Завдання для модульного контролю Принципи та види контролю знань студентів

Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу та є організацію зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів — основа, яка дає підстави судити про результати навчання та ступінь опанування навчальної програми, вирішувати питання про переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з навчального закладу та видачу диплому. Результати контролю знань — головний показник, оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету загалом, а також робота викладацького складу.

За умови правильної організації контроль знань покликаний також розв'язувати навчальні, виховні, організаційні, розвиваючі, методичні та інші завдання.

Контроль знань з дисципліни «Адвокатура України» ґрунтується на таких основних принципах:

• перевірка та оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння ними знань і стимулювати їх до нових успіхів;

• перевірка та оцінювання знань повинні здійснюватися систематично, планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання, а також послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту та методики;

• перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей та особистих успіхів кожного окремого студента;

• диференціація оцінок повинна проводитися за об'єктивними, заздалегідь визначеними критеріями;

• оцінка знань студента має відповідати справжній якості та кількості засвоєних знань, умінь і навичок.

Контроль знань з дисципліни «Адвокатура України» здійснюється як поточний контроль знань студентів з наступним складанням заліку.

Отже, підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Адвокатура України» передбачає результати оцінювання поточної роботи та залік. Метою підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня та змісту знань студентів з адвокатури за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності відповідно до обраного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Програмні запитання, що становлять зміст дисципліни, доводяться до студентів на початку навчального семестру.

Передумовою для складання заліку з дисципліни є поточна робота в семестрі. Залік як форма підсумкового контролю знань виставляється за результатами оцінювання поточної роботи в семестрі. Умовою одержання заліку є виконання всіх обов'язкових завдань і позитивні результати модульного контролю знань.

Студенти заочної форми навчання отримують залік за результатами модульного контролю знань, що здійснюється відповідно до розкладу заліково-екзаменаційної сесії.

Питання з дисципліни

1. Право громадян на кваліфіковану юридичну допомогу.

2. Значення адвокатської діяльності.

3. Організація правової допомоги на нижчих стадіях розвитку людського суспільства.

4. Адвокатура в період середньовіччя.

5. Закон України «Про адвокатуру».

6. Система нормативних актів про адвокатуру.

7. Організація адвокатури за часів Гетьманщини.

8. Організація адвокатури України згідно з Положенням про адвокатуру 1922 року.

9. Організація адвокатури України згідно з Положенням про адвокатуру СРСР 1939 року.

10. Особливості організації адвокатури в західних українських землях до їх возз'єднання з Українською РСР.

11. Діяльність адвокатури згідно з Положеннями про адвокатуру Української РСР 1962 і 1980 років.

12. Регулювання порядку оплати праці адвокатів у різні періоди існування адвокатури в Україні.

13. Принципи здійснення діяльності адвокатури України.

14. Гарантії адвокатської діяльності.

15. Передумови адвокатської діяльності.

16. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

17. Організаційні форми діяльності адвокатури.

18. Функції, які виконує адвокат.

19. Професійні та соціальні права адвокатів.

20. Поняття та предмет адвокатської таємниці.

21. Підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

22. Права помічника адвоката.

23. Завдання Спілки адвокатів України.

24. Конституція України про принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпції невинності та змагальності.

25. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист.

26. Способи залучення адвоката як захисника до участі в справі.

27. Права та обов'язки захисника.

28. Випадки неможливості відмови від захисника.

29. Права адвоката щодо оскарження дій і рішень слідчих органів, прокурора, судді, суду.

30. Права адвоката на етапі попереднього слідства та на судових стадіях кримінального процесу.

31. Значення та зміст захисної промови адвоката.

32. Зауваження адвоката на протокол судового засідання.

33. Права та обов'язки адвоката як представника потерпілого.

34. Права та обов'язки адвоката як представника цивільного позивача та цивільного відповідача.

35. Оформлення повноважень адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.

36. Повноваження адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.

37. Участь адвоката на стадії апеляційного провадження.

38. Участь адвоката в касаційному провадженні.

39. Участь адвоката на стадії перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.

40. Участь адвоката під час перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

41. Повноваження адвоката на стадії судового виконання.

42. Значення Присяги адвоката.

43. Правила адвокатської етики.

44. Припинення адвокатської діяльності.

45. Призупинення адвокатської діяльності.

46. Позбавлення права здійснення адвокатської діяльності.

47. Робота адвоката щодо збирання, дослідження та оцінки доказів.

48. Випадки неможливості деяких процесуальних дій без участі адвоката.

49. Формування процесуальної позиції захисника.

50. Діяльність адвоката з питань забезпечення позову.

51. Діяльність адвоката з питань забезпечення доказів.

52. Відмінність пояснення адвоката в суді апеляційної інстанції від промови адвоката в суді першої інстанції у цивільній справі.

53. Підготовка адвоката до складання позовної заяви.

54. Участь адвоката у провадженні попереднього слідства, його права та обов'язки.

55. Клопотання адвоката на попередньому слідстві.

56. Ведення адвокатом допиту в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів.

57. Участь адвоката у слідчих діях.

58. Податкові обов'язки осіб, які займаються адвокатською діяльністю.

59. Адвокатура та підприємництво.

60. Найвідоміші адвокати минулого й сучасності.

61. Суть обов'язку адвоката «використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб».

62. Відмінність статусу адвоката від статусу інших осіб, які займаються юридичною практикою.

63. Походження та значення терміна «адвокат».

64. Момент допуску адвоката до участі в справі у кримінальному процесі.

65. Відшкодування стороні, на користь якої постановлено рішення, витрат з оплати праці адвоката. Вимоги до змісту угоди про надання юридичної допомоги.

66. Прийняття доручення клієнта кількома адвокатами.

67. Чинники, що беруться до уваги при визначенні розміру гонорару.

68. Оплата видатків, пов'язаних з виконанням доручення.

69. Гонорарні відносини у разі дострокового розірвання угоди.

70. Етичні засади взаємин адвокатів між собою.

71. Розірвання адвокатом угоди про надання правової допомоги.

72. Розірвання клієнтом угоди про надання правової допомоги.

73. Обов'язки адвоката під час розірвання угоди про надання правової допомоги.