5.4. Безафіксні способи

У межах морфологічного виду словотвору чільне місце посідають безафіксні способи: безсуфіксний (нуль­суфіксальний), складання та абревіація.

Нульсуфіксальний спосіб (усічення)

У системі іменникового словотвору активно діє безафіксний (безсуфіксний) спосіб, чи спосіб усічення. регресивний (нульова суфіксація).

Віддієслівні та відприкметникові деривати на зразок біг, відгук, зачин, зелень, цвіль у своїй словотвірній структурі не мають матеріально вираженого словотворчого засобу (суфікса, префікса), носія словотвірного значення. У мовознавчій літературі, в тому числі й підручниках, Існує термінологічний різнобій в окресленні цього способу залежно від того, на яку з ознак при творенні подібних похідних звертають увагу дослідники. У дериватології безсуфіксний спосіб ще називають зворотним (І. Ковалик), способом заміни флексій (І. Тимофеєв), конверсією (В. Зінов'єв, І. Мельчук) та ін. Застосовуючи у словотворі поняття нульового суфікса, можна розглядати безсуфіксне творення як нульову суфіксацію (В. Лопатін, Ю. Азарх, А. Черкасова, В. Горпинич). Ці та інші назви доповнюють одна одну, окреслюючи назване словотвірне явище з різних сторін: з процесуальної (безафіксний, безсуфіксний. регресивний способи), з результативної (нульсуфіксальний).

Нульсуфіксальні іменники належать до найдавніших пластів лексики. Вони характеризуються специфічними ознаками стосовно похідності (матеріально не виражена). Тому розгляд цієї групи дериватів передбачає використання результатів історичного дослідження словотвірної системи (Третевич, 1975: 61).

При утворенні нульсуфіксальних іменників відбувається зворотний процес — слово утворюється не за допомогою суфікса, а шляхом відкидання його, тобто додавання Ø_с. Таким чином, при цьому способі деривації утворена основа перетворюється у самостійне слово {потворний → потвора, синій → синь).

Нульова суфіксація — це утворення похідних за допомогою нульових суфіксів: відсівати — відсівØ, відварити — відварØ.

Розрізняють два типи слів, утворених нульсуфіксальиим способом:

1) Похідні, утворені від прикметників і дієприкметників (деад'єктиви) та 2) похідні, утворені від дієслів (девербативи).

Нижче подаємо кожен тип дериватів.

1. Нульова суфіксація деад 'єктивних іменників у сучасній українській мові

Від прикметникових (рідше віддієприкметникових) іменників із нульовими суфіксами в сучасній українській мові небагато. В основних лексикографічних джерелах зафіксовано понад 250 Іменників, що репрезентують чотири словотвірні моделі нульової суфіксації (Третевич, 1982: 61).

Усі чотири моделі мають спільні риси: якісна обмеженість суфіксальної будови твірних (більшість дериватів утворені від безсуфіксних прикметників); нечасте представлення префіксальних твірних слів; значна кількість деад'єктивів мотивується якісними прикметниками у вихідній формі (гладкий → гладь).

При утворенні похідних суфікси і флексії прикметників, дієприкметників відкидаються.

1. Модель «ОП+ Ø_с + -а_ф» представляє понад 100 дериватів. Наприклад:

багряний → багра;

дотепний → дотепа;

густий → гуща;

сухий → суша;

незграбний → незграба;

знайдений → знайда.

Утворюються іменники жіночого роду (та спільного) І відміни. Твірними виступають безсуфіксні та афіксальні прикметники, дієприкметники. При утворенні похідних спостерігається якісне чергування кореневих приголосних: х — ш, ст — шч, рідше «зворотне» чергування (небезпечний → небезпека).

2. Модель «ОП+Ø_с+ Ø_ф» охоплює понад 70 дериватів. Наприклад:

блакитний → блакить;

високий → вись;

далекий → даль;

лютий → лють;

міцний → міць;

порослий → поросль.

Утворюються іменники жіночого роду III відміни. Твірною базою виступають безсуфіксні прикметники та прикметники і дієприкметники зі суфіксами -н(ий), -к(ий), -ок(ий), -ек(ий), -л(ий) (широкий → шир, лагідний → лагідь), префіксальні прикметники (негідний → негідь, відталий → відталь). При утворенні похідних цієї моделі наявне чергування парних твердих/м'яких приголосних в основах {молодий → молодь).

3. Модель «ОП+Ø_с+ -Ø_ф» налічує всього біля десяти дериватів:

добрий → добро;

теплий → тепло.

4. Модель «ОП+0_с+-и(і, а)_ф» налічує всього біля десяти дериватів:

білий → білі;

зарослий → зарослі;

рум'яний → рум'яна.

Утворюються плюративні іменники, для яких характерним є чергування твердий / м'який парний приголосний основи, або збереження твердого кінцевого приголосного.

Утворюються плюративні іменники, для яких характерним є чергування твердий / м'який парний приголосний основи, або збереження твердого кінцевого приголосного.

Отже, відад'єктивні іменники утворюються за 4-ма основними моделями. Моделі не відзначаються особливою регулярністю. Нульсуфіксальні деривати цього зразка значно поступаються за продуктивністю суфіксальним іменникам, однак вони є і засвідчують своє безсуфіксне утворення.