
- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
Правильність висновку експерта оцінюють зіставленням висновків з іншими доказами, зібраними у справі, з'ясуванням питання про те, чи не суперечить висновок іншим матеріалам справи, у тому числі іншим висновкам експертів у даній справі. Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю.
Висновок експерта повинен бути підтверджений проведеними дослідженнями. Слідчому, який не володіє спеціальними знаннями, важко оцінити цей елемент (наприклад, чи достатня виявлена сукупність ознак, якостей об'єкта для категоричного висновку про тотожність).
Проте це не означає, що єдиним критерієм достовірності висновку експерта є відповідність його висновків іншим доказам, зібраним у кримінальній справі. Тільки повноцінна оцінка самого висновку експерта, ходу і результатів проведеного дослідження дає право слідчому (суду) визнати цей висновок достовірним. Про це писали Р. С. Бєлкін, Ю. Г. Корухов та ін.
Як у процесі дослідження, так і на стадії формування переконання і його оціночної ролі, як правило, є розумне співвідношення суб'єктивного і об'єктивного. На думку О. Р. Шляхова, до об'єктивних умов слід відносити вирішення питання, яким чином проводити і з чого починати оцінку ознак об'єктів, що вивчаються. Досвід свідчить, що доцільно починати з оцінки розбіжностей об'єктів, що вивчаються, яка дає наукове пояснення їх природи, вивчення причин їх походження, врахування факторів часу і механізму утворення відображень. Під час повторної експертизи, як відомо, вирішуються ті самі питання та досліджуються ті самі об'єкти, що і під час первинної. І хоча експерт, який проводить повторну експертизу і робить відповідні висновки, допомагає слідчому (суду) оцінювати висновок первинної експертизи, оцінка повторної експертизи проходить ті самі етапи, що й оцінка первинної.
173
Лекція 12
Сам висновок повторної експертизи не має яких-небудь переваг перед висновком первинної експертизи, хоч і можливі розходження в застосуванні методів, засобів, методик, і в отриманих результатах, а також у формулюванні висновків. І первинний, і повторний висновок повинні бути оцінені з позицій відношення їх допустимості і достатності. З таких самих підстав проводиться оцінка висновку комісійної і комплексної експертиз.
Відповідно до ст. 75 КПК України висновок експерта для особи, яка його проводить, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковий, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 67 КПК України). Одна із особливостей оцінки висновку експерта — необхідність спеціального мотивування підстав, за якими він відкидається.
Встановлення суперечності між висновком експерта та іншими даними у справі ще не свідчить про недостовірність висновку. Суперечливі дані підлягають новій оцінці, у ході якої можуть бути встановлені недоліки (помилки) у результатах огляду місця події або обшуку, помилки у показаннях свідків або потерпілого та ін.
У результаті оцінки висновку експерта слідчий (суд) може прийняти одне з таких рішень:
визнати висновок експерта повним та обґрунтованим, таким, що має значення для справи;
визначити висновок неповним або недостатньо ясним та у разі необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта відповідно до ст. 201 КПК України;
визнати висновок експерта необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності та у разі необхідності призначити повтор ну експертизу або провести інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку висновків експерта.
174