План семінарського заняття

Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного Запитання, що виносяться на семінарське заняття

1. Адвокат — захисник підозрюваного.

2. Роль адвоката під час провадження дізнання та попереднього слідства.

3. Адвокат — захисник обвинуваченого.

4. Адвокат — захисник підсудного.

Питання для перевірки знань

1. Конституція України про принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпцію невинності та змагальності.

2. Сутність забезпечення права на захист підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.

3. Способи залучення адвоката як захисника до участі в справі.

4. Випадки, коли не може бути прийнято відмову від захисника.

5. Момент допуску до участі у справі захисника.

6. Дії захисника за наявності колізії у питанні про винність чи невинність підзахисного.

7. Можливості, які надає закон адвокату для збирання, дослідження, оцінки доказів.

8. Заявлення клопотань адвокатом.

9. Права адвоката щодо оскарження дій і рішень слідчих органів, прокурора, судді, суду.

10. Права адвоката на етапі закінчення попереднього слідства та в судових стадіях кримінального процесу.

11. Значення та зміст захисної промови.

12. Зауваження адвоката на протокол судового засідання.

13. Чи може адвокат оскаржити вирок суду всупереч волі підзахисного?

Практичні завдання для виконання

1. Порівняйте права адвоката як захисника підозрюваного, обвинуваченого та підсудного.

2. Доведіть, що неможливість відмови від захисника у випадках, передбачених законом, є обґрунтованою.

З. У ході попереднього слідства Петренко визнав себе винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 140 КК України. Під час судового слідства він від своїх попередніх показань відмовився й заявив, що вину свою не визнає і адвокат йому не потрібен. Яким чином суд повинен вирішити клопотання Петренка?

Методичні вказівки

Тема 9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача

У цій темі розглядається роль адвоката у разі представництва інших учасників процесу, а саме потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача. Першочерговим завданням слідства є встановлення вини чи виправдання підсудного. На це спрямовано більшість процесуальних дій як досудового, так і судового слідства Отже, питанню відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної потерпілому під час злочинних дій, може бути приділено достатньої уваги. Це важливо усвідомити студентам у процесі вивчення теми, щоб визначити можливі шляхи вдосконалення процесуального розв'язання проблем потерпілого, цивільного позивача цивільного відповідача.

Засвоєння теми неможливе без активізації знань із кримінального процесу та кримінального права, тому студентам доцільно пригадати відповідні норми КПК та КК України.

Характеристику в одній темі статусу адвоката як представника трьох учасників процесу викликано їх процесуальною єдністю, наявністю спільних рис у правах та обов'язках адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

Вивчаючи питання адвокат—представник потерпілого, студенту необхідно звернутися до ст. 49 КПК України, яка визначає, хто може бути визнаний потерпілим. Відповідно до статті, потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Студентам доцільно проаналізувати правовий статус як самого потерпілого, так і його представника. Важливо запам'ятати, що представники потерпілого користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють. Тому досліджуючи права потерпілого, необхідно враховувати їх ідентичність з правами представника.

Слід також звернути увагу на відмінність правового становища адвоката потерпілого від правового становища захисника підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Цивільним позивачем, згідно зі ст. 50 КПК України, визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину та висунули вимогу про відшкодування збитків відповідно до вимог КПК України. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Студенти повинні знати права обов'язки цивільного позивача, зокрема те, що представником цивільного позивача (ст. 52 КПК України) можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники та інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду. Коли цивільним позивачем є юридична особа, то представниками її інтересів можуть бути спеціально вповноважені нею особи. Представники цивільного позивача користуються процесуальними правами цивільного позивача.

Вивчаючи це питання, студент повинен звернутися до ст. 50 КПК України, акцентувати увагу на процесуальному поєднані інститутів кримінального та цивільного права, а також на тому, що в цивільному процесі такого поєднання немає.

Засвоєння матеріалу питання адвокат—представник цивільного відповідача рекомендується розпочати з повторення ст. 51 КПК України. Відповідно до ст. 51 КПК України як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників та інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносить постанову, а суд — ухвалу. Представник цивільного відповідача користується процесуальними правами цивільного відповідача.

Слід зазначити, що цивільний відповідач і його представник виступають на стороні захисту, оскільки у разі недоведення вини обвинуваченого (підсудного) у скоєнні злочину не буде підстав для задоволення цивільного позову.

Зважаючи на те, що це питання є останнім у темі, студентам слід самостійно визначити спільні та відмінні риси у правовому статусі адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.