- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
У плані реалізації логічних і психологічних установок в експертній діяльності виникає ціла низка проблем.
Передусім це організація роботи групи, що проводить комісійну (або комплексну) експертизу. Вона повинна бути єдиним динамічним процесом, який має певні фази: з'ясування завдання, вивчення матеріалів справи кожним експертом, висунення й обговорення версій (гіпотез), вибір методів і засобів дослідження, його планування і координація, оцінка результатів формування індивідуальних і загальних висновків, оформлення експертизи.
Побудова експертної гіпотези під час проведення комісійної (комплексної) експертизи має свої особливості (відмінності). Саме завдання окремим членам комісії містить деяку обмеженість (менший обсяг) для побудови гіпотези порівняно з тим, яке висувається з усіх поставлених питань.
Важливим моментом є оціночна діяльність комісії експертів. Вона в багатьох аспектах визначається узгодженістю результатів проведеного дослідження (відсутністю розбіжностей у результатах).
Процес формування колективного переконання комісії експертів має свої особливості, які відрізняють його від формування
91
Лекція 5
індивідуального переконання. Колективне переконання — це результат взаємного спілкування під час творчого процесу дослідження, тому не слід розглядати його як просте складення думок окремих осіб [7, с. 23].
Під час проведення комісійних експертиз однаково загрозливим є як конформізм членів експертної комісії, так і їхня зайва самовпевненість. Колективне переконання повинно бути відображенням усвідомленим і переконанням кожного індивіда (члена).
Порівняно з комісійними експертизами повторні мають деякі особливості. Тут найбільш важливим є психологічне ставлення експерта до висновку первинної експертизи. Це зіткнення внутрішнього переконання експертів, які проводили первинну і повторну експертизи, зіткнення не тільки наукових думок, але й етичних і психологічних компонентів можливих висновків.
Під час проведення повторних експертиз часто роблять висновки про неможливість вирішення питання. Психологічно це пояснюється тим, що проведення повторних експертиз відрізняється, як правило, підвищеною складністю, проявляється як сукупність таких психічних якостей, як обережність, обачність [10, с. 161]. Слід розрізняти обережність як слабкість позиції експерта, його некомпетентність, його бажання «перестрахуватися» від обережності як прояву обачності, мудрості експерта. Перше — малодушність — ознака слабкості, друге — моральна позиція.
Під час проведення повторних експертиз особливого значення набувають психологічні якості експерта, бо вони характеризуються підвищеною складністю, відповідальністю, емоційним навантаженням і необхідністю вирішення протиріч. Поряд із загальними ідеологічними установками експерта необхідно врахувати потреби організації психологічних якостей експерта [1, с. 26].
Отже, як закони і категорії логіки, так і проблеми психологічного характеру пронизують всю експертну діяльність. Вони впливають як на сам процес цієї діяльності, так і на її результати.
92