- •1. Предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі та засоби їх дослідження.
- •2.3. Функції макроек.Макроек. І економічна політика.
- •4.5. Функціональний метод. Моделювання в макроек.
- •6. Економіко-математичне моделювання
- •8. Поняття економічного кругообігу. Схеми кругообігу в закритій і відкритій економіці без державних дій та за участю держави
- •28.Крива сукупної пропозиції в довго та короткостроковому періоді.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці без державних дій: діаграма потоків, система рахівництва, матриця кругообігу, рівняння для вимірювання макроекономічних показників.
- •10. Аналіз економічного кругообігу у відкритій економіці без державних дій: діаграма потоків, система рахівництва, мат-риця кругообігу, рівняння для вимірювання макроекономіч-них показників.
- •11.Метод “вилучення-ін’єкції” та його граф.Інтерпретація.
- •19.Рівновага на ринку грошей.
- •12.13. Валовий національний продукт і валовий внутрішній про-дукт. Методологія обчислення валового внутрішнього про-дукту.
- •14. Снр: сутність та осн.Методолог.Принципи її побудови.
- •16. Характерні риси неокласичної теорії макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •17. Неокласичні теорії макроекон регул-ня
- •33.Фактори що визначають динаміку споживання, заощадження та інвестицій.
- •20. Умови рівноваги на грошовому ринку і формування ставки відсотку.
- •21. Товарный рынок и его равновесие
- •34. Кейнсіанська модель „витрати-випуск”
- •22. Совокупный спрос: ценовые и неценовые факторы.
- •25. Потребление сбережения инвестиции (графики).
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція: сутність і граф.Інтерпретація її залежності від ціни на основі класичної моделі.
- •33.Фактори що визначають динаміку споживання, заощадження та інвестицій.
- •29. “Сукупний попит – сукупна пропозиція” як модель макроек. Рівноваги.
- •31. Порівняльна хар-ка неокласичної і кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги.
- •36. Равновесный объём производства в кейнсианской модели.
- •37. Рівноважний ввп на основі метода "вилучення-ін’єкції" та його графічна інтерпретація .
- •38. Мультиплікатор автономних витрат
- •40. Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кільк.Визначеність. Інфляційний розрив: сутність, граф.Інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •35. Фактичні та планові видатки.
- •42. Фискальная политика, ее цели и инструменты
- •43.Дискреційна і недискриційна фіскальна політика,
- •44. Фіскальна політика і держбюджет: бюджет.Дефіцит, концепції збалансування держбюджету, джерела дефіцит.Фінансування.
- •45.Зростання податків і держ. Бюдж.
- •47. Грош.Пропозиція.
- •46.Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •49. Грошова пропозиція. Грошові агрегати.
- •53. Модель “lm”: аналітичний і графічний аналіз.
- •48. Сукупний попит на гроші.
- •50. Рівновага на грош.Ринку. Графічна інтерпретація.
- •51. Грошово–кредитна політика держави: суть, цілі, основні засоби.
- •54. Модель “is-lm” з фіксованими цінами. Аналітичний і графічний аналіз.
- •55. Взаємодія фискальной и монетарной политики
- •60.61. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань. Динаміка основних макроекономічних показників.
- •56. Порівняльна характеристика фіскальної і монетарної політики у світлі моделі “is-lm”. Ефект витіснення.
- •58. Використання моделі is-lm в теорії і практиці.
- •65.Державне реулювання рівня безробіття.
- •63.64. Безробіття: суть, структура та недоліки. Закон Оукена.
- •67,68.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •72. Стагфляція: сутність, крива Філіпа у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •74. Сутність та фактори економічного зростання.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
47. Грош.Пропозиція.
