляді подання, яке є проце­ суальним документом, обов'язковим для виконання;

• розробити заходи обміну досвідом у профілактичній діяль­ ності між судовими експертами;

• розробити методичні рекомендації проведення судово-екс­ пертного профілактичного дослідження [8, с. 305].

Отже, у структурі знань судового експерта повинні мати місце відомості про форми і методи його профілактичної діяльності, за­гальні положення методики дослідження причин і умов, які спри­яють скоєнню правопорушень.

Профілактичні можливості судово-експертної діяльності реа­лізуються на основі експертної прогностики.

Питання судово-експертного прогнозування в криміналістиці і судовій експертизі розроблялися у працях таких вчених, як Р. С. Бєлкін, Г. Л. Грановський, В. А. Журавель [6; 10].

P. C. Бєлкін наводить основні положення криміналістичного прогнозування, частина яких може бути застосована в судовій екс-пертології.

Судово-експертне прогнозування є одним із видів кримі­налістичного галузевого прогнозування, процесом, у результаті якого складається прогноз, що є формою наукового передбачення.

Методологічними основами судово-експертного прогнозуван­ня, зокрема його гносеологічною основою, є філософська кате­горія причинності, логічною — екстраполяція знань, тобто перене­сення знань з однієї предметної галузі на іншу, яка підлягає дослі­дженню.

192

Систему вихідних даних для прогнозування становлять:

• наукові дані — положення загальної теорії судової експерто- логії, окремих експертних вчень, базових наук;

• статистичні дані про злочинність, про діяльність правоохо­ ронних органів, про роботу судово-експертних закладів;

• дані практики правоохоронних органів про нові способи вчи­ нення злочинів, про нові об'єкти злочинних посягань;

• дані практики судово-експертних закладів про нові об'єкти, завдання, методи і засоби судово-експертного дослідження [6, с. 256-257].

Напрями прогнозування в судовій експертизі розрізняються залежно від виду діяльності, у межах якої воно здійснюється.

Перш за все, до них належить визначення перспектив розвитку наукових досліджень і їх результатів, а також заходів і форм судо­во-експертної діяльності.

193

Експертне прогнозування

Лекція 15

Експертне прогнозування

План

1. Поняття і теоретичні основи прогнозування.

2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування.

3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістич­ ного.

4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозу­ вання.

Література

1. Белкин Р. С. Курс криминалистики. — М., 1997. — Т. 2. — 409 с.

2. Грановский Г. Л. О криминалистическом прогнозировании // Тезисы. —

М., 1976.

3. Горшенин Л. Г. Основы теории криминалистического предупрежде­ ния. - М., 1993.

4. Яблоков Н. П. Предмет криминалистического прогнозирования пре-

ступлений // Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных уч­реждений в борьбе с преступностью. — К., 1983. — С. 20-25.

5. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного про-

гнозування. - X., 1999. - 246 с.

6. Прогнозирование и оценки научно-технических нововведений. — К.,

1982.

7. Джавадов Ф. М. Экспертная деятельность и развитие науки судебной

экспертизы. — Баку: Элм, 1998. — 187 с.

8. Никитина А. Г. Сила научного предвидения. — М., 1963.

194