1.3. Мета та завдання дисципліни «Основи охорони праці»

Метою дисципліни «Основи охорони праці» є надання

майбутнім інженерам теоретичних знань і практичних навичок,

необхідних для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням

безпечних і нешкідливих умов праці, при розробці і

використанні нової техніки та технологічних процесів,

організації виробництва, які виключають негативну дію на

людину та навколишнє природне середовище.

Науковий зміст курсу складають теоретичні та практичні

основи управління охороною праці в умовах виробництва,

методи запобігання та захисту працівників від дії небезпечних і

шкідливих умов праці.

Після вивчення курсу «Основи охорони праці» студент має

знати:

• законодавчі та нормативні документи з охорони праці;

• концепції організації охорони праці у державі та на

виробництві;

• обов'язки і відповідальність роботодавців підприємств

(організацій) та їх підрозділів із забезпечення здорових і

безпечних умов праці робітників;

• основні міжнародні документи з охорони праці;

• методи і засоби забезпечення нормативних значень

параметрів небезпечних та шкідливих факторів.

У результаті вивчення курсу «Основи охорони праці»

студент має вміти:

• ідентифікувати небезпечні та шкідливі виробничі фактори,

що супроводжують працю на виробництві;

• організувати вирішення питань охорони праці на виробництві

(організації);

• використовувати нормативні документи та забезпечувати

безпечні й нешкідливі умови праці на виробництві;

• організовувати та брати участь у розслідуванні нещасних

випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

До навчальних дисциплін, знання яких потрібне студентам

для засвоєння курсу «Основи охорони праці», належать:

- фізика;

- хімія;

- основи екології;

- безпека життєдіяльності;

- суспільно-економічні дисципліни;

- загально-технічні дисципліни.

Вивчення курсу «Основи охорони праці» необхідно

починати з усвідомлення його місця серед інших дисциплін, у

яких також розглядаються питання безпеки людини у процесі

трудової діяльності. Структурно-логічна схема є основою

складання програмного забезпечення навчальної дисципліни і

відповідного підручника або посібника. «Основи охорони праці»

належать до наукового напрямку «Безпека життєдіяльності», до

якого також відносять дисципліни, об'єктом розгляду

(вивчення) яких є безпека людини і навколишньої природи, а

також ті елементи середовища існування людини, що можуть

становити загрозу її життю і здоров'ю.

«Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці»,

«Охорона праці у галузі», «Основи екології», «Цивільна

оборона» - ці дисципліни належать до зазначеного напрямку. У

них є спільні теми, що можуть бути більшою чи меншою мірою

відбиті у програмах.

1.4. Контрольні питання.

1. Охарактеризуйте сучасний стан охорони праці в Україні.

2. Наведіть загальні положення коцепції управління охороною праці

в Україні.

3. Охарактеризуйте основні напрямки управління охороною праці.

4. Що є метою впровадження Концепції управління охороною праці

в Україні ?

5. В чому полягають державні заходи у подоланні кризових явищ в

сфері охорони праці ?

6. Охарактеризуйте першочергові завдавння у сфері управління

охороною праці.

7. Органи державного управління охороною праці та їх основні

функції.

8. Завдання та функції управління охороною праці.

9. Мета і завдання дисципліни “Основи охорони праці”.

10. Що є об’єктом і предметом вивчення працеохоронного

менеджменту та що складає об’єкт та предмет вивчення охорони праці.

Структура охорони праці.

11. Охарактеризуйте структурно-логічну схему курсу ООП і його

місце у загальній системі наук іх безпеки життєдіяльності.

