- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
2. Елементи оцінки висновку експерта
Під час оцінки висновку експертом враховуються такі елементи оцінки: а) положення формального характеру: дотримання встановленого процесуальним законом порядку призначення і проведення експертизи, правильності оформлення висновку, з'ясування питання, чи не підлягає експерт відводу; б) положення, що стосуються сутності висновку експерта: допустимість досліджуваних об'єктів, достовірність висновків, їх правильність і визначення доказового значення [8; 9].
До елементів формального характеру належить дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи. Він складається з винесення постанови про призначення експертизи за порушеною кримінальною справою, ознайомлення з нею обвинуваченого, якому слід роз'яснити його права під час проведення експертизи, ознайомлення обвинуваченого з висновком експерта (ст. 43 КПК України).
Під час судового розгляду при проведенні експертизи повинні бути поставлені питання експерту (ст. 310 КПК України) всіма учас-
170
никами судового розгляду в письмовому вигляді. Заслуховується думка учасників судового розгляду і висновок прокурора, після чого суд виносить ухвалу, в якій формуються питання експерту.
Недотримання встановленого порядку призначення експертизи в судовому засіданні може бути однією з підстав скасування вироку.
Відбувається також перевірка правильності оформлення висновку, наявності у ньому всіх необхідних реквізитів, зазначених у законі (ст. 200 КПК України). Висновок повинен бути підписаний тією особою, яка вказана у вступній його частині. У висновку комплексної експертизи слід зазначати, який експерт які дослідження проводив. Кожний експерт підписує ту частину дослідження, яку він виконував.
Під час вирішення питання про відвід експерта оцінюється його компетентність і відношення до кримінальної справи (у вступній частині висновку вказується стаж експертної роботи, освіта, спеціалізація експерта або наявність ліцензії на право проведення експертизи).
Відношення експерта до кримінальної справи оцінюється за його заінтересованістю або заінтересованістю у результатах справи.
Сутності висновку експерта стосується допустимість об'єктів дослідження. Перевіряється їх процесуальна якість: чи був законним процесуальний порядок отримання їх слідчим.
Законність отримання об'єктів визначається дотриманням слідчим відповідних статей кримінально-процесуального закону, які регламентують слідчі дії, з метою отримання таких об'єктів (слідчий огляд, обшук, виїмка, освідування). Якщо об'єкти надані ким-небудь з учасників процесу або сторонніми особами, перевіряється, чи дотримано процесуальної процедури визнання їх речовими доказами або зразками. Порушення цих правил тягне за собою недопустимість і висновку експерта, який досліджував ці об'єкти.
На допустимість об'єктів експертного дослідження впливає також належне зберігання їх після вилучення, яке повинно виключати можливість контактної взаємодії (після вилучення предметів одягу злочинця і жертви).
Визначається достовірність висновку експерта. З цією метою перевіряється обґрунтованість висновку експерта, його аргумен-тованість, наскільки він підтверджується проведеними дослі-
171
Лекція 12
Оцінка висновку експерта
дженнями. Передусім з'ясовується надійність методики дослідження. Як правило, на практиці експерти використовують апробовані і відомі методи дослідження. Проте трапляються випадки, коли виникає необхідність застосування нетрадиційної або недавно розробленої методики. Експерти (особливо приватні) іноді використовують застарілі або нерекомендовані методики, неправильні дані коефіцієнтів або інших табличних даних, що також слід враховувати під час оцінки достовірності висновку експерта.
В останнє десятиріччя під час проведення експертних досліджень почали використовувати ЕОМ і математичні методи. Роль математичних методів може бути допоміжною при проведенні деяких розрахунків, коли програмована методика використовується для вирішення суттєвого питання (наприклад, авто-технічної експертизи). Якщо у висновку експерта використовувалася програма для ЕОМ, необхідно перевірити, чи пройшла вона встановлену процедуру апробації і застосування. Ці дані повинні бути відображені у висновку експерта.
Слід також оцінити наукову обґрунтованість висновку експерта, тобто відповідність і логічний зв'язок висновків експерта з проведеним дослідженням, використання експертом належних методів і відповідність їх вимогам сучасної науки, а також відповідність висновку експерта загальним положенням теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики.
Перевіряється достовірність наданих експерту матеріалів для проведення експертизи. Іноді експерти формулюють свої висновки на основі недостатньої сукупності матеріалів, не використовують своє право вимагати надання допоміжних матеріалів.
Правильність вихідних даних, які надаються, впливає на обґрунтованість висновку експерта. Сам експерт не має права оцінювати правильність вихідних даних, тому що вони встановлюються слідчим шляхом проведення оглядів, експериментів, допитів. Якщо в процесі подальшого розслідування або судового розгляду виявиться, що вихідні дані неправильні, то висновок експерта буде визнано недостовірним. Щоб не потрапити в таку ситуацію, досвідчені експерти формулюють умовно-альтернативний висновок, в якому зазначають, що та чи інша ситуація може виникнути за наявності тих чи інших вихідних даних.
172
Повнота дослідження визначається застосуванням усіх доступних експерту прийомів і методів проведення конкретної експертизи. Слідчий, який добре орієнтується в питаннях сучасних можливостей судових експертиз, може дійти висновку, що експерт недостатньо повно провів дослідження.
