2. Судов о-експертні заклади

В Україні система експертних закладів відомча. У системі Мініс­терства юстиції України функціонують 7 науково-дослідних інсти­тутів судової експертизи (НДІСЕ): Київський (з 1915 p.), Харківський (з 1915 p.), Львівський, Дніпропетровський, Донець­кий (з 1995 p.), Одеський, Кримський (з 2002 р.) і 12 відділень (Тер­нопільське, Черкаське, Чернігівське, Вінницьке, Сумське, Пол­тавське, Севастопольське, Луганське, Волинське, Миколаївське, Кіровоградське, Херсонське).

Інститути та лабораторії здійснюють такі експертизи: 1) усі ви­ди криміналістичних (почеркознавчі, авторознавчі, судово-трасо-логічні, балістичні, холодної зброї, газової зброї, ідентифікації осо­би за ознаками зовнішності, фототехнічні, техніко-криміналістич-не дослідження документів); 2) економічні; 3) товарознавчі; 4) технічні (пожежно-технічні, автотехнічні, будівельні); 5) техно­логічні; 6) експертизи матеріалів, речовин і виробів, зокрема нар­котичних речовин, металів і сплавів, фарб і лаків, пально-мастиль­них матеріалів (волокон, скла і кераміки, пластмас і полімерів); 7) фармацевтичні та фармакологічні; 8) харчових продуктів; 9) ґрунтознавчі та судово-біологічні — тільки об'єктів рослинного (листя, стебел, кори, плодів, насіння) і синтетичного походження; тваринного походження (пір'я, вовни, луски); продукти переробки рослинних та тваринних матеріалів (хутра, шкіри, тканини); про­дукти життєдіяльності (меду, смоли, камеді); 10) психологічні.

Останнім часом у теорії криміналістики і слідчій практиці виник­ли нові види судових експертиз: судово-акустичні (фоноскопічна, фонетична, електроакустична), лінгвістична, одорологічна, вибухо­ва, експертиза комп'ютерної техніки і програмних засобів.

Судові експертизи проводяться Експертною службою МВС України, перш за все, для забезпечення потреб дізнання, досудово-го слідства, оперативно-розшукових заходів, а саме в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (ДНДЕКЦ МВС України), науково-дослідних експертно-криміналістичних підрозділах при головних управліннях МВС в областях, Севастополі, Києві та київській області і на транспорті.

Основними завданнями експертно-криміналістичних підроз­ділів є: а) техніко-криміналістичне обслуговування органів дізнан-

41

Лекція 2

Історія розвитку судової експертології в Україні

ня і слідства криміналістичною технікою і надання практичної до­помоги під час її використання у процесі збирання джерел доказів; б) проведення попереднього дослідження речових джерел інфор­мації для органів дізнання; в) проведення судових експертиз; г) ви­явлення осіб, причетних до вчинення злочину, за допомогою криміналістичних обліків.

Експертно-криміналістичні апарати УМВС і УМВСТ (на транс­порті) складаються з таких підрозділів: відділення (відділ) криміна­лістичних досліджень; відділення (відділ) спеціальних криміналіс­тичних досліджень або базова криміналістична лабораторія певного профілю; група техніко-криміналістичного забезпечення розкриття злочинів; фотолабораторія; лабораторія (група) автоматизації вирішення криміналістичних завдань; зонально-методична група.

До відділення криміналістичних досліджень можуть входити такі лабораторії: дактилоскопічна, трасологічна, балістична, тех­ніко-криміналістичного дослідження документів, дослідження ру­кописних текстів, холодної зброї, рис зовнішності людини.

Відділ спеціальних криміналістичних досліджень складається з лабораторій (груп експертів), які здійснюють дослідження ма­теріалів, речовин і виробів, біологічних об'єктів, пожежно-технічних, харчових.

До складу базової спеціальної лабораторії повного профілю УМВС входять: група дослідження матеріалів, речовин і виробів; лабораторія (група) біологічних досліджень; лабораторія (група) пожежно-технічних досліджень; група автотехнічних досліджень; лабораторія (група) вибухотехнічиих досліджень; лабораторія (група) дослідження харчових продуктів.

Експертно-криміналістичні підрозділи МВС України здійсню­ють майже всі види криміналістичних експертиз, а також й інші класи судових експертиз, характерних дня НДІСЕ судових екс­пертиз Міністерства юстиції України. З 1994 р. у всіх обласних УМВС створюються фоноскопічні лабораторії.

