- •1. Предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі та засоби їх дослідження.
- •2.3. Функції макроек.Макроек. І економічна політика.
- •4.5. Функціональний метод. Моделювання в макроек.
- •6. Економіко-математичне моделювання
- •8. Поняття економічного кругообігу. Схеми кругообігу в закритій і відкритій економіці без державних дій та за участю держави
- •28.Крива сукупної пропозиції в довго та короткостроковому періоді.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці без державних дій: діаграма потоків, система рахівництва, матриця кругообігу, рівняння для вимірювання макроекономічних показників.
- •10. Аналіз економічного кругообігу у відкритій економіці без державних дій: діаграма потоків, система рахівництва, мат-риця кругообігу, рівняння для вимірювання макроекономіч-них показників.
- •11.Метод “вилучення-ін’єкції” та його граф.Інтерпретація.
- •19.Рівновага на ринку грошей.
- •12.13. Валовий національний продукт і валовий внутрішній про-дукт. Методологія обчислення валового внутрішнього про-дукту.
- •14. Снр: сутність та осн.Методолог.Принципи її побудови.
- •16. Характерні риси неокласичної теорії макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •17. Неокласичні теорії макроекон регул-ня
- •33.Фактори що визначають динаміку споживання, заощадження та інвестицій.
- •20. Умови рівноваги на грошовому ринку і формування ставки відсотку.
- •21. Товарный рынок и его равновесие
- •34. Кейнсіанська модель „витрати-випуск”
- •22. Совокупный спрос: ценовые и неценовые факторы.
- •25. Потребление сбережения инвестиции (графики).
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція: сутність і граф.Інтерпретація її залежності від ціни на основі класичної моделі.
- •33.Фактори що визначають динаміку споживання, заощадження та інвестицій.
- •29. “Сукупний попит – сукупна пропозиція” як модель макроек. Рівноваги.
- •31. Порівняльна хар-ка неокласичної і кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги.
- •36. Равновесный объём производства в кейнсианской модели.
- •37. Рівноважний ввп на основі метода "вилучення-ін’єкції" та його графічна інтерпретація .
- •38. Мультиплікатор автономних витрат
- •40. Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кільк.Визначеність. Інфляційний розрив: сутність, граф.Інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •35. Фактичні та планові видатки.
- •42. Фискальная политика, ее цели и инструменты
- •43.Дискреційна і недискриційна фіскальна політика,
- •44. Фіскальна політика і держбюджет: бюджет.Дефіцит, концепції збалансування держбюджету, джерела дефіцит.Фінансування.
- •45.Зростання податків і держ. Бюдж.
- •47. Грош.Пропозиція.
- •46.Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •49. Грошова пропозиція. Грошові агрегати.
- •53. Модель “lm”: аналітичний і графічний аналіз.
- •48. Сукупний попит на гроші.
- •50. Рівновага на грош.Ринку. Графічна інтерпретація.
- •51. Грошово–кредитна політика держави: суть, цілі, основні засоби.
- •54. Модель “is-lm” з фіксованими цінами. Аналітичний і графічний аналіз.
- •55. Взаємодія фискальной и монетарной политики
- •60.61. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань. Динаміка основних макроекономічних показників.
- •56. Порівняльна характеристика фіскальної і монетарної політики у світлі моделі “is-lm”. Ефект витіснення.
- •58. Використання моделі is-lm в теорії і практиці.
- •65.Державне реулювання рівня безробіття.
- •63.64. Безробіття: суть, структура та недоліки. Закон Оукена.
- •67,68.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •72. Стагфляція: сутність, крива Філіпа у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •74. Сутність та фактори економічного зростання.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
70. Антиінфляційна політика держави.
В связи с деят-ю гос-ва существуют ещё 2 вида инвляции:Открытая инфляция предполагает свободный рост цен без какого – либо вмешательства государства. Инфляция становится бесконтрольной. Ни одно гос-во не вставало на такую позицию. Подавленная инфляция связана с вмешательством гос-ва. Методы подавления зависят от происхождения инфляции ( инфляция спроса и издержек) При инфляции спроса: индексация доходов. При инфляции издержек: инвестиции в экономику, стимулирует совокупный спрос. Подавленная инфляция опасна тем, что появляется большое число иждивенческих фирм (льготы по налогообложению, субсидии, кредиты). Подавленная инфляция может выражаться в укреплении кредитно-денежной системы (возвращение доверия к национальной валюте).
Дефляция – процесс инфляции, снижение общего уровня цен. Дефляция происходит, как правило на стадии спада. Дезинфляция – замедление уровня инфляции.
71. Взаємозв`язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса. Кейнсіанці не пояснили причини одночасного існування інфляції і безробіття, і цю прогалину ліквідував австралійський економіст А.У.Філіпс, визначивши універсальних характер зворотної залежності між змінами зарплати і рівнем безробіття
Відрізок кривої Філіпса зліва в т.N характеризує інфляцію попиту, яка може виникнути внаслідок спроб держави встановити штучно високу зайнятість.
Відрізок справа від т.N відображає падіння цін у період кризи надвиробництва.
Крива Філіпса достовірно відображає тільки короткочасну динаміку інфляції і безробіття, яка вимірюється поточними показниками.
При існування економічних взаємозв`язків виражених кривою Філіпса, неможливо досягти повної зайнятості без інфляції.
72. Стагфляція: сутність, крива Філіпа у короткостроковому та довгостроковому періодах.
Стагфляція – період, протягом якого спад економічної активності (стагнація) супроводжується інфляцією.
Графічно стагфляцію можна зобразити шляхом зсуву кривої Філіпса вправо вгору:
Стагфляція виник.тоді, коли одночасно зрост.ціни і скороч.вир-во. Отже, між інфляцією та безробіттям існує залежність. Зазначений зв’язок між безробіттям (U) та інфляцією (і) отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпа:
74. Сутність та фактори економічного зростання.
Екон.зростання – збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Осн.показниками екон.зростання є абсолютне збільшення продукту, або його збільшення на душу населення. Макроекономічні фактори екон.зростання можуть бути поділені на три групи: 1.Фактори пропозиції : к-ть і якість природних ресурсів, к-ть і якість труд.ресурсів, обсяг сон.капіталу, наук-техн.прогрес. Саме ці фактори визначають спроможність до екон.зростання. 2. Фактори попиту: для реалізації зростаючого вир-ва потенціалу в економіці треба забезпечити повне вик-ня збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує підвищення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту. 3. Фактори розподілу: здатність до нарощування вир-ва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної к-ті корисної продукції.