2. Україна в другому та третьому періодах Великої Вітчизняної війни.

Восени 1942 р. почався новий період Вітчизняної війни – період корінного перелому. Надзвичайні заходи соціально-економічного, політичного і воєнного характеру, які були жорстокі, але необхідні, дозволили мобілізувати всі сили і засоби для досягнення перемоги. Високе патріотичне піднесення народу, масовий трудовий і воєнний героїзм, єдність фронту і тилу, грізний рух Опору – все це стало складовими частинами і чинниками Великої Перемоги.

В ході запеклих боїв восени 1942 р. Червона армія зупинила наступ німців на Сталінград і виснажила їх війська звитяжною обороною міста.

В розпалі битви на Волзі радянське командування розробило план розгрому ворога. В його розробці значну роль зіграли видатні воєначальники – генерал Г.Жуков і О.Василевський.

19 листопада 1942 р. Червона армія перейшла в стратегічний наступ і в кривавих боях оточила 6-ту польову і 4-ту танкову армії німців. Успішний наступ розгорнувся по фронту 1500 км. 18 грудня 1942 р. почалося визволення території України, коли 195-та стрілецька дивізія вибила німців з районного центру Мілове. Тим часом продовжувалася ліквідація оточеного німецько-фашистського угруповання і 2 лютого 1943 р. з ним було покінчено. В полон потрапили 91 тис. чоловік, з них 2500 офіцерів, 24 генерали, у тому числі командуючий генерал-фельдмаршал фон Паулюс.

Ламаючи шалений опір німців, радянські війська Воронезького фронту 16 лютого 1943 р. визволили Харків. Але раптовий контрудар есесівських танкових з’єднань примусив у березні того ж року тимчасово залишили місто, і до літа фронт стабілізувався. 5 липня 1943 р. почалася одна з найбільших битв другої світової війни – Курська, перемога в якій забезпечила визволення України. Після розгрому німецько-фашистських військ у районі Бєлгорода Радянська армія 23 серпня визволила Харків.

Зламавши оборону німців на Міусі і Сіверському Дінці, війська Південного фронту під командуванням генерала Ф.Толбухіна і війська Південно-Західного фронту (командуючий генерал Р.Маліновський) нищівними ударами визволили Донбас у середині вересня. * вересня 1943 р. було звільнене місто Сталіно (Донецьк). На кінець вересня радянські війська вже вийшли до Дніпра. Плани німців зупинити радянські війська на „східному валі” були зруйновані несподіваним форсуванням Дніпра радянськими передовими частинами в багатьох місцях – від Лоєва до Запоріжжя. На правому березі Дніпра було створено 23 плацдарми. Ведучі запекли бої, радянські війська розширили і зміцнили захоплені плацдарми, перетворивши їх на опорні пункти наступальних операцій за звільнення Правобережної України. Після ряду запеклих боїв радянське командування вирішило завдати головного удару з Лютізького плацдарму. Вранці 3 листопада 1943 р. почався наступ на Київ, і надвечір цього ж дня оборона німців впала. На ранок 6 листопада столицю України було звільнено. Контрнаступ гітлерівців на Фастівському, житомирському, Київському напрямках виявився невдалим і 24 грудня почався загальний наступ Радянської армії на Правобережжі.