Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології

Кафедра адміністративного права

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни “Адвокатура України”

Галузь знань 0304 Право____________________

Напрям підготовки 6.030402 Правознавство !

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр__________________

Форма навчання всі форми навчання________________ і

Харків

2010 рік

Рекомендовано до використання в навчальному процесі та друку Методичною радою Харківського Національного університету внутрішніх справ від „___”_________20____ р. Протокол № ___

Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адвокатура України”/ Укладачі: Книш В.І., Кройтор В.А., Безсмертний О.К. / За ред. В.І.Книша. - Харків.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2010.- 44 с.

Розробники:

Шишленко В.Г..

Рецензенти:

Мамницький В.А. , канд. юрид. наук, доцент, доцент кафедри цивільного процесу Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

Янович Ю.П., канд. юрид. наук, доцент, заступник начальника ННІПФСД Харківського національного університету внутрішніх справ.

Ухвалено на засіданні Вченої ради Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології ХНУВС „____” _____________20___року Протокол № ___

Ухвалено на засіданні кафедри адміністративного права Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології ХНУВС „ ” 20 року Протокол № 4

© Книш В.І., Кройтор В.А., Безсмертний О.К.,

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2010 і. Вступ

Конституцією України (ст.29) проголошене одне з найважливіших прав людини — право на особисту недоторканність. Закріплення цього права в Основному Законі нашої держави відповідає головним міжнародно-правовим документам. Це Загальна декларація прав людини 1948 року (ст. 3), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року (ст. 9), Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ст. 5), Основні положення про роль адвокатів, прийняті в серпні 1990 року VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам. Така узгодженість Конституції України з міжнародно-правовими нормами свідчить про розбудову в нашій країні правової держави та громадянського суспільства.

Конституція України (ст. 59) забезпечує крім того кожному право на правову допомогу. А у ст. 29 ідеться про те, що кожному заарештованому чи затриманому з часу його затримання повинна бути надана можливість захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. У такий спосіб держава гарантує юридичну допомогу особам, які її потребують. Зауважимо, що у випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно. Кожен має право вільно обирати собі захисника і щоб проголошені Конституцією вказані права особи були реалізовані, в Україні діє адвокатура.

Закон України «Про адвокатуру» було ухвалено Верховною Радою України 19 грудня 1992 року, тобто ще до проголошення Конституції. Уже тоді він закріпив головні принципи діяльності адвокатури. Це — верховенство закону, незалежність, демократизм, гуманізм, конфіденційність. Цим Законом також визначено організаційні форми діяльності адвокатури. Відповідно до ст. 4, адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання. Усі адвокатські об'єднання чи спілки повинні діяти на підставі Закону України «Про адвокатуру» та відповідно до своїх статутів. Засадами діяльності колегіальних організаційних форм адвокатури є добровільність, самоврядування, колегіальність і гласність.

Розбудова правової держави в Україні потребує подальшої правової реформи. Щоб підвищити ефективність виконання покладених на адвокатуру завдань, удосконалити її організаційні засади, її, разом з іншими правовими інститутами, необхідно реформувати. Кроком до вдосконалення діяльності адвокатури став Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від 30 вересня 1999 року. Ним було введено Єдиний реєстр адвокатів України, вперше в нашій країні надано можливість прийняти правила адвокатської етики. Такі заходи були покликані забезпечити реалізацію права громадян на вільний і доступний вибір захисника своїх прав, сприяти впорядкуванню правозахисної діяльності в державі, підвищенню відповідальності адвокатів за виконання своїх професійних обов'язків.

Значним етапом на шляху розвитку української адвокатури стали Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року. Особливо важливим є регламентування відносин адвоката з клієнтами, судом та іншими учасниками судового процесу, з іншими органами та особами, а також між собою. Правила адвокатської етики сприяють дотриманню в Україні міжнародних стандартів у процесі адвокатської діяльності, гарантують високий рівень виконання адвокатами своїх обов'язків, а також є кроком на шляху формування цивілізованих відносин між державою та адвокатурою.

Отже, в Україні відбувається процес створення належних умов для ефективного та досконалого функціонування адвокатури — інституту, без якого неможливе формування правової держави.

Усе це свідчить про доцільність і можливість підготовки в нашій державі висококваліфікованих, професійно порядних спеціалістів, які пишалися б своєю професією й були гідні звання «адвокат».

Разом з вивченням студентами-майбутніми юристами фундаментальних галузей права, таких як конституційне, цивільне, кримінальне, процесуальне, трудове, до навчального плану введено дисципліну «Адвокатура України». Вивчення цього курсу неможливе без засвоєння зазначених вище базових галузей права України, оскільки діяльність адвоката пов'язана із захистом прав та інтересів особи, у зв'язку з порушенням правових норм.

Вивчення адвокатури студентами є корисним з огляду на таке. По-перше, якісне оволодіння знаннями з адвокатури неможливе без ґрунтовного засвоєння базових галузей системи права України. Отже, при вивченні нового курсу студенти активізуватимуть теоретичні знання матеріального та процесуального права. По-друге, абсолютно всі студенти хоча й не отримають можливості безпосередньо після закінчення навчального закладу займатися адвокатською діяльністю, однак матимуть досить широке уявлення про неї. Це сприятиме їхній кращій орієнтації у широкопрофільній професії юриста. Саме це і є головною метою навчальної дисципліни «Адвокатура України».

Викладання дисципліни «Адвокатура України» передбачає: лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів та індивідуальну роботу викладача зі студентом на денній та заочній формах навчання. Перевірка знань здійснюється у формі заліку.

ІІ. ПРОГРАМА КУРСУ “Адвокатура України”

Програму курсу «Адвокатура України» складено відповідно до навчального плану спеціальності “Правознавство”. Програмою передбачено вивчення тем з історії зародження інституту адвокатури, а також його теоретичних проблем, основних положень чинного законодавства та практики їх застосування.

Навчальна дисципліна «Адвокатура України» складається з двох розділів, що містять 11 тем, сім з яких формують загальну частину, а чотири — спеціальну.

Загальна частина (модуль № 1) складається з таких тем:

1. Поняття та сутність адвокатури.

2. Адвокатура в Україні в дореволюційний період (1864—1917 роки)

3. Адвокатура в Україні в післяреволюційний період (1917 рік —кінець XX ст.).

4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності.

5. Організаційні форми діяльності адвокатури.

6. Професійні та соціальні права адвоката та його обов'язки.

7. Дисциплінарна відповідальність адвоката.

Спеціальна частина (модуль № 2) складається з таких тем:

1. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

3. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі.

4. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадіях апеляційного, касаційного провадження та під час перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальне представництво адвоката на стадії судового виконання. Участь адвоката в господарському та адміністративному процесах.

У процесі викладання та самостійного вивчення дисципліни студентами розв'язуються такі основні завдання: засвоєння теоретичних положень законодавства щодо адвокатури, формування навичок застосування на практиці отриманих знань з метою вирішення конкретних завдань, що стоять перед адвокатами.

У процесі вивчення курсу, крім лекцій і семінарських занять, застосовують інші форми навчання: експериментальні форми практичних робіт — ділові ігри, постановка й вирішення проблемних ситуацій, аудиторні конференції тощо. У лекціях, які є основним видом занять, даються основи теоретичних знань з дисципліни, розкриваються найскладніші питання адвокатури, практика застосування законодавства. На семінарських заняттях перевіряється засвоєння студентами теорії з відповідних питань, норм законодавства, пов'язаних з діяльністю адвокатів, відпрацьовуються практичні навички при вирішенні конкретних життєвих ситуацій. Засвоєння курсу передбачає також систематичну самостійну роботу студентів.

Підсумковою формою контролю знань є залік, який має на меті перевірку теоретичних знань студентів, застосування їх у вирішенні конкретних завдань, а також уміння самостійно працювати з науковою та навчальною літературою.

Таким чином, вивчення студентами курсу «Адвокатура України» має на меті:

• дати знання з чинних норм законодавства, що стосуються діяльності адвокатів;

• ознайомити з практичною діяльністю адвокатів у судах України;

• виробити вміння застосовувати норм права в роботі за юридичною спеціальністю;

• визначити потенційне бажання студента в майбутньому пов'язати свою професійну діяльність з адвокатурою.