державний вищий навчальний заклад
«Запорізький національний університет»
міністерства освіти, науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
Кафедра історії і теорії держави і права
індивідуальні завдання
(для студентів денної форми навчання)
Запоріжжя – 2011
Історія держави і права зарубіжних країн. Індивідуальні завдання (для студентів денної форми навчання) /Укл.: Л.М.Бостан. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. – 14 с.
Укладач: Бостан Л.М., доцент кафедри історії і теорії держави і права Запорізького національного університету, кандидат історичних наук, доцент
Ухвалено на засіданні кафедри
історії і теорії держави і права
протокол № 1 від «25 » серпня 2011 р.
Зав. кафедрою________________
к.філософ.н., доцент Л.Г.Удовика
©Запорізький національний університет, 2011
© Бостан Л.М., 2011
ВСТУП
Індивідуальні завдання (ІЗ) з дисципліни (реферат, есе, навчальна презентація) виконуються студентом під час самостійної роботи і спрямовані на поглиблене вивчення теоретичного матеріалу, формування навичок самостійного пошуку шляхів виконання поставлених завдань. ІЗ виконуються студентами самостійно з забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача.
Види індивідуальних завдань визначаються робочою навчальною програмою. Терміни виконання: згідно графіку навчального процесу (контроль – передостанній тиждень семестру). Оцінювання рейтингове (кількість набраних балів за результатами виконаної роботи є складовою підсумкового рейтингу студента з навчальної дисципліни).
Модуль І. “Держава і право епохи станово-кастового суспільства”
І. Реферат:
(методика підготовки, тематика, презентація (захист)
Методика підготовки реферату
Реферативна робота є формою поглибленого вивчання і самостійного викладу студентами навчального матеріалу з історії держави та права зарубіжних країн. Тому важливо у процесі виконання роботи навчитися: а) здійснювати пошук інформаційних джерел з обраної теми; б) відбирати й опрацьовувати необхідну літературу для більш детального її вивчення; г) аналізувати, узагальнювати і синтезувати наукові погляди щодо основних проблем теми; д) викладати й обґрунтовувати власну позицію з аналізованих питань; е) виокремлювати основні, характерні для науково-дослідної роботи такого роду компоненти; ж) здійснювати літературне і редакційно-технічне оформлення роботи; з) викладати положення теми реферату під час його презентації на заняттях, студентському науковому гуртку, демонструючи при цьому навички етичної і професійної культури майбутнього юриста.
Вибір теми реферату. Із запропонованого переліку тем студенти самостійно обирають одну з них. У той же час вони мають право запропонувати свій варіант теми, узгодивши її з викладачем.
Своєчасність вибору теми обумовлює своєчасність виконання основних видів підготовчої роботи.
Підготовка роботи. Роботу над темою необхідно почати з усвідомлення її суті, знайомства з навчально-методичними матеріалами, рекомендованою літературою. Якісне виконання роботи, на думку укладачів, можливе за умов поетапної її підготовки :
На першому етапі здійснюється пошук інформації з проблеми, бібліографічний опис літератури і знайомство з нею. У попереднє ознайомлення входить з’ясовування: заголовку, автора публікації, де, ким і коли вона була видана, анотації на неї, змісту, передмови, довідково-бібліографічного апарату. Халатність при описі літературного джерела призводить до нераціонального використання часу при її додатковому пошуку. Тому необхідно пам’ятати, що описувати книгу, статтю, документ слід точно, відповідно до існуючих правил: в бібліографічному описі важливий кожний знак, кожна кома, тире, двокрапка тощо.
На другому етапі складається план роботи і готується вступ. План роботи має складатися з вступу, основного змісту, висновку, списку літератури, додатків. Старанно продуманий план допоможе скоротити кількість джерел і матеріалів, що збираються «на всяк випадок». Вступ передбачає таку обов’язкову структуру: обґрунтування актуальності обраної теми; огляд літератури; використаної в роботі, визначення об'єкта і предмета її вивчення; постановка мети та завдань дослідження; обрання методів, за допомогою яких має виконуватися робота; стислий опис структури роботи.
На третьому етапі старанно вивчаються найбільш важливі нормативні і літературні джерела, розробляється основна частина роботи, її висновок, складається список використаної літератури.
В історико-правових дослідженнях особлива увага звертається на джерела, які, зазвичай, знаходять відображення у наведених цитатах, статистичних даних, історичних прикладах тощо. Усі вони мають бути достовірними і підкріпленими посиланнями на джерело.
Кожний розділ роботи слід закінчувати короткими висновками. Вони мають відрізнятися ясністю, бути чіткими і логічними. Список використаних джерел оформлюється одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням бібліографічного опису, який складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.
