- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
Лекція 4
Понятійно-термінологічний апарат загальної теорії судової експертології
План
Поняття і види мови: терміни загальної теорії судової експертології.
Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату.
Література
1. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. — М.,
1974. - 593 с.
Ракитов А. Р. Анатомия научного знания. — М., 1969. — 264 с.
Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. — М.: Нор-
ма, 2006. - 479 с.
4. Российская Е. Д., Усов А. И. Судебная компьютерно-техническая экс-
пертиза. — М., 2001.
5. Соколовский 3. М. Об уровне описания исследований в экспертном за-
ключении // Криминалистика и судебная експертиза. — К., 1973. — Вып. 10.-С. 196-198.
6. Мирский Д. Я., Лившиц Е. М. Значение оптиматизации содержания и
формы заключения эксперта // Общетеоретические правовые и организационные основы судебной экспертизы. — М., 1987. — С. 78-80.
7. Резников Л. О. О роли знаков в процесе познания // Вопр. философии.
-1961.-№8. -С. 118-121.
8. Палъкис Е. Б. Фиксация вещественных доказательств: Автореф. дис. ...
канд. юрид. наук. — М., 1971. — 17 с.
9. Словарь основных терминов судебной экспертизы. — М., 1980.
74
1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
Розвиток загальної теорії експертології значною мірою залежить від розвитку, вдосконалення ЇЇ понятійного апарату і від глибокого розкриття предметів, явищ, які відображаються в кожному понятті.
Вчення про засоби і форми комунікаційної діяльності під час проведення судових експертиз та інформаційних процесів є одним із елементів концепції загальної теорії судової експертології.
Дослідження понятійного і термінологічного апарату загальної теорії як цілісної системи необхідне з метою розкриття змісту основних принципів і законів науки. П. В. Копнін писав: «Основные законы науки существуют в форме понятий или их систем» [1, с. 509].
Поняття мови багатогранне [2, с. 64]. Розглянемо лише три її категорії: природна мова, наукова мова і формалізована мова.
Природною мовою розмовляють і за допомогою неї висловлюють свої думки в повсякденному житті. Природна мова має багатий запас слів, проте її суттєвим недоліком є багатозначність слів (полісемія), довгі та завеликі речення, нечіткі синтаксичні й семантичні правила. Це заважає користуватися такою мовою в наукових цілях і приводить до творення мови науки, в тому числі формалізованої.
Наукову мову називають штучною, підкреслюючи цим її відмінність від мови природної. Кожна наука виробляє свою специфічну штучну мову, яка створюється на основі природної.
Мовні терміни і символи науки відрізняються більшою тотожністю, одноманітністю (однозначністю). Т. В. Авер'янова вважає, що наукову мову доцільніше називати спеціалізованою, бо втрачаючи якості природної мови, вона стає формалізованою [3, с. 105].
Подібно до емпіричної і теоретичної стадій пізнання (дослідження) у науковій мові розрізняють емпіричні терміни і твердження (об'єкти або якості, які прямо або опосередковано спостерігаються), а також теоретичні терміни і твердження (для опису взаємовідносин між абстрактними об'єктами ідеалізованої системи).
Загальна теорія судової експертології повинна конструюватися з чітких понять, які сприймаються однозначно, її наукова мова має бути достатньо уніфікована, щоб нею могли користуватися судові експерти різних спеціальностей, слідчі, судді.
75
Лекція 4
Для визначення умови створення такої мови в ній необхідно виділити елементи: 1) загальновживані емпіричні й теоретичні терміни, що використовуються і в інших теоріях; 2) запозичення з мови окремих теорій експертизи; 3) специфічні терміни мови судової експертизи як специфічної галузі діяльності.
Мова цієї групи — це система понять, які визначаються певними позначеннями. Враховуючи, що вона використовується спеціалістами різного профілю, наукова мова повинна мати загальнонаукові поняття з метою конкретизації окремонаукових специфічних понять.
З метою систематизації понять і визначень мови судової експертизи було створено «Словарь основных терминов судебных экспертиз», підготовлений у Москві на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту судової експертизи (ВНДІСЕ) у 1980 р. Він побудований за дескрипторним принципом: як дескриптори фігурують нормативні ключові слова, відібрані з головного словникового складу природної мови. Необхідно відзначити як позитивне явище, що в Росії на базі ВНДІСЕ випущено цілий ряд словників основних термінів окремих родів судових експертиз: судово-балістичної (1984), судово-технічної експертизи документів (1985), судово-медичної, судово-психіатричної (1986), судово-бухгалтерської і планово-економічної (1987), судово-почеркознавчої (1987), судово-трасологічної (1986) та ін. [З, с. 107]. На жаль, їх немає в Україні. Міністерство юстиції України тільки розпочало каталогізацію методик судових експертиз. Були видані окремі словники: І. В. Поетика «Русско-украинский терминологический словарь криминалистики» (Одеса, 1993); В. Ю. Шепітько «Криміналістика. Енциклопедичний словник» (українсько-російський, російсько-український) (Харків, 2001); «Каталог выступающих частей машин» (колектив авторів КНДІСЕ МЮ України) (Київ, 1998); М. І. Скригонюк «Криміналістична термінологія» (Київ, 2003).
Аналіз перерахованої серії словників свідчить про наявність специфічної мови як загальної теорії судових експертиз, так і окремих теорій судової експертизи, про органічний зв'язок цих теорій і їхніх мов між собою. З цією метою видано «Энциклопедию судебной экспертизы» (Москва, 1999) та «Енциклопедію судової експертизи» в Азербайджані (2000). На жаль, така енциклопедія на сьогодні відсутня в Україні, проте вона конче потрібна. До вказаних груп мови за-
76
Понятійно-термінологічний апарат загальної теорії судової експертології
гальної теорії експертології з часом додасться категорія особливої формалізованої мови. Сьогодні процес її створення вже відбувається в окремих теоріях судових експертиз у зв'язку з необхідністю вирішення експертних завдань, алгоритмізацією цього процесу, використанням для цих цілей комп'ютерної техніки [4, с. 118].