9.2. Робота з довідником „Состав продукции/ Склад продукції”.

Довідник „Номенклатура” є багатоцільовим. Тут зберігається інформація і про продукцію, що випускається підприємством.

Для елементів „Продукция/ Продукція” відкривається доступ до підлеглого довідника „Состав продукции/ Склад продукції”. