2. Види експертиз у кримінальному судочинстві

Класифікація судових експертиз має для науки пізнавальне значення, а для практики — забезпечує правильний вибір спе­ціальних знань, які слід використовувати для отримання інфор­мації з будь-якого джерела, дає змогу визначити напрям методич­ного й організаційного забезпечення судових експертиз. Однак єдиної класифікації судових експертиз не існує, є лише так звані традиційні класифікації, що склалися останнім часом на основі криміналістичної науки і практики застосування спеціальних знань. Класифікація може здійснюватися за різними підставами і характером (галуззю) цих знань, місцем і послідовністю проведен­ня і обсягу дослідження, складу експертів.

За характером галузі спеціальних знань, що використовуються для проведення експертизи, виділяють чотири рівні:

117

т

Лекція 8

і

Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз

1. Класи (типи).

2. Роди.

3. Види.

4. Різновиди (підвиди) [2; 6].

Такий поділ судових експертиз з урахуванням завдань, що ни­ми вирішуються, має суттєве значення:

• допомагає визначити роди і види експертиз, проведення яких слід організовувати в судово-експертних закладах;

• полегшує розроблення планів НДР для розвитку теорії і ме­ тодів експертного дослідження;

• сприяє підготовці та перепідготовці експертних кадрів;

• допомагає особі, яка призначає судову експертизу, здійснюва­ ти правильний вибір відповідного роду (виду) експертизи [3, с. 55].

Клас експертизи представляє експертні дослідження, що об'єд­нуються спільністю знань як джерела формування теоретичних і методичних основ судової експертизи і об'єктів, які досліджують­ся на підставі цих знань. Такими, наприклад, є класи: криміналіс­тичних експертиз; судово-медичних експертиз; судово-технічних експертиз.

Роди експертиз розрізняється за предметом, об'єктом і відпо­відно методиками експертного дослідження. Наприклад, у кримі­налістичній експертизі на рівні роду виокремлюють: почерко­знавчі, авторознавчі, трасологічні, балістичні, портретні, технічні дослідження документів.

Вид експертизи складають елементи роду, що відрізняються специфічним предметом відносно загальних для роду об'єктів і ме­тодик. Наприклад, у судово-технічній експертизі документів розрізняють: експертизу комп'ютерних документів, експертизу дослідження штампів і печаток, експертизу матеріалів документів (барвників, паперу, клеючих речовин), що використовуються для їх виготовлення.

Підвиди експертизи — це складові виду, що відрізняються за­вданнями, характерними для предмета цього виду експертизи і ком­плексами методів дослідження окремих об'єктів. Наприклад, у ме­жах техніко-криміналістичної експертизи текстів документів слід виокремити експертизи дослідження витравлених текстів, експерти­зи підробних текстів із застосуванням копіювальної техніки тощо.

118

Має місце Перелік основних видів судових експертиз та екс­пертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація су­дового експерта фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України від 15 липня 1997 р. № 285 (7А). Так, експертизи з дослідження вибухових пристроїв і експертизи з дослідження вибухових речовин і продуктів вибуху об'єднані в групу «вибухо-технічна експертиза»; бухгалтерська експертиза представлена як один із видів економічних досліджень.

У жовтні 2003 р. наказом Міністерства юстиції України до зазначеного Переліку були внесені зміни, уточнювалися назви деяких експертних спеціальностей та вводилися нові. У цілому ж підходи до формування структури Переліку суттєвих змін не зазнавали.

Ці підходи мають недоліки, які обумовлені тим, що під час по­будови класифікації судових експертиз і експертних спеціальнос­тей не враховувалися рекомендації О. Р. Шляхова і Р. С. Бєлкіна.

Усі судові експертизи українські вчені-криміналісти поділя­ють в кримінальному судочинстві на 16 класів (Перелік експер­тиз затверджений наказом Міністерства юстиції України 9 серпня 2005 р. зі змінами і доповненнями на 2005 p.):

1. Криміналістичні.

2. Економічні.

3. Товарознавчі.

4. Інженерно-технічні.

5. Інженерно-технологічні.

6. Фармацевтичні і фармакологічні.

7. Експертизи харчових продуктів.

8. Ґрунтознавчі.

9. Судово-біологічні.

10. Судово-екологічні.

11. Судово-ветеринарні.

12. Судово-медичні.

13. Судово-психологічні.

14. Судово-психіатричні.

15. Судово-мистецтвознавчі.

16. Судові експертизи інтелектуальної власності.

119

Лекція 8

Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз

З урахуванням роду експертиз класифікація виглядає так: 1 клас. Криміналістичні.

Він включає три роди експертиз:

1. Традиційні, формування яких належить до періоду виникнен­ ня і становлення судових експертиз.

2. Нетрадиційні, що сформувалися в останні десятиліття XX ст.

III. Матеріалознавчі — різні види дослідження матеріалів, речо­ вин і виробів (КЕМРВ).

I. До традиційних експертиз належать:

1. почеркознавча;

2. авторознавча;

3. технічна експертиза документів;

4. трасологічна;

5. балістична (вогнепальної зброї, набоїв, слідів пострілу);

6. холодної зброї;

7. портретна;

8. вибухотехнічна.

II. До нетрадиційних експертиз належать:

1.9. фототехнічна;

10. відеофонографічна;

11. експертиза відновлення знищених маркіровочних знаків.

III. До матеріалознавчих експертиз належать:

12. експертиза об'єктів волокнистої природи;

13. експертиза лакофарбних матеріалів і покритів;

14. експертиза нафтопродуктів і пально-мастильних речовин;

15. експертиза скла;

16. експертиза металів, сплавів і виробів з них (металографічна);

17. експертиза полімерних матеріалів;

18. експертиза пластмас, резини і виробів з них;

19. експертиза наркотичних та психотропних речовин;

20. експертиза рідин, що містять спирт;

21. експертиза парфумерних і косметичних засобів;

22. експертиза наявності шкідливих речовин у навколишньо­ му середовищі.