2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності

Правове регулювання з погляду інформаційного підходу з ме­тою повноти і досконалості регулювання експертної діяльності здійснюється Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесу­альним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом адміністративного судочинства, Законом України «Про судову експертизу», відомчими інструкціями, в яких передбачено основні спеціальні та технічні заходи такого забезпечення.

Насамперед, це експертна техніка, запозичена із різних галузей науки і техніки та скомпонована у стаціонарні і лабораторні ком­плекси. Профіль лабораторій відділень ЕКП УВС, УВДТ і науково-дослідних інститутів судової експертизи, їхніх відділень, а також інших відомчих лабораторій (СБУ, Міністерства оборони тощо) визначається специфікою технічного устаткування і методами дослідження. Разом з тим загальні методи дослідження і технічні за­соби їх реалізації залишаються однаковими для багатьох різних профільних лабораторій. Тому експертну техніку можна поділити на: 1) лабораторну, 2) вимірювальну, 3) освітлювальну, 4) відтворен­ня зображення, 5) мікроскопічну, 6) акустичну, 7) дослідження мікрооб'єктів і запахів, з) автоматизації й комп'ютеризації. Вона дає змогу експерту зробити очевидною інформацією, яка відображена в матеріальному джерелі, і виявити її ознаки.

Експерт, як правило, використовує засоби і методи з будь-яких галузей науки і техніки, тому неможливо дати вичерпну класи­фікацію експертної техніки, та й немає такої необхідності. Зазна­чені технічні засоби є загальними для більшості експертних до­сліджень.

96

Засоби автоматизації та комп'ютеризації з'явилися в практиці експертних лабораторій наприкінці минулого століття і полегши­ли працю експерта, звільнили його від рутинної роботи. Автомати­зація методів експертних досліджень здійснюється двома шляха­ми. Перший — це автоматизоване вирішення завдань на основі за­кладеної в ЕОМ програми, коли програмний комплекс не тільки реалізує розрахунки за готовими формулами, але й видає текст висновку експерта (наприклад, система «Автоэкс» для вирішення завдань автотехнічної експертизи у справах про наїзди транспорт­них засобів на пішоходів). Пізніше ця програма почала використо­вуватися з використанням телетайпного зв'язку «Телеавто-экс», що дало змогу розширити коло її користувачів.

Другий шлях полягає в розробленні програмно-технічних ком­плексів, що використовуються експертами безпосередньо, без опе­ратора в діагногованому режимі. Це такі комплекси, як: «Контраст», призначений для вирішення завдань ідентифікації об'єктів за озна­ками складу і структури, «Фазан» — для встановлення фазового складу об'єкта за результатами його дослідження методами рентге-нофазового аналізу, «Кортик» — для вирішення завдань встанов­лення холодної зброї, «Балэкс» — для вирішення завдань дослі­дження вогнепальної зброї тощо. Розвиток програмно-апаратних засобів створив складні автоматизовані системи для роботи з вели­кими базами даних і оброблення великих потоків криміналістичне значущої інформації. Вони отримали назву «програмно-технічні комплекси (ПТК) криміналістичного призначення». З іншого боку, створюються банки даних АІПС конкретних об'єктів експертизи. У сучасний період створені і функціонують такі АІПС, як: «Ме­тал» — для дослідження об'єктів і їх сплавів, «Такс Лаб» — для дослідження наркотичних лікарських речовин та їх метаболітів (прекурсорів), «Волокно» — для встановлення ознак текстильних волокон тощо. Такі ПТК стали основними для створення й організа­ції автоматизованих обліків: автоматизовані балістичні ідентифі­каційні системи (АБІС), автоматизовані ідентифікаційні дактило­скопічні системи (АДІС), автоматизовані обліки, споживачами інформації яких є в основному оперативно-слідчі підрозділи ор­ганів внутрішніх справ (обліки підробних грошей), цінних паперів, документів, акцизних і спеціальних марок на алкогольну і тютюнову продукцію). Вони мають текстову, графічну і форма-