4.2. Будова словотвірного ланцюжка

Вивчення відносин послідовної похідності привело до виділення такої комплексної одиниці, як словотвірний ланцюжок. Одним з перших визначення цій комплексній одиниці дав О. Тихонов: Словотвірний ланцюжок — «це ряд спільнокореневих слів, пов'язаних між собою відношеннями послідовної похідності» (Тихонов, 1985: 41).

У науковій літературі можна знайти й інші, більш деталізовані, визначення. Порівняйте: «Словотвірний ланцюжок — це сукупність похідних, впорядкованих таким чином, що кожна попередня одиниця с безпосередньою твірною для наступної» (Земська. 1978: 30), або: «Словотвірний ланцюжок — це ряд споріднених слів, пов'язаних відношеннями послідовної похідності, коли мотиваторна частина наступного похідного ускладнюється за рахунок формантної частини попереднього» (Звєрєв, 1985:49). Як свідчать наведені визначення,

словотвірний ланцюжок — це така комплексна одиниця, в якій виявляється ступеневий характер українського словотворення.

Разом з тим, загальним недоліком цих визначень с те, що в них знаходить відображення організація, впорядкованість складових компонентів, але відсутня вказівка на межі ланцюжка, в результаті чого ланцюжком можна вважати і ряд слів зв'язати → зв'язок → незв'язний → незв'язно (без вихідного слова), і ряд в'язати → зв'язати → зв'язок → незв'язний (без кінцевого слова). Тому більш точним визначенням словотвірного ланцюжка треба вважати таке, в яке входить визначення межі цієї одиниці:

Словотвірний ланцюжок — це ряд спільнокореневих слів, організованих за принципом послідовної похідності від вихідної ланки до кінцевої.

Вихідною ланкою ланцюжка можуть виступати 2 типи слів: а) непохідні та неподільні;

б) непохідні, але подільні.

Наприклад: а) сніг → сніговий → сніговик → сніговичок; б) туризм → турист → туристичний.

Ланки словотвірного ланцюжка розрізняються якісно і функціонально. Найбільшою протиставленістю характеризуються вихідна та кінцева ланки: вихідна — непохідне і твірне слово; кінцева — похідне і нетвірне. Проміжні ланки мають функцію вихідної (попередньої) та якість кінцевої (наступної) ланки ланцюжка. Причому від ланки до ланки відбувається зменшення здатності основи слова бути твірною.

Крім того, кінцева ланка може входити лише в один ланцюжок, в той час як вихідна (некінцева) ланка може входити більше як в один ланцюжок:

→ дощовий → дощовик

дощ → дощик → дощичок

→ дощити → задощити.

Словотвірні ланцюжки мають план вираження і план змісту.

У плані вираження кожен наступний член словотвірного ланцюжка відрізняється від попереднього на один словотвірний крок. Кількість формантів визначається кількістю словотвірних кроків та ступенем похідності. Механізм утворення словотвірного ланцюжка можна представити у вигляді графічної формули, де К— це корінь вихідного слова, Ф — формант:

К → К+Ф' → КФ¹+Ф² → КФ¹Ф²+Ф³ → КФ¹Ф²Ф³...

З цієї формули випливає наступне:

— кожний попередній член ланцюжка виступає твірною базою для наступного;

— і всі слова ланцюжка є однокореневими (споріднени­ми);

— у ланцюжку відбувається поступове ускладнення формальної структури похідних слів, яка супроводжується і поступовим зростанням семантики;

— словотвірний ланцюжок зв'язаний з іншими одиницями словотвору; формантом, похідним словом, словотвірною парою;

— у ланцюжку стільки словотвірних пар, скільки в ньому похідних слів.

З точки зору структури словотвірні ланцюжки бувають бінарними та поліпарними. Бінарні ланцюжки дорівнюють словотвірній парі: бачком → балконний, тобто словотвірні потенції згасають вже на першому ступені словотворення. Поліпарні ланцюжки включають в себе більше, ніж одну словотвірну пару.

Виходячи з формально-структурної характеристики, словотвірний ланцюжок можна визначити як сукупність словотвірних пар, які перебувають у відношеннях послідовної мотивації.

У плані змісту члени словотвірного ланцюжка відзначаються послідовним зростанням: додавання форми закономірно зумовлює додавання (зростання) змісту. Треба зазначити, що таке послідовне зростання змісту має місце лише у тих ланцюжках, в яких відсутні синтаксичні деривати, оскільки в останніх значення похідного тотожне значенню твірного. Таким чином, наявність синтаксичних дериватів обмежує зростання змісту, стримує його. У таких ланцюжках «кількість ускладнень значення», як правило, на одиницю менше віл кількості дериваційних кроків (в одному ланцюжку, за звичай, буває тільки один синтаксичний дериват). Те ж саме спостерігається і в тих ланцюжках, де зустрічаються деривати модифікаційних словотвірних типів. У рідких випадках ланцюжок може цілком складатися з подібних дериватів: солома → соломина → соломинка → соломиночка.

У семантичному відношенні будь-яке похідне, в тому числі і кінцевий її член, мотивується попереднім словом — своїм твірним. Семантика останнього члена ланцюжка, як правило, включає значення всіх інших її членів.

Таким чином, значення словотвірного ланцюжка можна, очевидно, асоціювати зі семантичною структурою останнього її члена. Таке значення має комплексний характер — в ньому відображається значення всіх ланок ланцюжка.

Словотвірний ланцюжок може характеризуватися не лише і точки зору структури — бінарні і полінарні, але й з точки зору частиномовної належності початкового і кінцевого компонентів. Виходячи з цього, виділяють ланцюжки лінійні на кільцеві.

Лінійними називаються словотвірні ланцюжки, в яких частиномовна належність початкового та кінцевого слова не збігаються. Наприклад: ходити → приходити → прихід; вчити → вчитель → вчителька.

Кільцевими називаються такі словотвірні ланцюжки, в яких частина мови початкового слова і частина мови кінцевого збігаються. Наприклад: холод → холодити → холодильний → холодильник: газ → галчати → загазувати → загазований → загазованість.

Таким чином, словотвірний ланцюжок в рамках словотвірної системи виконує систематизуючу функцію, оскільки певним чином організовує однокореневі слова. В ньому проявляються елементи лінійних співвідношень: поєднання мотиваторної та формантної частин в складі похідного слова, а також поєднання похідних слів в синтагматичні ряди відповідно зі зростанням їх формально-семантичної структури.

У кінцевому результаті словотвірний ланцюжок виступає як комплексна одиниця системи українського словотвору, в якій реалізуються синтагматичні відношення.

Словотвірний ланцюжок — це розгорнуте у зворотному напрямку у вигляді окремих слів багатоморфемне похідне.

З цієї позиції ця комплексна одиниця відіграє важливу роль у процесі словотвірного аналізу, оскільки в ній фіксується послідовне формально-семантичне співвідношення однокореневих похідних.