2. Наукові закономірності та їх види

Розвиток кожної науки відбувається на основі притаманних їй закономірностей, законів, і визначається предметом цієї науки [2, с. 40]. Закон у науці — це стійкі зв'язки між окремими явищами, процесами, що вивчаються цією наукою і мають фундаментальне значення. Взаємозв'язки між науками визначаються у процесі їхнього розвитку. Закономірності науки — це її найбільш загальні закони. Закономірності є окремою ієрархією загальних і спеціаль­них законів. Вони характеризуються такими ознаками:

• об'єктивністю;

• кількісним або якісним вираженням;

• постійністю.

У загальній теорії судової експертизи існує поняття концепції такої ієрархії:

— фундаментальні закономірності, характерні для всіх судових експертиз;

106

• закономірності «граничного характеру»;

• предметні закономірності [3, с. 97].

До фундаментальних закономірностей належать закономір­ності формування достовірного нового знання на базі вже відо­мого.

Для отримання об'єктивного, повного й достовірного висновку судовий експерт повинен застосувати методи, розроблені з ураху­ванням специфіки досліджуваних об'єктів. До предметних зако­номірностей слід віднести такі, що отримані на основі спеціальних знань і проведеного дослідження криміналістичне значущої інформації у доступній і зрозумілій суб'єкту доказування: слідчо­му, прокурору, судді й іншому учаснику процесу формі. Сюди на­лежать і закономірності постійного збільшення обсягу знань, які становлять спеціалізовані предметні науки і визначають їхню ком­петенцію.

Закономірностями цієї групи є відображення процесу виник­нення предметних наук і відповідних предметних судових експер­тиз або утворення нових підвидів у вже існуючих видах (родах).

Так, у кінці 80-х років у судовій техніко-криміналістичній екс­пертизі документів була виокремлена фототехнічна експертиза. До цієї групи належать і закономірності профілактики за допомо­гою експертиз, які сприяли або можуть сприяти вчиненню зло­чинів, а також розроблення на цій основі рекомендацій з усунення цих обставин. Такі суттєві рекомендації вносять керівникам під­приємств щодо усунення різних недоліків за результатами прове­дення судових експертиз холодної або вогнепальної зброї, яку виготовляють з використанням довоєнного обладнання тощо.

Закономірності «граничного характеру» — це закономірності наук, з якими взаємодіє кожна судова експертиза. Наприклад, за­кономірності «спеціальних предметних наук», що є базовими для відповідних родів: для окремих криміналістичних експертиз (хімія, фізика); для матеріалознавчих (товарознавство, еко­номіка).

До криміналістичних закономірностей, з якими пов'язана теорія судової експертизи, відносять механізм учинення злочину, виникнення інформації про злочин (відображення її в об'єктах матеріального світу), закономірності її збирання і дослідження.

107

Лекція 7

3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування

Сучасні досягнення науки і техніки використовують для ство­рення спеціалізованих предметних галузевих наук тих чи інших родів судових експертиз. Тут проявляється закономірність інтеграції наукових знань для створення предметного знання кож­ного роду (виду) судових експертиз і постійного поновлення цьо­го знання, розкриття можливостей дослідження вже нових знань або їх модифікації, вдосконалення методів і методик, що застосо­вуються під час дослідження.

Судові предметні науки — це вираження форми застосування спеціальних знань, які трансформовані з відповідних фундамен­тальних (материнських) наук для цілей судочинства.

Предмет судової експертизи визначається об'єктом дослідження і питаннями, поставленими слідчим, судом або іншими органами.

Поняття предмета судової експертизи розрізняють в аспекті ро­ду, виду, підвиду (загальнонаукове визначення). Останнє визна­чається питаннями, поставленими в межах спеціальних знань. Тісно пов'язані з предметом і питання класифікації всіх судових експертиз. Це питання має не тільки теоретичне, але й велике практичне значення, його вирішення дає підстави для призначен­ня судових експертиз.

Кожний вид судової експертизи має закономірні зв'язки зі своєю предметною судовою науковою, а через неї або безпосеред­ньо — з її материнською (базовою) наукою. Для хімічних експер­тиз (КЕМРВ) предметною наукою є судова хімія, а фундаменталь­ною — хімія; для фізичних — судова фізика; для економічних — су­дова економіка, базовою наукою — економіка.

1. Судова хімія як предметна наука розробляє і впроваджує в судово-хімічну експертизу різні методи дослідження речовин і ре­чових доказів (хімічний крапельний метод, фотографічний, фізи-ко-хімічний органічний кількісний аналіз, термолюмінесцентний аналіз, хімічний аналіз продуктів пострілу).

Закономірності процесів математизації, комп'ютеризації судо­вих експертиз обумовлені метою практики об'єктивізувати судові експертні висновки шляхом застосування кількісних критеріїв для їх розмежування й оцінки правоохоронними органами.

