- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
Тенденціями формування і розвитку наукової мови судової експертології та її термінологічного апарату, як справедливо зазначає Т. В. Авер'янова [3, с. 109], можна вважати ті тенденції, які свого часу були сформовані Р. С. Бєлкіним для мови її спорідненої науки криміналістики:
розширення кола вживаних термінів;
зміна визначень (уточнення, заміна одних іншими);
диференціація окремих визначень;
уніфікація термінології;
розроблення знакових систем (ступінь високої формалізації).
На особливу увагу заслуговує уніфікація мови судово-експертної діяльності. Для її характеристики слід відповісти на запитання, чи є вона природною, чи науковою, чи можлива її формалізація, а якщо можлива, то чи можна в експертному висновку використовувати скорочення перетвореної інформації, тобто кодовий опис. Експертне дослідження не є науковим пошуком, проте воно спирається на дані науки і використовує наукові методи пізнання. Тому воно не може не вживати описів методів і засобів наукової мови, і це відбувається, в основному, в дослідницькій частині висновку експерта. Проте тут існує проблема оцінки висновку експерта слідчим і суддею, які повинні його розуміти. Останнім часом спостерігається процес інтенсивного ускладнення експертних досліджень, використання все більш складних технічних засобів дослідження. Особі, яка не володіє спеціальними знаннями у відповідній галузі науки, стає важче оцінювати хід і результати експертних досліджень. Який же вихід із цієї ситуації? Його підказав 3. М. Соколовський [5, с. 196]. Він запропонував два варіанти такої відповіді. Якщо висновок експерта викликає сумнів у слідчого і суду, вони можуть призначити повторну експертизу (тут адресат оцінки висновку — експерт, якому буде доручена повторна експертиза). Другий варіант відповіді в
77
Лекція 4
тому, що дослідження слід описувати з простим викладенням методики з роз'ясненням наукової термінології, деталізацією виконаних експертом дій, їх ілюстрацією. Вважаємо, що другий варіант є більш вдалим, проте для цього потрібна каталогізація експертних методик, яка проводиться в Україні, але ще не завершена.
Умовою ефективного застосування наукової мови є й уніфікація наукової термінології. Під час викладення змісту дослідницької частини висновку можлива заміна словесного опису знаками, символами, індексами, фотознімками, спектрограмами, хроматограмами (3. М. Соколовський, Д. Я. Мирський, Є. М. Лів-шиц) [5; 6]. Отже, можлива формалізація наукової мови експерта. Вплив на мову висновку експерта має і використання електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ), засобів телекомунікації і систем зв'язку. Зараз успішно використовуються математичні методи для «нечітко» описаних об'єктів або описаних без формалізації їх ознак. Це особливо характерно в таких видах і родах судових експертиз, як судово-лінгвістична, судово-генетична, комп'ютерна, які знаходяться на стадії становлення і розвитку. На цьому етапі уніфікації наукової мови виникає ціла низка проблем: відсутність єдиного понятійного апарату, необхідного для розуміння термінів, що використовуються вченими різних спеціальностей, слідчими, суддями, для розуміння сутності деяких понять і категорій, назв деяких видів експертиз (наприклад, комп'ютерна експертиза інформаційних технологій тощо).
Використання в експертному висновку в межах необхідного елементів формалізації наукової мови не знижує значення словесного опису.
У перспективі словесний опис збереже своє значення, оскільки шляхом словесного опису використовуються всі інші знаки і створюються нові знакові системи. Природна мова — це «метамова всіх інших знакових систем» [7, с. 118]. Проте словесний опис має бути лаконічним, тобто не містити в собі зайвої інформації.
Адекватний опис об'єктивних явищ обстановки події, матеріальних об'єктів і створення достовірної уяви про них може бути здійснено за умов, якщо застосована з цією метою мова буде точною, конкретною, однозначною, лаконічною, а мовні засоби і форми викладення правильно обрані, відповідно до внутрішньої «логіки» і змісту описаного об'єкта [8, с. 12].
78
Лекція 5 Логіко-психологічні основи експертної діяльності
План
Логічні основи експертної діяльності.
Використання психології в експертній діяльності.
Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалі зацією логічних і психологічних установок.