І. Вступ в макроекономіку

Макроекономіка – розділ економічної науки, що вивчає національне господарство як єдине ціле з точки зору забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції та рівноважного платіжного балансу.

Макроекономічні дослідження зумовлюються

Необхідність

1. Об’єктивною потребою аналізу відповідних економічних ситуацій, що характеризували втрату ринковою економікою повноцінної самокорекції;

2. неможливістю аналізу циклічності, безробіття та інфляції категоріями і закономірностями мікроекономіки;

3. визначенням макроекономіки як нової системної якості економіки, що не дорівнює простій сумі її елементів;

4. появою нових теорій.

Можливість

Появою великих масивів статистичної інформації, яка дає змогу здійснювати розрахунки агрегованих економічних показників.

Головні питання макроекономіки

Допустимість втручання держави в спонтанну течію економічних процесів, а також міра такої допустимості і визначення впливу цього втручання.

Припущення про зміни цін та заробітної плати в залежності від реальних умов ринку.

Період

Теорія

Суть теорії

30-ті роки

ХХ ст.

Кейнсіансвтво

Головна ідея полягає в обґрунтуванні необхідності державного втручання з метою стимулювання економічного росту та виходу з кризи.

60-ті роки ХХ ст.

Монетаризм

Критикуючи кейнсіанство, висунув теорію зайнятості та політики стабілізації економіки, відводячи головну роль грошово-кредитним чинникам.

80-ті роки

ХХ ст.

“Економіка

пропозиції”

Головним у проведенні економічної політики вважається скорочення податків як засобу у стимулюванні підприємницької діяльності.

Теорія

раціональних сподівань

Досліджується ефективність державної економічної політики, вважаючи, що весь попередній досвід свідчить про обмежену ефективність такої політики у тривалому періоді.

Теорії економічного росту

Прагнуть виявити довготривалі фактори, що визначають життєвий рівень та роль економічної політики у прискоренні зростання.

Національна економіка – сукупність економічних суб’єктів і зв’язків між ними, які характеризуються національною цілісністю, спільністю у визначених часових та просторових межах

Ознаки

1. наявність тісних економічних зв’язків між господарськими суб’єктами на основі поділу праці;

2. загальне економічне середовище, яке створюється єдиним законодавством, загальною грошовою одиницею, загальною фінансовою системою;

3. наявність загального економічного центру, який виконує регулюючу і координуючу функції за допомогою заходів економічної політики;

4. загальна система економічного захисту;

5. територіальна визначеність.

Суб’єкти

Домогосподарства

Між ними формуються вертикальні і горизонтальні відносини. Кожен з суб’єктів макроекономіки переслідує власні економічні інтереси, які часто вступають у протиріччя як під час горизонтальних, так і вертикальних зв’язків.

Фірми

Держава

Сектори

Реальний

Домогос-подарств

представлений усіма приватними господарствами країни, діяльність яких спрямована на задоволення їх власних потреб

Підприєм-ницький

сукупність всіх підприємств (фірм) зареєстрованих у межах країни, діяльність яких спрямована на отримання прибутку

Державний

представлений усіма державними інститутами (організаціями та установами);

“Закордон”

(інший світ)

представляє всіх закордонних економічних суб’єктів, включаючи іноземні державні інститути

Методологія макроекономіки

ґрунтується на підході, відповідно з яким всі розділи економічної теорії тісно взаємопов’язані між собою і логічно доповнюють один одного

Загально-наукові методи

Особливості макроекономічного аналізу

1. діалектичний метод: єдність

• конкретного і абстрактного;

• аналізу і синтезу;

• індукції і дедукції;

• кількісного і якісного аналізу.

2) логічний підхід: логіка понять, категорій, принципів і законів макроекономіки як науки є теоретичним відображенням логіки об’єктивних макроекономічних явищ і процесів.

1. макроекономіка, абстрагуючись від особливостей підприємств, ринків тощо, прагне пояснити загальні макроекономічні процеси, використовуючи метод агрегування;

2. вплив на економічний розвиток таких чинників, як циклічність, цінові шоки, державне регулювання тощо, обумовлює коливання економічної активності та супроводжується низкою економічних явищ, що потребують вирішення.

Наслідки впливу вищезгаданих факторів неоднакові в часі, що обумовлює необхідність їх розгляду в двох часових інтервалах: короткому та довгому;

3. макроекономічний аналіз є базою для обґрунтування відповідної державної політики;

4. широке застосування економіко-математичного моделювання.

Макроекономічні моделі - спрощені теоретичні обґрунтування залежностей між економічними показниками, що подаються за допомогою графіків, рівнянь, узагальнень з використанням екзогенних та ендогенних змінних.

Екзогенні

задаються зовні – це вихідна інформація

Ендогенні

формуються “всередині” моделі – вони є результатом її вирішення

Модель

Використання макроекономічних моделей дає можливість оптимізувати поєднання інструментів макроекономічної політики, успішно координувати заходи уряду з управлінням циклічними коливаннями економіки

Умови побудови макроекономічних моделей

1. Забезпечення достатності передумов побудови моделі;

2. запобігання помилкових висновків для макроекономічної політики;

3. простота моделі, але не надмірна спрощеність, яка може привести до виключення із аналізу суттєвих факторів, внаслідок чого висновки будуть неправильними;

4. визначення кола факторів, що суттєво впливають на вирішення конкретної проблеми.