84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"

До загальних категорій естетики відноситься піднесене –яке відбиває сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми якісними характеристиками, завдяки чому вони виступають як джерело глибокого естетичного переживання.

Якщо прекрасне несе в собі людську міру, то підсилене – це перевищення міри, тобто піднесене – це те, що вражає людське уявлення силою або масштабом свого прояву. Піднесене – колосальне, могутнє, що перевищує можливості сучасного людства. Піднесене включає в себе пробудження в душі благородства і божественності, яке сприяє розквіту і піднесенню особистості.

Низьке – негативна естетична цінність, крайній ступінь потворного і жахливого, це категорія естетики, яка відтворює негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя. Які викликають у людини співвідносну естетичну реакцію (презирство і зневагу). Ця категорія характеризує природні і соціальні явища, які мають негативні суспільні значення і містить у собі загрозу людству, тому що на певному етапі суспільного розвитку не піддається освоєнню і підпорядкуванню людській волі.

Героїчне – одна із специфічних естетичних категорій, яку почали вивчати у ХVІІІ ст. З цією категорією пов’язане поняття герой – ідеал людини, який має природній світлий і ясний дух, керується пориваннями до істини і справедливості, і йде значно дальше, ніх звичайні люди. Героїчне є над особистісним началом, яке визначаються історичними, соціальними та політичними умовами.

85. Категорія "трагічне" і "комічне"

Трагічне – це категорія естетики, що відбиває діалектику свободи та необхідності, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя між необхідністю та неможливістю її здійснення. У центрі трагічного – конфлікт між тим, що людина може (необхідність), і тим, чого вона бажає (свобода). Трагічний герой – це особистість, яка свідомо і вільно обирає свій шлях, розуміючи, що його неминуче за цей вибір чекає страждання або навіть смерть. Трагічне уявляється якимось перехрестям протиріч між ідеальним і реальним, індивідом і суспільством, між прагненням людни і її можливостями.

Комічне пов’язане з тим, що історія здійснюється не тільки через трагедію, але й комедію.

Комізм – результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного потворному, низького – піднесеному, внутрішньої пустоти – зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.

Комічне, як і будь-яке естетичне явище є соціальним. Воно перебуває не в об’єкті сміху, а в тому, хто сприймає протиріччя як комічне. Комічне і смішне не одне і теж саме, оскільки не усе смішне є комічним. Комічне пов’язане з загальною культурою людини.

Форми комічного:

гумор (використання дотепності та гри слів);

сатира (критика недоліків, суперечностей);

іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

сарказм (“зла іронія”, має руйнівну силу).

Усі форми комічного є знаряддям подолання недоліків у людині та соціальних процесах, засобом ствердження торжества ідеалу.