ТЕМА 2. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА

ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

План

2.1.Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці

2.2.Система працеохоронного менеджменту і його рівні

2.3.Система управління охороною праці в Україні

2.4.Основні завдання і функції системи управління охороною праці

2.5.Контрольні питання

2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці

Об'єктом вивчення працеохоронного менеджменту є

охорона праці, а її предметом – управління безпекою елементів,

з яких складається об’єкт вичення. У свою чергу об'єктом

вивчення охорони праці є праця. Працю вивчають не тільки

охорона праці, а й багато природничих і суспільних наук:

політекономія, гігієна праці, ергономіка, інженерна психологія

та ін. Відрізняються ці науки предметом вивчення. Свій

предмет вивчення має й охорона праці - це безпека праці, а

звідси — фізіологічні та психологічні можливості людини, закони

розвитку праці і відображення їх у працеохоронній науці,

формування умов праці, їх оптимізація тощо. Структура охорони

праці нерозривно пов'язана з розумінням сутності, розподілу та

видів праці. Сутність праці розкривається шляхом виявлення її

структури, яка містить елементи:

- суб'єкти праці; продуктивні сили (предмети і засоби);

процес трудової діяльності; продукти праці; суспільні

відносини (рис.1.).

Праця, крім внутрішніх елементів системи, має і зовнішні

елементи впливу (політична й економічна ситуація в країні,

технічний рівень розвитку, природні умови тощо).

На розвиток охорони праці істотно впливає розподіл праці,

під яким маємо на увазі відокремлення якісно відмінних форм

трудової діяльності в процесі праці. Розрізняють загальний,

частковий та одиничний розподіл праці.

Загальний розподіл праці передбачає відокремлення таких

форм трудової діяльності, як промисловість, будівництво,

сільське господарство, геологія тощо.

Частковий розподіл праці пов'язаний із поділом галузі на

види і підвиди. Відповідно поділяється й охорона праці: у

промисловості -охорона праці в машинобудуванні, енергетиці,

харчовій, хімічній, гірничій промисловості і т.д.

Одиничний розподіл праці передбачає відокремлення видів

трудової діяльності всередині підприємства за такими ознаками:

- функціональною (керування, основне і допоміжне

виробництво);

- технологічною (за видами робіт);

- професійною;

- класифікаційною (за складністю робіт).

Рис. 1. Структура праці

Одиничний розподіл праці слід відрізняти від поділу на види

праці за прикладеною до неї енергією. В цьому випадку

розрізняють працю розумову і фізичну.

Із розвитком НТП виникають чи виявляються нові шкідливі

і небезпечні фактори. Задача охорони праці - визначати,

передбачати появу таких факторів, щоб захистити від них

людину.

Виходячи зі структури праці, що є системою «людина (Л)-

трудова діяльність (ТД)-умови праці (УП)» (рис.2.), можна

побудувати систему охорони праці (рис.3.), яка

складатиметься з таких елементів:

- безпека людини як суб'єкта праці (БЛ);

- безпека трудової діяльності (БТД);

- безпека умов праці (БУП).

Тоді структура працеохоронного менеджменту (рис.4.)

складатиметься з таких елементів:

- управління безпекою суб'єктів праці;

- управління безпекою трудового процесу;

- управління безпекою умов праці.

Із позицій працеохоронного менеджменту будь-яка

діяльність є двоцільовою. Перша мета полягає в досягненні

певного ефекту, друга - в усуненні небажаних наслідків для

людини. Якщо завданням охорони праці є розробка конкретних

заходів для досягнення своєї мети, то завдання

працеохоронного менеджменту є - визначення та реалізація

управлінських рішень із забезпечення безпеки праці.

Рис.2. Структура праці як ергатична система

Рис.3. Система охорони праці

Рис.4. Структура працеохоронного менеджменту

Практичні завдання охорони праці та працеохоронного

менеджменту можуть бути організаційно-гігієнічними й

організаційно-технічними.

До організаційно-гігієнічних завдань належать:

• забезпечення гігієнічних умов праці;

• забезпечення виробничими, допоміжними і побутовими

приміщеннями, санітарно-побутовими пристроями;

• забезпечення гігієнічними засобами індивідуального і

колективного захисту;

• забезпечення лікувально-профілактичним

обслуговуванням;

• забезпечення оптимального режиму праці та відпочинку

тощо.

До організаційно-технічних завдань входять:

• забезпечення безпеки експлуатації виробничого

устаткування;

• забезпечення безпеки функціонування виробничого

процесу;

• забезпечення безпеки експлуатації будинків, споруд,

устаткування тощо.