4.4. Структура словотворчого гнізда

Поглиблене вивчення системи українського словотвору вимагає встановлення взаємозв'язків між комплексними одиницями. їх ієрархічна упорядкованість, як виявилось, зумовлена тим, що одиниці меншого порядку стають складовими для структурно більших одиниць.

У цьому плані найбільшою у формальному відношенні комплексною одиницею виступає словотвірне гніздо.

Словотвірне гніздо — це вся сукупність однокореневих слів, упорядкована відношеннями похідності.

Спільність однокореневих слів виявляється як в плані вираження, що зумовлено наявністю в них формально спільного компонента — кореня, так і в плані змісту, оскільки корінь зосереджує в собі спільний для всіх однокореневих слів елемент значення. Звідси випливає той факт, що в словотвірне гніздо об'єднуються слова, які характеризуються формально-смисловою спільністю. Це одна зі суттєвих ознак цієї комплексної одиниці.

У словотвірне гніздо входять всі інші комплексні одиниці: словотвірна пара, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма.

Наприклад:

→ нагороджуватися

→ нагороджувати → нагороджування

нагородити → нагорода → нагородний

→ нагородження

→ винагорода

→ винагороджувати → винагороджуватися

→ винагородити → винагородження

Наведене гніздо охоплює 12 словотвірних пар, 8 словотвірних ланцюжків, 5 словотвірних парадигм. Тому словотвірне гніздо справедливо називають «сукупністю словотвірних ланцюжків та парадигм».

Структура гнізда залежить від семантики, будови і частиномовної належності початкового слова. Від інших комплексних одиниць гніздо відрізняється деревоподібною структурою, завдяки чому в ньому виділяються блоки, які складаються зі словотвірних парадигм та ланцюжків.

Аналізуючи формальну структуру гнізда, можна встановити певні закономірності його будови. Слово, яке знаходиться на початку гнізда, називається вершиною словотвірного гнізда. Найчастіше у вершині гнізда виступає непохідне і неподільне слово, як, наприклад, слова «молоко», «вода», «сніг» та под. Однак цю позицію може займати непохідне, але подільне слово, тобто слово зі зв'язаною основою: нагородити, вулиця, агітація та под.

Кількість словотвірних пар у гнізді дорівнює кількості похідних слів. Кількість словотвірних ланцюжків у гнізді встановлюється за кількістю кінцевих похідних гнізда, тобто тих похідних, на яких закінчується процес словотворення. Щодо кількості словотвірних парадигм, то вона встановлюється за кількістю груп похідних одного ступеня словотворення.

Так, наприклад, у гнізді

│ граціо

грація → граціозний │граціозність

маємо 2 кінцевих похідних, що відповідає двом словотвірним ланцюжкам. Крім того, у наведеному прикладі гнізда має місце лише одна група похідних 2-го ступеня похідності. які формують одну парадигму.

У вузлах пересічення ланцюжків та парадигм перехрещуються синтагматичні та парадигматичні зв'язки слів. Можна сказати, що словотвірне гніздо — це словотвір в мініатюрі. Виступаючи комплексною одиницею словотвірної системи, гніздо само по собі теж с мікросистемою, упорядкованість елементів якої зумовлена відношеннями структурно-семантичної мотивованості. Псі комплексні одиниці всередині словотвірною гнізда пов'язані між собою спільністю мотиваторної частини.

Словотвірні гнізда можуть включати в себе різну кількість елементів: від 2-х до кількох сотень. Деякі словотвірні гнізда можуть складатися з однієї словотвірної пари, з одного словотвірного ланцюжка, з однієї словотвірної парадигми.

Визначення гнізда через словотвірні ланцюжки та парадигми є не тільки прямим свідченням того, що словотвірне гніздо — це комплексна одиниця українського словотвору, яка відіграє суттєву роль у систематизації, ієрархічній упорядкованості словотвірних одиниць взагалі, а й яскравим доказом того, що саме у гнізді в кінцевому результаті відбувається перетин та взаємодія синтагматичних та парадигматичних відносин, на яких ґрунтується системність будь-якого рівня мови.

Таким чином, уявлення про словотвірне гніздо як мікросистему українського словотвору, або «словотворення у мініатюрі», зумовлене перш за все двома типами вимірів; парадигматичним та синтагматичним. Парадигматичний вимір СГ визначається словотвірними парадигмами, синтагматичний вимір — словотвірними ланцюжками. Отже, в рамках словотвірного гнізда відбувається взаємодія словотвірної парадигматики та синтагматики.

У науковій літературі зустрічається й інше тлумачення відносин, які складаються між елементами словотвірного гнізда. Так, наприклад, М. Закар'ян вважає, що у СГ діють три типи відносин: парадигматичні або відношення тотожності та розрізнення між будь-якою парою слів в гнізді; синтагматичні, які проявляються в гнізді, головним чином, як внутрішньослівні, тобто як відношення між морфемами одного слова; та дериваційні — відношення похідності, виведення одних слів з інших, які виявляються в дериваційних ланцюжках (Закар'ян, 1980: 86). Така розбіжність у тлумаченні тих чи інших типів відносин, що чають місце в словотвірному гнізді, свідчить про невизначеність термінологічно-понятійної бази в словотворі. Ще одним підтвердженням цього служить і той факт, що в деяких наукових працях поряд із терміном «словотвірне гніздо» вживається термін «дериваційне гніздо», причому останній тлумачиться по-різному. В одних випадках цей термін вживається як синонімічний до терміна «словотвірне гніздо», в інших — під ним розуміють гніздо, в яке входять не лише ціліснооформлені одиниці, а й одиниці, оформлені роздільно, тобто «усталені словосполучення» (наприклад: прийняти рішення, взяти участь і под.) (Чинглей, 1982: 45-46). У цьому розумінні у дериваційне гніздо включаються одиниці 3-х типів: словотвірні, суплетивні, роздільнооформлені.

Необхідно розрізняти поняття «словотвірне гніздо» та «лексичне гніздо».

Лексичне гніздо — це сукупність однокореневих слів, які пов'язані між собою не лише відношеннями словотворення, а також і лексичними відношеннями синонімії, полісемії, конверсії, гіпонімії і т, д.

Словотвірне гніздо розуміється як структура словотвірних відношень. У такому разі в опис словотвірної структури гнізда вводиться поняття «відношень сполучуваності, тобто відношень «вимушеного» прогнозування зв'язків між дериваційними категоріями похідних» (Гінзбург. 1981: 176).

Останнім часом в словотвір активно входить термін «кореневе гніздо». Кореневе гніздо виділяється на морфемному рівні, тоді як словотвірне гніздо — на словотвірному рівні. Кореневі гнізда очолюються не словами, а зв'язаними коренями, а їх структура складається з підгнізд, що знаходяться в словотвірних відношеннях.

Наприклад:

(гермет-) герметичний

герметично

герметичність

гермет-изувати

герметиз-ація

за-герметизувати

роз- герметизувати

розгерметизувати-ся

розгерметизування

розгерметиз-ація

герм-о-шлем.

Таким чином, словотвірне гніздо виступає однією з найважливіших комплексних одиниць, яка виконує головну роль у систематизації українського словотвору. Саме в ньому виявляються закономірності дії його внутрішнього механізму, який визначається ієрархічними зв'язками між іншими комплексними одиницями словотвірної системи.