- •1.Предмет і завдання курсу «Культорологія»
- •2. Етимологія слова і поняття культура «культура».Їх розвиток.Концепції культури
- •3.Функції культури
- •4.Поняття світової, ноціональної, етнічної культури,їх взаємозвязок
- •5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
- •6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
- •7.Особливості первісної культури
- •8.Релігія та основні форми в первісному суспільстві.Ритуал та його функції
- •9.Походження мистецтва та його основні функції в первісному суспільстві
- •10.Давньогрецька культура та її характерні риси.Самобутність Давньоримської культури
- •21. Передумови і витоки культури Європейського Просвітництва. Характерні риси культири.
- •22. Основні художні стилі та напрямки культури європейського Просвітництва.
- •23. Характерні риси Європейської культури XIX ст.
- •24. Характерні риси культури XX ст.
- •25. Розвиток літератури України в княжу добу. Найдавніші літературні пам»ятки.
- •26. Прадавня культура східних слов»ян та її вплив на розвиток культури Княжої доби.
- •27. Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань в княжу добу. Початок книгодрукування в Україні.
- •28. Розвиток мистецтва та архітектури в княжу добу та литовсько-польський період.
- •29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
- •30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
- •51//////Моральні цінності в сучасному світі
- •52//////Предмет, завдання і функції етики.
- •54////Первісні форми регулювання людської поведінки.
- •55//////////Мораль як поза інституційна форма нормативної регуляції людської поведінки.
- •56////Мораль і право,мораль і політика,мораль і звичай.
- •57/////Поняття,структура моральної свідомості. Моральні норми й принципи
- •58///////Моральні мотиви й ціннісні орієнтації.
- •59////Добро - провідна ідея моральної свідомості
- •60////Основні категорії моральної свідомості:добро і зло,їх взаємовідношення.
- •61.Основні категорії моральної свідомості: сенс життя і ставлення до смерті.
- •62.Дія і свобода людини.
- •63.Вчинок як основа моральної діяльності.
- •64.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.
- •65.Мотив і результат дії
- •66.Моральні відносини.
- •67.Розкаяння.
- •68.Поняття моральної самосвідомості.
- •69.Совість- головна складова моральної самосвідомості людини.
- •70. Чесність і гідність.
- •71. Поняття сорому
- •72.Спілкування як царина людської моральності
- •73. Моральні передумови спілкування:повага, співчуття, любов
- •74. Культура спілкування й етикет
- •75. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •76. Предмет естетики:проблема термінології,та становлення проблематики естетики.Завдання естетики
- •77. Естетика як самостійна наука
- •78. Естетиче освоєння світу:естетика діяльості, естетика мистецтва,практична естетика, технічна естетика
- •79. Естетична діяльність та її форми
- •80. Естетична свідомість, та її структура:естетичне почуття , естетичний смак і естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії
- •81. Категорія "естетиче"
- •82. Категорія "гармонія" і "міра"
- •83. Категорія «прекрасне і потворне»
- •84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"
- •85. Категорія "трагічне" і "комічне"
- •86. Естетичні поняття та їх взаємодія з категоріями
- •87. Зміст і форма в мистецтві
- •88. Мистецтво як соціальне явище
- •89. Сутність мистецтва
- •90. Поліфукціональність мистецтва
- •91. Види мистецтва.
- •92. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.
- •93. Художній образ – форма художнього мислення. Його генезис та природа.
- •94. Художня реальність та художній метод.
- •95.Принцип антиномічності побудови та аналізу художнього образу. Художня умовність.
- •96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
- •97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
- •99. Естетика – філософія естетичної та художньої діяльності.
- •100.Гуманізм — вища мета і сенс естетики і мистецтва.
29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
Роз'єднаність українських земель, відсутність єдиного політичного центру, іноземний гніт спричинили складні процеси в розвитку української культури XIV—XVI ст. З 60-х років XIV ст. значна частина українських земель перебувала під владою Литви.
Вже в 1387 р. Галичина повністю перейшла під владу Польщі. Скасувати повністю незалежність Литовського князівства Польщі не вдалося. Опір цьому чинили литовські феодали й намісники, які керували Київським та Подільським князівствами.
Довгий час православна церква залишалася для українського населення єдиним осередком національної самобутності, духовності й культури. В українських землях поступово поширювався католицизм. Складність церковного життя в Україні литовсько-польської доби пов'язана і з тим, що православна церква не мала державної підтримки, переживала глибоку кризу, значно поступалася католицькій освіченістю.
Впливи Реформації стають найбільш відчутними в 50-х роках XVI ст. І хоча реформаційний рух в Україні не набув масштабів Західної Європи, його вплив на пробудження національної свідомості й культури українського народу був вагомий.
Складна соціально-політична ситуація, що склалася в польсько-литовську добу в Україні, істотно позначилася на розвитку української культури. Загалом ці обставини не припинили культурного процесу в українських землях, лише надали йому специфічних особливостей. По-перше, українські землі відновили економічні й культурні зв'язки з західними державами, які були зруйновані в період татаро-монгольської навали. По-друге, українська культура зазнала істотного впливу ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму. По-третє, культурний процес в українських землях тривав в умовах гострої релігійно-політичної боротьби між сходом і заходом за сфери впливу. Вказані особливості притаманні усім сферам української культури періоду феодальної роздрібненості, але найрельєфніше вони виявляються у сфері освіти й книгодрукування.
30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
Порівняно з Росією освіта в Гетьманщині досягнула високого рівня. За даними, зібраними в семи полках із десяти, у 1740-х роках існувало 866 початкових шкіл, де в обсязі трирічного курсу викладалися основи читання та письма Щодо середньої освіти, то Лівобережжя могло похвалитися кількома колегіями, зокрема у Чернігові, Переяславі та Харкові. Головним осередком вищої освіти була Києво-Могилянська академія, яка отримала цей статус у 1701 р. Завдяки щедрій фінансовій підтримці Мазепи вона стала одним із провідних культурних центрів православного світу.
Проте взаємини Київської академії з російськими правителями не завжди були дружніми. Після історії з Мазепою внаслідок репресій царату загальне число студентів скоротилося до менше ніж двох сотень. У 1740-х роках завдяки самовідданому керівництву Рафаїла Заборовського це число знову сягнуло за тисячу й академія вступила в період свого останнього розквіту. Вона сама великою мірою породила причини свого остаточного занепаду. Тісно пов'язана з церквою й укомплектована представниками духовенства, академія, як і раніше, робила наголос на таких традиційних предметах, як філософія, теологія, риторика та мови. її схоластичні методи навчання застаріли, а спроби засвоїти раціоналістські наукові течії, що проникали з Європи, були млявими та малоефективними. Релігійна орієнтованість і традиціоналізм стояли на перешкоді залученню до академії молоді, зацікавленої сучасними знаннями. У 1790 р. понад 90 % із 426 її студентів були синами священиків. Зрештою славетний учбовий заклад перетворився на богословську семінарію. Водночас українці, які прагнули здобути сучасну освіту, охоче вступали до нових російських закладів (як, зокрема. Московський університет та Медична академія), заснованих у 1750-х роках. Усвідомлюючи відсталість української вищої освіти, гетьман Розумовський разом із старшиною звернувся до імперського уряду по дозвіл заснувати університет у Батурині, але дістав відмову. До кінця XVIII ст. ситуація стала цілком протилежною: провідні учбові заклади імперії знаходилися тепер не на Україні, а в Росії.
Якщо у цьому вкладеному файлі є зображення, вони не будуть показані. Завантажити початковий вкладений файл