Рекомендована література до теми

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року. Ст. 735.

3. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. К.: Право, 2003.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України. - Ст. 402.

5. Цивільний процесуальний кодекс України. - Ст. 935.

6. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня адвокатури» від 30 вересня 1999 року.

7. Основні положення про роль адвокатів: Прийняті у серпні 1990 року VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам.

8. Правила адвокатської етики: Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, протокол від 1 жовтня 1999 року.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності

Питання, що виносяться на семінарське заняття

1. Поняття адвокатури.

2. Принципи адвокатської діяльності.

3. Гарантії адвокатської діяльності.

Запитання для перевірки знань

1. Визначення адвокатури.

2. Принципи, на яких ґрунтується діяльність адвокатури в Україні.

3. Назвіть і розкрийте гарантії адвокатської діяльності.

Практичні завдання для виконання

1. Обґрунтуйте кожну з передумов адвокатської діяльності.

2. Складіть список нормативних та ненормативних джерел з теми, що вивчається.

3. Порівняйте передумови адвокатської діяльності в радянські часи та за Законом України «Про адвокатуру».

4. Порівняйте принципи діяльності адвокатури та нотаріату в Україні.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури

Вивчаючи цю тему, студент повинен звернути увагу на те, що організаційні форми діяльності адвокатури, передбачені Законом України «Про адвокатуру», відповідають Конституції України, Закону України «Про об'єднання громадян», іншим нормативним актам. Разом з тим сучасні організаційні форми діяльності адвокатури зароджувалися й відточувалися впродовж усієї її історії.

Опановуючи питання про індивідуальну практику адвоката, студенти мають передусім вивчити положення Закону України «Про адвокатуру», в яких вказується на те, хто може займатися індивідуальною адвокатською практикою, а також активізувати знання з цивільного та кримінального процесу, пов'язані з участю адвокатів на різних стадіях процесу.

Ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» передбачає для адвоката можливість займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські спілки. Умовою їх створення та діяльності є відповідність вказаному Закону й статутам адвокатських об'єднань.

Студентам необхідно пам'ятати, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Щоб знати порядок подання й розгляду документів осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, порядок складання кваліфікаційних іспитів, студентам необхідно ознайомитися з Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури та Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, кваліфікаційна комісія видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Студенти повинні знати, що на час отримання свідоцтва для цього не повинно бути перешкод (зазначених у частині другій ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»). Цими обставинами є судимість особи, яка має намір бути адвокатом, її робота в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління.

Ще одним кроком до здійснення майбутнім адвокатом своєї діяльності є прийняття Присяги адвоката України, її текст не є довільним. Його закріплено в Законі України «Про адвокатуру». Порядок прийняття Присяги законодавством не передбачено, тому студентам необхідно знати, що на практиці її приймають шляхом підпису документа з її текстом.

Вивчення питання про засади діяльності адвокатських об’єднань, їхній правовий статус також ґрунтується на ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», відповідно до якої адвокат має право відкрити адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські спілки, які діють згідно з зазначеним Законом і статутом цих об'єднань. Студенти повинні знати засади, на яких створюються та діють адвокатські об'єднання, а також порядок їх реєстрації, утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації.

Слід виходити з того, що згідно із Законом України «Про адвокатуру» адвокатські об'єднання є юридичними особами. Отже, вони повинні мати всі ознаки юридичних осіб, передбачені Цивільним кодексом України.

Правовий статус адвокатських об'єднань визначено також Правилами адвокатської етики. Вони визнають адвокатські об'єднання суб'єктами відносин щодо забезпечення дотримання правил адвокатської етики. Адвокатські об'єднання та адвокати можуть створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації. Студентам доцільно проаналізувати засади діяльності адвокатських об'єднань та їхній правовий статус, що ґрунтується на законах України, а також їхній розвиток у статутах цих об'єднань.

Вивчення матеріалу про спілку адвокатів України необхідно розпочати з ознайомлення зі Статутом Спілки адвокатів України, створеної у вересні 1990 року. Спілка адвокатів України — це громадська організація. Ст. 1 Статуту визначає її як добровільну, професійну, незалежну, самоврядну всеукраїнську організацію адвокатів.

Студенти повинні знати мету діяльності Спілки, її структуру; хто може бути її членом, ознайомитися з правами та обов'язками членів Спілки. Слід мати на увазі, що членами Спілки можуть бути як адвокати, так і адвокатські об'єднання. Почесним нами Спілки можуть бути вчені-юристи, особи, які займаються адвокатською діяльністю за межами України.

Важливо ознайомитися з керівними органами Спілки адвокатів України. Це — з'їзд, конференція, Правління, ревізійна комісія. Студенти повинні знати порядок утворення, роботи, компетенцію цих органів, формування коштів Спілки.

Слід пам'ятати, що з утворення Спілки адвокатів України практично почалася історія адвокатури незалежної України. Тому докладне дослідження та вивчення передумов і метрі її створення, Статуту Спілки, її функцій займають важливе місце у вивченні цієї теми.