- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
Диференціація й інтеграція як діалектичне пов'язані процеси знаходять своє відображення в загальній теорії судової експертології, доповнюються такими процесами, як систематизація і класифікація, що притаманні кожній науковій теорії.
Першим етапом є систематизація знань, накопичених судовою експертологією. Систематизація — це встановлення між окремими фактами, явищами логічних зв'язків і закономірностей. Виникненню будь-якого виду експертиз передувала систематизація її об'єктів і знань про них, вирішуваних завдань, методів і методик дослідження. Систематизація на різних рівнях пізнання, від інтегрування і систематизації знань на рівні методологічного синтезу до систематизації знань у кожному з елементів теорії, і ще нижче, на рівні окремих вчень і теорій, передбачає загальний і окремі системні підходи до проблеми, що розглядається.
Вивчення за допомогою системного підходу об'єкта як самостійної системи (підсистеми) дає змогу розглядати ще більш дрібні системи: якості, ознаки, засоби їх відображення, фіксації, виокремлення, дослідження, зіставлення, аналізу і синтезу, що враховують специфіку об'єкта.
З метою впорядкування цих знань поряд із систематизацією в загальній і окремих теоріях судової експертології широко застосовується і класифікація.
До системи науки судової експертології включені елементи або підсистеми чотирьох рівнів [1, с. 122].
Підсистема першого рівня — фундаментальні базові (материнські) науки. Це наукові дані, що використовуються для правосуддя і беруться з різних суспільних, природничих і технічних наук. Це дані далеко не всіх наук, а лише основних, які найбільше застосовуються для вказаної мети. Вони умовно називаються відповідно до науки: технологія, економіка, статистика, математика, медицина, машинобудування, будівельна наука, металургія, хімічна технологія.
Підсистема другого рівня — предметні судові науки. Вони містять в основному судові науки або в окремих випадках судові наукові дисципліни, що формуються і розвиваються на основі
105
Лекція 7
Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології.
даних базових наук в тій їх частині, яка необхідна для становлення цих судових наук і розроблення методик судових експертиз. Вказані наукові дані використовуються для цілей правосуддя, збагачені теорією і є предметними науками, які містять теоретичні основи предметних судових експертиз.
Всі предметні судові науки, крім криміналістичної техніки, включають в основному трансформовані знання, що використовуються в судових експертизах. Це криміналістична техніка, судова психологія, судова фізика, судова хімія, судова біологія, судова медицина, судова психіатрія.
Третій рівень системи — галузі предметних судових наук — містить елементи, в яких сформувалися безпосередньо теоретичні основи судових експертиз. Більшість з них ще не мають своїх назв.
До четвертого рівня віднесені елементи системи, які становлять предметні судові експертизи. Елементи зведені в блоки, тобто класи судових експертиз. Таких класів зараз шістнадцять.
Кожний клас об'єднує ряд судових експертиз за принципом загальності їх зв'язків із предметами судових і базових наук і деякою близькістю їх об'єктів і методів дослідження, які вирішують завдання, що виникають перед судовими експертизами цього класу [1.С.124].