Практичні завдання

1. Дайте порівняльну характеристику передумов заняття адвокатською діяльністю в різні часи розвитку людства.

Методичні вказівки

Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)

Вивчаючи цю тему, студенти повинні ознайомитися з історією адвокатури в Україні другої половини XIX — початку XX ст. Слід звернути увагу, що розвиток цього інституту залежав від того, в якій частині України, під впливом яких історичних умов цей процес відбувався, а також зважити на особливості змін в адвокатурі та пов'язаних з нею відносин залежно від території та періоду розвитку.

Вивчення питання про судове представництво як початок української адвокатури передбачає активізацію знання з історії (доба Київської Русі), цивільного та процесуального права, теорії держави й права. Слід проаналізувати такі поняття, як представництво, повноваження представника за чинним законодавством, припинення представництва, процесуальний статус представника, і дійти висновків про їхнє історичне походження. Звичай, звичаєве право відігравали значну роль у формуванні елементів адвокатури в процесі її зародження. Розглядаючи явища, що стали підвалинами зародження адвокатури України, студенти повинні порівняти поняття судового представництва на початку розвитку української адвокатури й представника в чинному нині законодавстві.

Студентам доцільно проаналізувати історичні процеси польсько-литовської доби. Слід пам'ятати, що входження українських земель до Речі Посполитої мало загалом негативне значення для розвитку суспільно-політичних відносин і державності України, але щодо формування засад правової системи України, то тут простежується певний позитивний вплив. Характерним стає здійснення захисту професійними юристами, проте ще не було визначено нормативно, хто міг бути захисником. Захисників називають прокураторами, або речниками. Суттєве значення для детального регулювання судового захисту мали Литовські статути (особливо третій) і Магдебурзьке право.

Зауважимо, що в часи гетьманщини (1648 рік — кінець ХVІІІ ст.) на території українських земель продовжували діяти Литовські статути та Магдебурзьке право. Однак через свою чужорідність вони не могли заповнити правове поле, й тому в першій половині ХVШ ст. розпочалася кодифікація українського права. Студент повинен осмислити величезне значення першого кодексу українського права 1743 року — «Права, по которым судится малороссийский народ», розглянути його структуру, а також основні принципи правового регулювання. Слід пам'ятати, що в Кодексі українського права 1743 року вперше вжито слово «адвокат» у значенні «захисник прав сторони». Адвокатами могли бути повнолітні, християнської віри, розумово й фізично повноцінні, світського стану чоловіки. Повноваження в суді адвокат підтверджував документом, виданим клієнтом. Праця адвоката була платною, але були випадки, коли адвокат виконував свої обов'язки безоплатно. За порушення обов'язків до адвоката застосовувалися санкції.

Вивчаючи питання адвокатура й судова реформа 60-х років XІX, необхідно звернути увагу на те, що після проведення судової реформи на початку 60-х років XIX ст. адвокатуру в Україні було запроваджено як самостійний правовий інститут. Слід розрізняти значення понять «присяжний повірений» і «приватний повірений», організацію їхньої діяльності. Студенти повинні знати, які повноваження має Рада присяжних повірених. Варто запам'ятати імена визначних діячів української адвокатури того часу, таких як М. Жученко, О. Александров, О. Гольденвейзер.

Після демократичної реформи організації адвокатури у 70-х роках XIX ст. уряд Російської імперії почав здійснення реакційних кроків, спрямованих на обмеження досягнень реформи.

При вивченні питання діяльність адвокатури на західноукраїнських землях слід звернути увагу на те, що організація та діяльність адвокатури на західноукраїнських землях мала свою специфіку розвитку. Це пояснюються їхньою історичною відокремленістю від України, їх входженням до складу Австро-Угорщини, Польщі, Молдавського князівства, Туреччини. Об'єднання українських земель відбулося лише в першій половині XX ст. Для кращого розуміння процесів, які відбувалися в адвокатурі, необхідно активізувати знання з історії України.

Рекомендована література до теми

1. Антонович В. Коротка історія козаччини. — К., 1991.

2. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. — К., 1997.

3. Права, за якими судиться малоросійський народ: 1743. - К., 1997.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