108

Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології...

Фізико-хімічний аналіз як розділ судової хімії дає змогу досліджувати складні системи перетворення речовин.

Фізико-технічний аналіз дає змогу досліджувати склад речо­вин, характер взаємодії їх компонентів без попереднього поділу.

Хімічні методи додатково застосовуються і в інших видах судо­вих експертиз під час техніко-криміналістичного дослідження до­кументів, балістичного дослідження тощо [6, с. 15].

2. Судова фізика розробляє і впроваджує в КЕМРВ й інші ви­ ди експертиз фізичні методи та прийоми дослідження різних ма­ теріалів і виробів з них. Вони і технічні засоби (прилади, інстру­ менти) об'єднуються в самостійну предметну судову науку — судову фізику. Об'єктами її як предметної науки є різні речовини, матеріали і вироби з них.

Склад речовини поряд з хімічними методами встановлюється й фізичними методами: спектральний аналіз, емісійний, атомний, абсорбційний, рентгенівський методи, спектрофотометрія, радіоелектрофотометрія, металографія.

Окремі методи судової фізики застосовуються в різних судових експертизах: криміналістичній, автотехнічній, пожежній, судово-балістичній [6, с. 27].

3. Судова біологія заснована на даних класичної біології, вивчає і досліджує закономірності утворення й існування об'єктів біологічного походження, що потрапили до сфери кримінального або цивільного судочинства.

Судова біологія розробляє методи судового експертного дослідження об'єктів біологічного походження (рослин, тварин, їх похідних) з метою вирішення судово-біологічних класифікацій­них завдань.

Судово-біологічна експертиза спрямована на встановлення фактів, що мають значення для справи на підставі використаних спеціальних знань в галузі біології (М. Л. Мамотюк, Т. Г. Бордо-нос, Л. П. Булига, Д. С. Рудич та ін.).

Судово-біологічна експертиза дає висновок про природу, гру­пову належність, а в окремих випадках — про тотожність об'єктів біологічного походження.

Експерти-біологи під час дослідження користуються такими поняттями, як тип (таксон), клас, загін, сімейство, рід, вид, підвид

109

Лекція 7

Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології..

(сорт, порода). В. С. Мітричев вказує, що категорія роду, виду, групи відображують об'єктивно існуючу єдність і диференціацію матеріального світу. Слід намагатися встановити більш певну більшість (вид і далі), яка має найбільше доказове значення.

4. Судове ґрунтознавство вивчає закономірності, які обумов­ люють диференціювання поверхні землі на окремі ділянки, ло­ кальні межі яких є об'єктами судово-ґрунтознавчої експертизи.

Основи предметної науки «судового ґрунтознавства» станов­лять материнські (базові) науки, що пояснюють геологічні проце­си (геологія, геохімія, мінералогія, петрографія); науки, що вивча­ють об'єкти біосфери і процеси, що проходять в ґрунті з компонен­тами біологічного походження, тваринами, продуктами їхньої життєдіяльності (біологія, зоологія, мікробіологія, ботаніка, біохімія та ін.).

Експертне дослідження нашарувань ґрунту дає змогу встанов­лювати факт знаходження людей, предметів на конкретній ділянці (місцевості), факти їх контактної взаємодії.

5. Судове матеріалознавство — це пізнання закономірностей субстрату речовин, матеріалів, вироблених із метою встановлення їх родо-видової належності, що виникають у процесі розслідуван­ ня. Вони вирішуються різними методами окремих предметних наук: судової фізики, судової біології, криміналістики. Підвидами цієї судової предметної науки є такі галузеві знання, як судове тек­ стильне матеріалознавство (дослідження волокон, матерії — В. Ф. Пучков, Н. А. Загрядська).

6. Судова одорологія вивчає закономірності утворення слідів запаху різними запахоносіями, які досліджуються за допомогою технічних аналізаторів і спеціальних біологічних детекторів (службова собака). Інструментальний аналіз проводиться на ос­ нові застосування хімічних і біологічних методів і спеціальної апа­ ратури (хроматографа, мас-спектрометра).

7. Судова голографія розробляє методи, засновані на лазерному промінні, що застосовуються для дослідження речових доказів в су­ дочинстві (А. Ф. Аубакіров, М. Г. Находкін, В. Г. Гончаренко). Голо­ графічні методи почали розроблятися з 60-х років XX ст. для дослідження об'єктів — речових доказів. Вони забезпечують певну цілісність об'єкта, точно відтворюють форму та особливості його

110

мікроструктури в трьох вимірах; дають змогу здійснювати фіксацію через спотворююче середовище.

