58. Використання моделі is-lm в теорії і практиці.

Економісти кейсіанського спрямування використовують модель IS-LM для аналізу впливу на національний дохід і зайнятість, змін фіскальної або бюджетної податкової політики (змін державних витрат і податків) і кредитно-грошової політики (змін грошової маси) . Дана модель показує: ці дві форми державного регулювання національної економіки взаємопов'язані, вони доповнюють одна одну. Реалізація заходів у одній сфері здійснює вплив на іншу.

Зокрема, стимулююча грошово-кредитна політика не лише зміщує криву LM вправо, але й зменшує рівноважну ставку процента збільшує рівноважний дохід, що неминуче призведе до зміни обсягу інвестицій і ситуації на товарному ринку. Стимулююча бюджетна податкова політика, яка зумовлює переміщення кривої IS вгору підвищує рівноважну ставку процента, обсяг рівноважного доходу і водночас, змінює ситуацію на грошовому ринку.

Модель IS-LM дає інструменти для аналізу наслідків фіскальної грошово-кредитної політики у довгостроковому і короткостроковому планах. У тривалому періоді ціни гнучкі (еластичні), що дає можливість визначити напрями та інструменти економічної політики. У короткому періоді ціни нееластичні, тому дана модель використовується для аналізу того, як зміни в економічній політиці впливають на стані національної економіки

На закінчення варто зауважити, що модель IS-LM вперше була запропонована у 1939 році англійським теоретиком Дж.Гіксом ( пізніше — Нобелівським лауреатом), а потім розвивалась неокейнсіанцями.

65.Державне реулювання рівня безробіття.

Зайнятість населення — це діяльність працездатного населення країни, спрямована на відтворення валового внутрішнього продукту та національного доходу. Вона визначається чисельністю осіб, що виконують будь-яку роботу за певну заробітну плату або з метою отримання інших видів доходу Зайнятість як економічна категорія — це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, що приносить доход. Розрізняють повну та неповну зайнятість населення. Повна зайнятість населення означає повне використання всіх придатних трудових ресурсів. В умовах неповної зайнятості частина трудового потенціалу країни не використовується у зв'язку з перевищенням пропозиції над попитом робочої сили. Міжнародна статистика, крім цього, поділяє все населення на дві категорії: “економічно активне населення” і "економічно пасивне населення". Економічно активне населення включає: осіб найманої праці; самостійних робітників; осіб, які тимчасово не працюють з об'єктивних причин (хвороба, відпустка тощо);неоплачуваних членів сім'ї в працездатному віці; осіб, які поєднують навчання з працею на умовах неповного робочого часу; учнів та осіб, які проходять профпідготовку. Економічно пасивне населення включає всіх тих, хто незалежно від віку та статі не входить до зазначеної вище категорії.

63.64. Безробіття: суть, структура та недоліки. Закон Оукена.

Структуру населення будь-якої держави можна уявити в наступному вигляді:

До економічно неактивного населення відносять:

-особи до 16 років;

-ті, що знаходяться у виправних закладах;

-пенсіонери, домогосподарки, особи, що не працюють і роботу активно не шукають.

До зайнятого населення відносяться – ті особи, що мають роботу, в тому числі неповний робочий день.

Безробітні – особи, що тимчасово не мають роботу, але активно її шукають; можуть почати працювати у будь-який момент.

Розрізняють безробіття:

1)фрикційне – носить довгостроковий та тимчасовий характер і пов`язаний з:

а) територіальним переміщенням;

б) зі зміною виробничих пріоритетів;

в) сезонними роботами.

2)структурне – має вимушений та довгочасний характер; пов`язаний із зміною попиту на товари та технології їх виробництва;

Структурне + фрикційне безробіття характеризує природний рівень безробіття (повної зайнятості ресурсів).

3)циклічне – різниця між фактичним рівнем безробіття та її природним рівнем; в період економічного злету відсутнє.

Безробіття може бути:

1)вимушеним, що пов`язане зі зміною структури економіки;

2)добровільним – фрикційне безробіття.

Закон Оукена:

В ситуації, коли фактичний рівень безробіття перевищує її природний рівень на 1%, відставання обсягу ВНП становить 2,5%.

Оукен встановив стійкий зв`язок між величиною кон’юнктурного безробіття та кон’юнктурою розривом.

УФ – фактичний рівень ВНП

УП – потенційний рівень ВНП

ИФ, ИП – фактичний та природний рівень безробіття

ß – емперічний коефіцієнт

ВНП до рівня безробіття (від 2 до 3)

Економічні та соціальні наслідки безробіття:

1)відбувається відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство мало досягти при своїх потенційних можливостях;

2)відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних верств населення;

3)через тривалі періоди бездіяльності втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження зарплати чи нові звільнення.