Експертні криміналістичні підрозділи є також у Службі безпеки України, у військових округах Міністерства оборони України та у Генеральному штабі Міністерства оборони України. Ці лабораторії виконують попередні дослідження під час провадження дізнання і досудового слідства і проводять окремі види судових експертиз.

42

У системі Міністерства юстиції України функціонують наступ­ні НДІСЕ і їх відділення:

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

(Київський НДІСЕ). Керівниками й організаторами цієї установи були відомі вчені С. М. Потапов, В. І. Фаворський (до 1917 р.) [7, с. 96], Ю. С. Сапожніков, Б. С. Вахліс, В. К. Лисиченко, О. П. Сапун, І. П. Кононенко, В. К. Стринжа, О. В. Круть, які до­клали багато зусиль для створення матеріально-технічної бази інституту, розвитку й удосконалення його структури. Нині Київський НДІСЕ очолює В. Б. Кисильов. На цей час у ньому функціонує 12 лабораторій:

Лабораторія судова -почеркознавчих досліджень є однією з провідних в Україні. У ній працюють найстаріші експерти-почер-кознавці: С. А. Ципенюк, В. Ф, Берзін, М. І. Бондар, 3. О. Ко­вальчук. Лабораторія відома своїми дослідженнями щодо визна­чення усталеності ознак почерку в часі та частоти їх зустрі-чальності, вивченням підписів і текстів з обмеженим графічним матеріалом. Крім того, вона розробляє проблеми автоматизації по­черкознавчих досліджень, а також основи методики дослідження рукописних текстів, кількісної оцінки ідентифікаційного ком­плексу ознак почерку, на підставі якого експерт переходить від ймовірності до категоричності.

Лабораторія судово-технічного дослідження документів роз­робляє та впроваджує у слідчу практику методи дослідження барвників (Є. Ю. Брайчевська), друкованих форм (С. Д. Павлен­ко), електронографічний метод для дослідження паперу (Б. Р. Ки-ричинський), метод радіографії з використанням радіоактивних ізотопів (В. К. Лисиченко та ін.).

Лабораторія трасологічних, балістичних і вибухотехнічних досліджень розробила і впроваджує метод пофарбовано-прозорих реплік для одержання копій слідів на кулях, метод комплексного дослідження і ситуаційного аналізу в судовій експертизі (В. Є. Бергер, Г. В. Прохоров-Лукін, О. Б. Юрченко, В. Р. Самусь, О. Ф. Ягодін).

Лабораторія фізичних, хімічних та грунтознавчих досліджень (Л. О. Степанова, Н. С. Підлесна, С. І. Стельмахович, О. П. Іля-шенко та ін.) розробляє і впроваджує у слідчу практику фізико-

43

Лекція 2

Історія розвитку судової експертології в Україні

хімічні методи дослідження матеріалів і речовин, лакофарбових покритів, сучасних фізико-хімічних і біологічних методів дослі­дження. Фундаментальні досягнення вчених лабораторії узагаль­нено в монографічних дослідженнях «Спектральный эмиссион­ный анализ» (Б. Ю. Гордон), «Фотографические и физические методы исследования вещественных доказательств» (фармпрепа-ратів, наркотичної сировини, рослинних волокон і виробів з них) (М. М. Зюскін, Б. Р. Киричинський та ін.).

Лабораторія судових експертиз інтелектуальної власності (но­ва, яку очолює кандидат юридичних наук Г. В. Прохоров-Лукін). Вона проводить експертизи, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності згідно з Переліком основних видів судових експертиз і судових спеціальностей, затвердженим нака­зом Міністерства юстиції України від 11.07.2002 р.

Лабораторія дослідження комп'ютерної техніки та цифрових технологій (керівник К. Ю. Уськов) проводить комп'ютерні екс­пертизи: технічну експертизу комп'ютерів, їх комплектуючих та програмного забезпечення. Перша визначає конструктивні особ­ливості комп'ютера, його периферійне обладнання, а також причи­ни відхилень у роботі вказаного обладнання.

Лабораторія судово-автотехнічних досліджень (Ю. Ю. Ярослав, В. Д. Остапенко, В. Д. Гардерман) застосовує нові аналітичні мето­ди вирішення ситуаційних завдань, що виникають на місцях дорож­ньо-транспортних подій, розробляє основи транспортної трасології, програми для автоматизації методів автотехнічної експертизи.