Голографічні методи використовуються в судово-експертних дослідженнях: великої кількості об'єктів, близьких за своєю струк­турою і змістом, з метою їх диференціації під час дослідження ма­шинописних текстів і кліше з метою розпізнання образів виділен­ням ознак, що їх характеризують, фотопортретів, дактило­скопічних об'єктів. Вони дають змогу ідентифікувати об'єкти в трасології і судовій балістиці шляхом профілювання, досліджува­ти голограми для захисту певних об'єктів (продуктів, товарів) від підробки.

8. Криміналістика займає особливе місце серед предметних на­ук за самостійністю свого предмета в галузі завдань, що стоять пе­ред правосуддям. Вона є предметною наукою для криміналістич­них експертиз. Криміналістика — це вчення про механізм вчинен­ня злочину, виникнення кримінально-релевантної інформації та її дослідження.

У процесі перероблення даних різних наук для цілей криміна­лістики, зокрема криміналістичної експертизи, виникають прин­ципово нові особливі методи — криміналістичні. Вони є су­купністю методів різних наук, перероблених для цілей кримі­налістики.

Так, наприклад, метод криміналістичної ідентифікації залежно від конкретних завдань застосовується за допомогою даних вели­кої кількості наук, методи яких перероблюються і беруться в різних сукупностях для вирішення певного завдання.

Багаторічний досвід криміналістичної експертизи довів, що найчастіше зустрічаються профілюючі питання, які вона ви­рішує, — це встановлення індивідуально-конкретної тотожності конкретних об'єктів речових доказів і конкретних осіб, а також тва­рин, які причинно пов'язані з подією злочину. Саме ці питання є експертними завданнями всіх видів криміналістичної експертизи: почеркознавчої, трасологічної, балістичної, дактилоскопічної, портретної тощо [3-5].

Таким чином, більшість завдань криміналістичної експертизи в її класичному розумінні є саме індивідуальна ідентифікація об'єктів експертизи. Можна говорити, що криміналістична експер-

111

Лекція 7

тиза — це ідентифікаційна експертиза, і жодна інша експертиза не має такої функції.

Всі рішення судово-експертних завдань в інших видах експер­тиз обмежені встановленням родової, видової приналежності, її базовими поняттями є не тотожність, а подібність, тобто вирішен­ня завдань «такий самий об'єкт», а не «той самий». Судові експер­тизи в цьому плані об'єднуються поняттям «класифікаційні екс­пертизи».

Отже, мета криміналістичної ідентифікації — встановлення відображення конкретного об'єкта з сукупності об'єктів. Ком­плекс ознак — це їхня сукупність, необхідна для викремлення об'єкта, що ідентифікується, з сукупності об'єктів. Умови криміналістичної ідентифікації — взаємозв'язок об'єктів, що ви­вчаються, з подією злочину. Для криміналістичної ідентифікації мають значення такі якості об'єктів, як індивідуальність, стійкість, варіаційність.

Значення теорії криміналістичної ідентифікації визначається тим, що вона є науковою основою не тільки багатьох слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, але й судово-експертних дослі­джень під час встановлення і розшуку різних осіб, речей та інших матеріальних об'єктів, що виступають як речові докази.

На практиці положення теорії криміналістичної ідентифікації реалізується в конкретних методиках експертних досліджень. От­же, криміналістична ідентифікація є і методом доказування.

У деяких випадках перед криміналістичною експертизою став­лять експертні завдання, які є діагностичними (неідентифіка-ційними). Нерідко вони вирішуються криміналістичними метода­ми разом з методами інших предметних наук.

Методологічною основою вирішення неідентифікаційних зав­дань в криміналістиці є криміналістична діагностика. Діагностич­ну експертизу поряд із класифікаційною, ідентифікаційною і си­туаційною розглядали А. І. Вінберг (1978), Г. Л. Грановський (1979), В. Г. Гончаренко, Ю. Г. Корухов (1983), Н. П. Майліс (1985), Г. В. Прохоров-Лукін (2000) та ін.

Необхідною умовою діагностики є наявність класифікаційних знань про об'єкти, що накопичені науковим або досвідним шляхом і не пов'язані загальним походженням з об'єктом впізнання.

112

Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології...

Ситуаційні дослідження давно проводяться в межах кримі­налістичної експертизи. Об'єктом їх є досліджувана подія, а саме обстановка, що відображає подію. Для вирішення завдань ситуа­ційної експертизи використовуються криміналістичні, іноді й інші спеціальні знання. Експерт дає висновок про наявність або від­сутність причинного зв'язку, про причину і наслідок.

Основна відмінність судово-експертної предметної науки і відповідного виду судової експертизи полягає в їхніх цілях в аспекті гносеології. Так, кожна предметна наука як галузь відпо­відних знань має на меті виробництво наукових знань. Така мета не стоїть перед предметною судовою експертизою. Предметна су­дова експертиза вирішує поставлені перед нею питання на основі своїх спеціальних знань.

113