Грош.пропозиція – один з осн.параметрів грош.ринку. Вона являє собою реальну грош.масу і обчислюється на основі ділення номін.грош.маси на ціну: MS =M/P.Ліквідність грош.активів – здатність активів виступати як платіжний засіб або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номін.вартості. Грош.пропозиція скл.з різних форм грош.активів. залежно від рівня ліквідності вони об’єднуються в окремі грош.агрегати (окремі сукупності грош.активів, які різняться між собою рівнем ліквідності):
МО=готівкові гроші
М1=МО+кошти на поточних та розрахунк.рахунках
М2=М1+строкові депозити
М3=М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змін.Нацбанком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі пропозиція набуває слідую чого вигляду
46.Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
Точка зрения о том, что единственным мотивом спроса на деньги является использование их для совершения сделок существовала до середины 30-х годов, пока не вышла в свет книга Кейнса «Общая теория занятости, процента и денег», в которой Кейнс к трансакционному мотиву спроса на деньги добавил еще 2 мотива спроса на деньги - мотив предосторожности и спекулятивный мотив - и соответственно предложил еще 2 вида спроса на деньги: предусмотрительный и спекулятивный.
Предусмотрительный спрос на деньги (спрос на деньги из мотива предострожности – precautionary demand for money) объясняется тем, что помимо запланированных покупок люди совершают и незапланированные. Предвидя подобные ситуации, когда деньги могут потребоваться неожиданно, люди хранят дополнительные суммы денег сверх тех, которые им требуются для запланированных покупок. Таким образом, спрос на деньги из мотива предосторожности проистекает также из функции денег как средства обращения. По мнению Кейнса, этот вид спроса на деньги не зависит от ставки процента и определяется только уровнем дохода, поэтому его график аналогичен графику трансакционного спроса на деньги.
Спекулятивный спрос на деньги (speculative demand for money) обусловлен функцией денег как запаса ценности (как средства сохранения стоимости, как финансового актива). Однако в качестве финансового актива деньги лишь сохраняют ценность (да и то только в неинфляционной экономике), но не увеличивают ее. Наличные деньги обладают абсолютной (100%-ной) ликвидностью, но нулевой доходностью. При этом существуют другие виды финансовых активов, например, облигации, который приносят доход в виде процента. Поэтому чем выше ставка процента, тем больше теряет человек, храня наличные деньги и не приобретая приносящие процентный доход облигации. Следовательно, определяющим фактором спроса на деньги как финансовый актив выступает ставка процента. При этом ставка процента выступает альтернативными издержками хранения наличных денег. Высокая ставка процента означает высокую доходность облигаций и высокие альтернативные издержки хранения денег на руках, что уменьшает спрос на наличные деньги. При низкой ставке, т.е. низких альтернативных издержках хранения наличных денег, спрос на них повышается, поскольку при низкой доходности иных финансовых активов люди стремятся иметь больше наличных денег, предпочитая их свойство абсолютной ликвидности. Таким образом, спрос на деньги отрицательно зависит от ставки процента, поэтому кривая спекулятивного спроса на деньги имеет отрицательный наклон (рис.12.2.(б)). Такое объяснение спекулятивного мотива спроса на деньги, предложенное Кейнсом, носит название теории предпочтения ликвидности. Отрицательная зависимость между спекулятивным спросом на деньги и ставкой процента может быть объяснена и другим способом – с точки зрения поведения людей на рынке ценных бумаг (облигаций).
Общий спрос на деньги складывается из трансакционного и спекулятивного: (M/P)D = (M/P)DТ + (M/P)DA = kY – hR, где Y – реальный доход, R – номинальная ставка процента, k - чувствительность (эластичность) изменения спроса на деньги к изменению уровня дохода, т.е. параметр, который показывает, на сколько изменяется спрос на деньги при изменении уровня дохода на единицу, h – чувствительность (эластичность) изменения спроса на деньги к изменению ставки процента, т.е. параметр, который показывает, на сколько изменяется спрос на деньги при изменении ставки процента на один процентный пункт (перед параметром k в формуле стоит знак «плюс», поскольку зависимость между спросом на деньги и уровнем дохода прямая, а перед параметром h стоит знак «минус», так как зависимость между спросом на деньги и ставкой процента обратная).