Лабораторія судових фоноскопгчних та лазерних досліджень (ке­рівник Є. В. Тимко) виникла на базі лазерної лабораторії, де вив­чались перспективні напрями використання лазерної техніки у криміналістичній експертизі. Лабораторія займається фоноскопіч-ними експертизами, проводить ідентифікаційні та діагностичні дослідження, удосконалює методики і технічні комплекси дослі­дження звукових сигналів на магнітних носіях (Ю. П. Попов).

Лабораторія судових пожежно-технічних досліджень (керівник Д. П. Саріогло) розробляє методи і технічні засоби дослідження слідів пожеж, речових доказів, які вилучаються з місця пожежі.

Лабораторія будівельно-технічних досліджень (керівник — В. П. Малік) проводить будівельно-технічні експертизи.

44

Лабораторія судових товарознавчих досліджень (керівник — С. О. Шимановський) проводить товарознавчі експертизи.

Лабораторія судово-економічних досліджень (керівник — В. М. Рогоза) здійснює економічні експертизи, розробляє нові мето­дики дослідження документів, пов'язаних зі злочинами у діяльності банків, комерційних структур, державних і приватних підприємств, а також розробляє автоматизовані робочі місця (комплекси) для провадження судово-бухгалтерських експертиз (провідні експерти у цій лабораторії — А. П. Чередниченко, І. В. Болоніна).

Відділ проблем криміналістики і судової експертизи (очолює Т. Д. Голікова). Його співробітники досліджують актуальні питан­ня теорії судової експертизи, узагальнюють експертну практику, пропагують нові методики дослідження, пропонують їх до впрова­дження у слідчу практику. Відділ займається прогнозуванням потреб практики і надає свої рекомендації конкретним лабора­торіям для наукових розроблень.

Київський НДІСЕ має чотири відділення: Вінницьке, Терно­пільське, Черкаське і Чернігівське.

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені М. С. Бокаріуса (Харківський НДІСЕ) створений у жовтні 1925 р. Заклад мав п'ять відділів: ідентифікації, фотографічних, фізичних, хімічних та біологічних досліджень.

Після смерті М. С. Бокаріуса в 1931 р. інститут очолив його син М. М. Бокаріус, який багато в чому продовжив наукові дослідження батька. У 1941-1943 pp. інститут не функціонував у зв'язку з окупацією Харкова німецькими військами. Лише 4 лис­топада 1943 р. Раднарком України ухвалив постанову про віднов­лення роботи інституту. Його директором став молодий вчений В. П. Колмаков, який багато зробив для розвитку інституту. З 1967 р. Харківським НДІСЕ керував М. В. Скорик, який змінив структуру і поновив матеріально-технічну базу інституту, а з 1995 р. його директором став кандидат юридичних наук Ю. П. Цимбал, який успішно очолює його і зараз.

Нині інститут — одна з провідних науково-дослідних експерт­них установ в Україні. В ньому функціонує вісім лабораторій.

Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень є однією з про­відних в Україні. Тут працювали видатні вчені: професори

45

Лекція 2

Історія розвитку судової експертології в Україні

Л. Ю. Ароцкер, О. А. Єлисеєв, I. М. Можар, В. Г. Грузкова та ін. В лабораторії розроблені фундаментальні методики ідентифікації виконавця за схожими почерками, виконаними з розривом у часі, уперше в криміналістиці створені програми автоматизованого дослідження рукописних текстів за допомогою ЕОМ. Пріоритет­ним напрямом наукових досліджень лабораторії є розроблення те­орії авторознавства (С. М. Вул). Створена ним методика автороз-навчої експертизи впроваджена у слідчу практику і використо­вується в багатьох експертних установах України та за її межами, а його праці «Теоретические и методические вопросы криминали­стического исследования письменной речи» (1977) та «Вопросы судебной автороведческой экспертизы» (1984) заклали наукові основи судового авторознавства.

Лабораторія судово-технічного дослідження документів (керів­ник В. І. Кривошеїн), крім традиційних об'єктів, досліджує гро­шові знаки, цінні папери, розробляє нові методики дослідження матеріалів документів, розпізнавання підробок і визначення справжності документів, відновлення залитих текстів люміне­сцентними розчинами, встановлення послідовності нанесення штрихів, що перехрещуються, застосування кольорової фото­графії в криміналістичній експертизі документів, використання інфрачервоної та ультрафіолетової люмінесценції в технічній екс­пертизі документів, а також дослідження фотографічних зобра­жень, ідентифікації фототехніки та ін.

