- •Види уваги та їхня порівняльна характеристика
- •Властивості уваги
- •Практичні завдання
- •Ігри на поліпшення різних властивостей уваги
- •Відчуття
- •Характеристика першої групи відчуттів
- •Сприйняття
- •Ігри на розвиток пам'яті
- •Мислення
- •Методика «Виявлення суттєвих ознак» (дослідження операції класифікації)
- •Відповіді
- •Методика дослідження аналітичності мислення
- •Ігри на розвиток мислення
- •Тест «Використання предметів»
- •Ігри на розвиток уяви
- •Почуття й емоції
- •Ігри, що впливають на емоції та почуття дітей
- •Вправи на формування вольових звичок
- •Темперамент
- •Діагностика темпераменту
- •Характер
- •Виявлення типу акцентуації
- •Здібності
- •Інтелектуальна сфера
- •Сфера академічних досягнень
Вправи на формування вольових звичок
На вулиці
Вийшовши з будинку, поставте перед собою завдання повернутися рівно через годину (помилка має становити не більше ніж 2 хвилини). Ця вправа вимагає точного розрахунку часу. Установка на тривалість прогулянки може варіюватися від ЗО хвилин до 2 годин.
Підйом
Після дзвінка будильника або слів мами: «Підйом!» — порахуйте до 35 і вставайте. Щодня зменшуйте рахунок на 5 і за тиждень устаньте на рахунок «3». Вправа вважається засвоєною, якщо три тижні поспіль ви встаєте без зривів на рахунок «3».
Гімнастика
Починайте зарядку з 10 хвилин, потім за тиждень додавайте по 1 хвилині й доведіть її до 17 хвилин. Починати зарядку рекомендують приблизно в один і той же час. Вправа вважається засвоєною, якщо ви виконуєте три-чотири тижні без зривів.
Підбиття підсумків
Учням пропонують зробити самоаналіз «Чи можна назвати мене вольовою людиною?».
Список літератури
Айзенк Г. Супер ІQ тести. — М.: ЗКСМО, 2004.
Барко В. І., Тютюнник А. М. Як визначити творчі здібності дитини? — К., 1991.
Жариков Е., Крушельницкнй Е. Для тебя и о тебе. — М: Просвещение, 1991.
Жуковская В. И. Изучениє личности школьника в связи с вибором профессии. — М., 1979.
Лезер Ф. Тренировка памяти. — М., 1979.
Лук А. Н, Психология творчеств. — М., 1978.
Платонов К.К. Занямательная психология. — М., 1986.
8. Практикум по общей психологии. — М., 1979;
9. Прощицкая Е. Н. Вибирайте профессию. — М.: Просвещение, І991.
Психологічний практикум для школярів. — Тернопіль, 2001.
Тесты и хрестоматия. Практикум по основам психологии. — Симферополь, 1997.
Темперамент
Мета: ознайомити учнів з поняттям «темперамент», психологічною характеристикою кожного типу темпераменту, навчити діагностувати тип темпераменту.
Темперамент характеризує психічну індивідуальність людини з погляду динаміки нервово-психічних процесів і станів, їхньої інтенсивності, швидкості, ритму. Він є вродженою властивістю.
Виокремлюють чотири типи темпераменту.
Сангвінік — людина з підвищеною реактивністю, жива, збуджено відгукується на все, що привертає її увагу, має виразну міміку і жестикуляцію. Властиві гнучкість розуму, швидкі рухи, швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу і низька втомлюваність.
Холерик — нестриманий, гарячкуватий, збудливий. Малочутливий, реактивність переважає над активністю, наполегливий, можливі труднощі з переключенням уваги.
Флегматик — людина з низькою чутливістю та емоційністю, має бідну міміку, рухи невиразні й спокійні, важко звикає до нового і повільно перебудовує свої звички.
Меланхолік — людина з високою, хворобливою чутливістю, незначний привід може викликати у неї сльози, надміру образлива. Міміка невиразна, голос тихий. Цьому типу властиві легке відволікання і нестійкість уваги, уповільнений темп нервових процесів.
Розумова активність більшою мірою притаманна сангвінічному і холеричному темпераментам.
У підлітковому віці серед холериків зустрічаються діти, які вирізняються глибиною думки, допитливістю, великою працездатністю. Однак ці позитивні якості поєднуються із завищеною самооцінкою і недооцінкою оточення.
Сангвінічний темперамент характеризується високою працездатністю. Швидко входить у роботу, легко переключається на іншу, швидко виконує розумові дії., Але деяким сангвінікам властиві поверховість, недостатня посидючість, занижена вимогливість до себе.
Меланхолік також допитливий, схильний до роздумів, але йому бракує волі й упевненості в собі, стійкості у переборенні труднощів. Можуть спостерігатися втрата логічності думки, замкненість, дратівливість, недоброзичливість. Діти-меланхоліки вирізняються порівняно низькою працездатністю, під дією різних подразників (ускладнення навчального завдання, взаємини з ровесниками, вчителями) їхня нервова система швидко виснажується, що призводить до тривожності, пригніченості.
Флегматики мають високу працездатність, наполегливість у досягненні мети, однак їм властиві інертність, повільне включення в роботу, повільна адаптація тощо. У крайніх випадках характеризуються в'ялістю і відвертою лінню.