81. Категорія "естетиче"

Категорія естетичне є найбільш загальною категорією естетики, яка характеризує специфіку усіх форм естетичної діяльності. Категорія естетичне сформувалася пізніше ніж усі інші категорії. Естетичне – це ціннісне ставлення до навколишнього світу. Будь-який тип ціннішого ставлення функціонує у повсякденному бутті людини, що зумовлює соціально-психологічний характер, ціннісного ставлення, а втім і естетичного. У буденному житті цінніше ставлення виявляється у формі почуття, переживання, бажання. Щодо цього естетичне ставлення існує як естетичне сприйняття, естетичне переживання, естетичний смак. Ціннісні ставлення людини з часом диференціювалося внаслідок чого відокремилися цінності, що утворили уявлення людей про корисне та придатне, які можуть задовольнити життєві потреби людини, тобто утилітарні цінності. Особливу групу склали цінності, які позначили усвідомлення вчинків і між особистісних стосунках з точки зору добра, шляхетності, справедливості, тобто моральні, етичні цінності. У такий же спосіб відокремилися релігійні, політичні, правові цінності.

У соціальній практиці естетичне має різнобічність проявів. Усвідомлення принципових типів естетичного ставлення до дійсності відбилося у створенні головних естетичних категорій, тобто основних форм естетичного і прекрасне – повторне, піднесене – низько, коміки-трагіка, що в свою чергу пов’язано з теоретичним відтворенням процесу виникнення першорядних типів людських почуттів: радості, захоплення, гніву, огиди, страждання, болю, сміху.

82. Категорія "гармонія" і "міра"

Гармонія і міра – духовні моделі естетичної практики суспільства, яка створює систему понять і категорій, в яких закріплено досвід естетичного освоєння світу людиною. В цих категоріях представлено весь історичний набуток людської естетичної діяльності, тобто різновиди діяльності закріплена в певних формах думки.

Гармонія (із грецького злагода, лад) – і означає певну якісну єдність і оформленість цілого як сукупність складових частин. Значний внесок у розвиток категорії гармонія зробили визначні давньогрецькі філософи Сократ, Платон, Арістотель. Гармонія пов’язана з поняттям дисгармонії або хаосу та порядку. Гармонія розглядається в системі споріднених естетичних понять: правильності, симетрії, закономірності, які у сукупності становлять гармонію. Гармонія містить три складові: внутрішню єдність, цілісність, узгодженість. Гармонія більше стосується відповідності зовнішнього внутрішньому.

Категорія міра має універсальне значення. Всяка єдність протилежностей розглядається як міра. Гармонія виступає як певний тип міри, де протилежності перебувають в єдності і цілісності. Гармонійний стан рано чи пізно порушується і це призводить до пошуків міри.

83. Категорія «прекрасне і потворне»

Прекрасне – це найвища естетична цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що вдосконалює життя.

Особливості прекрасного:

діяльність містить у собі об’єктивну основу, що відбилась у так званих законах краси: законах гармонії, симетрії, міри;

прекрасне має конкретно-історичний характер;

уявлення про прекрасне залежить від конкретних соціальних умов життя особистості, тобто від її способу життя;

ідеал прекрасного визначається також особливостями національної культури;

розуміння прекрасного зумовлюється рівнем індивідуальної, особистісної культури, особливостями естетичного смаку.

Повторне – антипод, протилежність прекрасного. Це категорія пов’язана з оцінкою тих явищ, які викликають людське обурення, незадоволення внаслідок дисгармонії і відображає неможливість або відсутність досконалості. Потворне виступає як усвідомлена людиною загроза її існуванню, як те що підриває підвалини людяності, шо потребує духовного і практичного опанування.

Отже, якщо людина впізнає втілені в життя свої ідеальні уявлення про дійсність або те, що сприяє її вдосконаленню, то вона сприймає такі явища як прекрасні, якщо зустрічаються з розпадом життя, з дисгармонією зовнішньою або внутрішньою, то це оцінюється як потворне. Тому прекрасне – найвища позитивна естетична цінність, а потворне – негативна естетична цінність.