Лабораторія судово-трасологічних і балістичних досліджень займається розробленнями у галузі судової трасології та балісти­ки. Тут працювали відомі вчені-експерти: Є. Ф. Развадовський, 3. Л. Ціон, Б. М. Єрмоленко, І. О. Сапожніков, М. В. Салтевсь-кий, В. Ф. Гущин, Ю. Л. Носко та інші, які зробили значний вне­сок у теорію і практику трасологічної та балістичної експертиз, розробили оригінальні методики досліджень, які стали загально­визнаними серед вчених-криміналістів і практиків. Так, запропо­нована методика ідентифікації гладкоствольної зброї за слідами каналу ствола на дробовому снаряді (В. Ф. Гущин). Розроблена методика дослідження замків і пломб (М. В. Салтевський); запро­поновано метод відновлення видалених штампованих зображень на металах; методика встановлення цілого за структурою річних

46

кілець на об'єктах рослинного походження (Є. Ф. Развадовський); механічної прокатки куль по металу для фіксації слідів каналу ствола на площині, а також сконструйовано відповідний прилад (С. Л. Ціон); обґрунтована стійкість ознак каналу ствола залежно від кількості зроблених пострілів, сконструйовано прилад оптич­ного розгортання куль у площині (Б. М. Єрмоленко). У лабора­торії вперше були досліджені ідентифікаційні ознаки нових після­воєнних зразків зброї: пістолет Макарова (ПМ), 9-мм автоматич­ний пістолет Стєчкіна (АПС), автомат Калашнікова (АК), 7,62-мм самозарядний карабін Сімонова, виготовлені довідкові альбоми ідентифікаційних ознак, які відображуються на відстріляних гільзах і кулях.

Лабораторія судово-хімічних і фізичних досліджень займається проведенням експертиз матеріалів, речовин і виробів (різних ме­талів, сплавів, скла, полімерів, кераміки, нафтопродуктів, рідин, що містять спирт, фармпрепаратів). Тут здійснюються матеріало­знавчі дослідження, які дають змогу за мікро- і макрочастками, вилученими з місця події, встановлювати загальне походження джерела. Наприклад, досліджуючи уламок фарного скла, вирішу­вати питання щодо фарного розсіювача, а іноді й транспортного засобу. Співробітниками лабораторії підготовлено ряд наукових праць з теорії та практики судово-хімічної експертизи. Так,

B. О. Чубенко розробив методики мікрокристалооптичного дослі­ дження доказів, визначення класу, виду і роду фармпрепаратів.

Лабораторія біологічних досліджень (керівник Т. Є. Балінян) досліджує об'єкти рослинного та тваринного походження і виробів з них. У лабораторії працювали відомі криміналісти

C. Д. Каплан, М. М. Бокаріус, М. Л. Маматюк, А. М. Петров. Тут розробляється нова методика комплексного дослідження на рівні мікротрасології різних нашарувань мікрочасток на тканинах одя­ гу, методики експертного вивчення синтетичних волокон і виробів із них. Лабораторія обладнана сучасними технічними засобами дослідження наркотичних речовин і наркотичної сировини. Співробітники лабораторії запропонували методики дослідження зерна і зернопродуктів, а також ґрунтів лісостепу України, що дає змогу за невеликим об'ємом кількості ґрунту, вилученого на місці події (наприклад, із взуття підозрюваного), визначити ділянку те-

47

Лекція 2

Історія розвитку судової експертології в Україні

риторії, з якої походить ґрунт. Нині у лабораторії розробляється методика визначення давності смерті шляхом відновлення реаль­ної шкали часу на підставі ентомологічних змін слідів мікроор­ганізмів на трупі (А. А. Прокопенко).

Лабораторія судово-автотехнічних досліджень (нею у різні ро­ки керували М. С. Романов, В. П. Лашманов) відома, крім судо­во-автотехнічних розробок, своїми оригінальними методиками дослідження дорожньої обстановки, які частково відображені в працях М.С. Романова «Теоретические и доказательственные вопросы судебно-автотехнической экспертизы», а також у моно­графії В. О. Киреєва та І. В. Сироджі «Графоаналитические методы исследования дорожно-транспортного происшествия». У лабораторії впроваджено методику проведення експертиз за програмами для ЕОМ.

Лабораторія судово-бухгалтерської експертизи займається проведенням різних економічних експертиз, розробляє нові мето­дики із застосуванням автоматизованих бухгалтерських програм для комп'ютерів.