На четвертому етапі проводиться літературне і редакційно-технічне оформлення роботи, її представлення до захисту .
Титульний аркуш має містити в собі вичерпні дані про роботу і її автора. Обсяг роботи не повинен перевищувати 10-12 аркушів формату А4 (верхній, нижній та лівий береги – не менше 20 мм., а правий – не менше 10 мм.) комп’ютерного тексту з використанням шрифтів (як правило, Times New Roman) текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст роботи слід старанно відредагувати, усунути всі погрішності у граматиці і стилі викладу, виключити суперечливі висловлення, зайві слова, фрази, вивірити всі цитати, посилання, виправити орфографічні помилки.
Презентація (захист) роботи здійснюється на семінарському занятті, засіданні наукової студентської групи, підсумкових (з навчальної дисципліни) конференціях.
Захист здійснюється у наступному порядку:
Студент виступає з короткою доповіддю (5-7 хв.), в якій викладає мету, завдання, основний зміст своєї роботи, а також висновки, до яких він прийшов, відповідні пропозиції.
Присутні ставлять студенту запитання, на які він повинний дати вичерпні відповіді, а також пояснити ті або інші положення своєї роботи;
Остаточна оцінка складається за умови дотримання вимог до виконання індивідуального завдання.
В якості обов’язкового елементу під час підготовки реферату передбачається розробка схем, таблиць, які розглядаються як коротка творча робота студента, виконана в заданій структурно-графічній формі. Завданнями складання схеми / таблиці є демонстрація студентом як рівня його знань по предмету, так і уміння виділяти головне в інформації, групувати факти (і при необхідності оцінні думки) в заданій структурно-графічній формі.
Загальні вимоги
- Нормативний об'єм схеми і таблиці – до 1 сторінки (формат А4).
- тема визначається змістом матеріалу.
- грамотна композиційна побудова, логічність, чіткість структури.
- при необхідності може супроводжуватися поясненнями, які поміщають під схемой / таблицей після заголовка.
- примітки використовують в разі, якщо інформація логічно не вписується в структуру таблиці. Якщо в примітках до таблиці необхідно вказати джерело інформації, цю примітку зазвичай ставлять на перше місце.
Складання і заповнення схеми/таблиці
Обдумайте структуру і зміст схеми/таблиці перш, ніж почнете її складати:
- загальними принципами відбору матеріалу є відповідність тематиці завдання; повнота; стислість формулювань;
- у змісті схеми/таблиці має бути розкрита запропонована тема, включаючи співпідпорядкованість, причинно-наслідкові і функціональні зв'язки явищ.
- всі згадки норм права необхідно супроводжувати посиланнями на статті пам'ятників права;
- у кожному елементі схеми (таблиці) чітко формулюйте одне головне питання;
- при цитуванні текст беріть в лапки і давайте точне посилання на джерело (включаючи номер статті нормативно-правового акту тощо).
Схема – це спрощене абстрактне зображення, яке показує загальну структуру і функціонування державного/правового явища, інституту або процесу.
Призначення схеми – сприяти ясності представлення матеріалу, тому вона має бути максимально наочною, простою, що дозволяє виразно побачити всі деталі і їх зв'язок.
Структурні елементи державного /правового явища, інституту або процесу зображаються у вигляді прямокутників різної форми, проте допускається також застосовувати інші умовні графічні позначення елементів.
Як правило, головний об'єкт розташований в центрі (за типом сонячної системи) або розташовується вгорі (центральній частині верхнього поля ).
На лініях взаємозв'язку стрілками вказують спрямування протікаючих процесів, що відбуваються, їх співпідпорядкованість, хронологічну послідовність тощо.
Залежно від важливості елементу по відношенню до інших елементів його можна виділити не лише розміром або кольором: чим більше значущість даного елементу, тим більш великим можна зробити його розмір.
Виділяти можна не лише вузли схеми, але і лінії/стрілки, що зв'язують ці вузли. Лінії/стрілки, що показують зв'язки між окремими елементами схеми залежно від їх значення можуть бути напівжирними, тонкими або пунктирними для штриха; також допускається виділення кольором. У всіх випадках в легенді схеми (примітках) слід розшифрувати умовні позначення.
Підготовлена схема дозволяє судити про розуміння студентом структури і функціонування державного /правового явища, інституту або процесу.
Схеми залежно від основного призначення підрозділяють на структурні; функціональні, суміщені /змішані.
У структурній схемі класифікуються основні елементи державного /правового явища, що характеризується, інституту або процесу, їх призначення, співпорядкованість, хронологічна послідовність.
Приклад структурної схеми
Монархія
