12.13. Валовий національний продукт і валовий внутрішній про-дукт. Методологія обчислення валового внутрішнього про-дукту.

ВНП – основний макроек. показник, що розраховується в сис-темі нац. рах. – це ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених в економіці за певний період часу (рік) резидентами даної країни, вимірює вартість продукції, яка вироблена факторами виробництва, що знаходяться у власності громадян даної країни, в тому числі і на території іншої країни.

Кінцеві товари і послуги – ті, що не використовуються з метою проміжного споживання, при виробництві інших товарів і послуг.

Резидент економіки – господарська одиниця або окрема особа, яка пов‘язана з даною економікою більшою мірою, ніж з будь-якою іншою, ті, хто постійно проживає в даній країні і здійснюють господарську діяльність в межах країни протягом не менше 1 року, і ті, хто тимчасово проживає за межами країни і які здійснює там господарську діяльність (військові, службовці, праця яких оплачу-ється за рахунок бюджету своєї країни, туристи, тимчасові і сезонні працівники, студенти).

ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та по-слуг, що вироблені в країні за певний період (рік) резидентами і нерезидентами даної країни, вимірює вартість продукції, що вироб-лена на території даної країни незалежно від того, чи знаходяться фактори виробництва у власності громадян даної країни чи ні.

Існують три способи вимірювання ВНП і ВВП:

1.по видатках (метод кінцевого використання) – не включаються витрати на придбання товарів, що вироблені в минулому році і витрати на купівлю проміжної продукції;

2.по доходах (розподільчий метод) – взаємозв‘язок відображує формула: ВНП = ВВП + чисті факторні доходи із-за кордону, де чисті факторії доходи із-за кордону – це різниця між Д, що отримали громадяни даної країни за кордоном, і Д іноземців на території даної країни;

3.за доданою вартістю (виробничий метод) – різниця між вартістю продукції, що вироблена фірмою, і сумою, сплаченою іншим фі-рмам за придбану сировину і матеріали, тобто за проміжну про-дукцію: ВНП = ВВП – проміжне споживання.

Існують слідуючи види ВНП і ВВП:

•номінальний (в поточних цінах);

•реальний (в постійних або базових цінах, тобто без інфляції):

ВНП реал = ВНП номін. / дифлятор ВНП – ВНП номін. / ін-декс цін

•фактичний;

•потенційний (вироблений в умовах повної зайнятості ресурсів).

14. Снр: сутність та осн.Методолог.Принципи її побудови.

СНР- система взаємопов.стат.показників, які відобр. Найважливіші аспекти ек.діяльності країни щодо вир-ва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування нац.багатства. СНР затвердж.ООН і рекоменд всім країнам.Принципи: 1)продуктивною є будь-яка діяльність, яка приносить дохід її суб’єктам. Цей принцип лежить в основі визн-ня величини доходу, при обчисленні якого беруться до уваги не лише галузі мат.вир-ва, а й галузі, які надають послуги.2)видатки на вир-во нац.продукту дорівн.доходу, одержан.від його реалізації, або вартість факторів вир-ва спожитих при виготовленні нац.продукту, дорівн.доходам, що їх отрим.власники виробн.факторів. Цей принцип лежить в основі ек.рівноваги, до якої економіка постійно прагне. 3)економіка перебуває в постійному кругообігу, котрий являє собою безперервний потік переворень видатків у доходи, а доходів у видатки. Цей принцип свідчить про те, що доходи є ф-цією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.

СНР спирається на певну систему категорій: інституціональна одиниця, сектор, ек.операція, рахунок. Інституціональні одиниці – резиденти та нерезиденти. Сектори: підп-ва (не фінансові), фін.установи, громад.та приватні організації, які обслуг.дом.госп-ва, дом.госп-ва, зовнішньоек.зв’язки. Ек.операції: операції з товарами та послугами, розподільчі операції, фін.операції. Рахунки: вн.економіки (вир-ва, утв-ня доходів, розподілу доходів, вик-ня доходів та капіталу, поточних операцій з капіталом, фін.рахунок), зовн.економіки (пот.операцій, операцій з капіталом, фін.рахунок).