Лабораторія будівельно-технічних і товарознавчих досліджень розробляє сучасні методики судово-експертного дослідження об'єктів будівництва та різних товарів широкого вжитку для вико­нання криміналістичних завдань групофікації та ідентифікації.

Відділ теорії судової експертизи (керівник І. І. Ясенев), в якому функціонує інформаційно-обчислювальний центр з групою про­грамістів, який за завданням співробітників лабораторій розробляє автоматизовані банки даних, інформаційно-розшукові системи, створює спеціалізовані робочі місця для експертів. Відділ вирішує теоретичні проблеми судової експертизи, надає прогнози і реко­мендації науковим лабораторіям і органам досудового слідства. Значне місце в роботі відділу відведено профілактичній тематиці.

Харківський НДІСЕ має три відділення: Сумське, Севасто­польське і Полтавське.

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових екс­пертиз (очолює М. Ф. Водоп'ян) обслуговує південно-західні об­ласті Лівобережної України. В інституті проводяться усі види криміналістичних експертиз, а також автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі та судово-економічні експертизи.

Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз

(очолює В. М. Шерстюк) обслуговує Автономну Республіку Крим і проводить всі види експертиз, зокрема криміналістичні, судово-бухгалтерські, товарознавчі, будівельно-технічні та автотехнічні.

Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз (очолює кандидат юридичний наук Л. М. Чернобай) був створе­ний у 2000 р. на базі Одеської лабораторії судової експертизи.

У лабораторії працювали відомі вчені — судові медики та юри­сти Д. Д. Хмиров, М. С. Матвеев, В. П. Малицький, О. В. Озець-кий, Т. Ф. Шаркова та інші, які відіграли певну роль в її станов­ленні і розвитку, мали певні заслуги в галузі балістики (М. С. Матвеев), методики розслідування злочинів (М. П. Мака­ренко), дослідження крові в ультрафіолетових променях (Д. Д. Хмиров). Багато років (1930-1941; 1944-1952) інститутом керував М. А. Кравцов. У 1950 р. інститут було знову реорганізо­вано в науково-дослідну криміналістичну лабораторію. До 1979 р. — науково-дослідною лабораторією судових експертиз ке­рувала Т. Ф. Шаркова. Лабораторія виконувала ті самі функції, що і Київський та Харківський інститути, обслуговувала південну зону України.

У лабораторії розпочинали свою діяльність професори С. В. До-дін, І. В. Поетика, доцент Є. М. Бернадський, Л. М. Чернобай.

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз (директор Г. М. Дружинін) створений у 1995 р. для експертного обслуговування південно-східних областей України. Структура Донецького НДІСЕ копіює структуру Київського та Харківського НДІСЕ з деякими змінами, обумовленими місцевими потребами практики. Крім загальних завдань судової експертизи, Донецький НДІСЕ розробляє нові методики і засоби дослідження джерел інформації у справах, пов'язаних з порушенням правил безпеки гірничих робіт, встановленням механізму вчинення таких зло­чинів і їх типових слідів.

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз має Луганське відділення.

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (ди­ректор О. В. Бойцова) створений у 1995 р. для експертного обслу­говування західних областей України. Львівський інститут виник

49

Лекція 2

Історія розвитку судової експертології в Україні

на базі колишньої Львівської філії Київського НДІСЕ. Нині Львівський НДІСЕ перебуває в стадії організаційного становлен­ня, визначення свого наукового профілю, який відповідав би по­требам практики.

Одним із перспективних напрямів науково-дослідницької ро­боти інституту є використання сучасних досягнень природничих і технічних наук у практиці збирання та дослідження джерел дока­зової інформації, зокрема методів вакуумного напилювання ме­талів для виявлення невидимих слідів на матеріальних носіях, ви­користання спеціальних знань у різних видах дослідження.

Львівський НДІСЕ має Волинське відділення.

Судово-медичні експертизи (дослідження) проводяться в Голо­вному бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, Республіканському бюро судово-медичної екс­пертизи Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здо­ров'я обласних і державних адміністрацій, міських (місцевого, об­ласного підпорядкування) та районних (міжрайонних) відділен­нях.

Судово-психіатричні експертизи проводяться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України, центрах судо­во-психіатричних експертиз (у Києві та Донецьку), відділеннях (амбулаторних, стаціонарних судово-психіатричних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних лікарень або диспансерів.

Судово-психологічні експертизи проводяться в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, психологами кафедр юридичних вузів та психологами підрозділів МВС Ук­раїни.