50. Рівновага на грош.Ринку. Графічна інтерпретація.
Ф-цію грош попиту можна записати таким чином:
де
k, h – коефіцієнти еластичності грош.попиту
відповідно за доходом та відсотковою
ставкою.Графічна модель грош.ринку
виглядає так
Похила
лінія Мd - крива сукуп.грош.попиту. ЇЇ
зміщення вправо відобр.величину попиту
на гроші для угод, який не залежить від
відсоткової ставки. Вертикальна лінія
- це початкова крива грош.пропозиції.
перетин кривих Мd і
у точці Т1 засвідчує початк.рівновагу
на грош.ринку за рівноважної відсотк.ставки
n1. механізм відновлення рівноваги
виглядає так: 1)перевищення пропозиції
над попитом викликає появу надлишк.грошей,
які спрямовуються на придбання облігацій;
2)надлишк.гроші збільш.попит на облігації,
що підвищує їх ціну; 3) зростання цін на
облігації викликає зниження відсотк.ставки:
51. Грошово–кредитна політика держави: суть, цілі, основні засоби.
Грошово–кредитна політика є одним із головних інструментів державного регулювання економіки. Грошово–кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Мета грошово–кредитної політики – досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Головним суб’єктом грошово–кредитної політики держави є нацбанк, який здійснює грошову емісію і регулює грошово–кредитну діяльність комерційних банків.
У своїй політиці НБ застосовує такі основні засоби:
1)операції на відкритому ринку – суть полягає в купівлі–продажі НБ урядових цінних паперів на відкритому ринку. Застосовується для проведення експансійної чи рестрикційної грошової політики.
2)Зміна рівня min резервної норми – НБ також може впливати на кредитні можливості комерційних банків. Застосовується як засіб для швидкого стиснення чи розширення кредитної маси в системі.
3)Визначення рівня облікової ставки. Облікова ставка – відсоток, під який НБ надає кредити комерційним банкам. Ця політика називається також дисконтною. Виявляється у змінах облікової ставки відповідно до кон’юнктури коливань ринку.
52. Модель “IS” як модель рівноваги на товарному ринку.
Модель “IS” – це геометричне місце точок рівноваги на товарному ринку, Кожна з цих точок відображає зв’язок обсягу НД та ставки позичкового відсотку (r) при рівновазі на товарному ринку.
Модель “IS”
О1 та О3 показують рівновагу на товарному ринку.
IS має від’ємний кут похилу.
Якщо r зростає, тоді інвестиції зменшуються.
Якщо r зменшується, тоді інвестиції зростають, ∆УНД зростає через MULT.
Алгебраїчне виведення ф-ції IS.
АЕ = УНД
С + І + G + NX = УНД
С = Са + МРС * УНД (1-t)
І = Іа – nr = Ia – αr
G = Ga
NX = NXa – MPM * УНД – dr
де: α – коефіцієнт відчуття зміни інвестицій під впливом зміни r;
МРМ – гранична схильність до імпорту;
D – коефіцієнт відчуття зміни NX під впливом зміни r.
Са + МРС * УНД (1-t)+ Ia– αr +Ga +NXa –MPM * УНД –dr = УНД
(Ia +Ca +Ga+NXa) – r *(α+d)= УНД[1- MPC (1-t)+MPM]
Ia +Ca +Ga+NXa- УНД[1- MPC (1-t)+MPM] = r *(α+d)
_
r = Ia +Ca +Ga+NXa / (α+d) - УНД * 1- MPC (1-t)+MPM / (α+d)
IS буде пологою, якщо: α – великий, d – великий, МРС – велика, МРМ – мала, t – мале.
IS буде крутою, якщо: α – малий, d – малий, МРС – мала, МРМ – велике, t – велике.
IS буде здвигатися вправо при умові, якщо її складові частини планових витрат будуть зростати (через MULT).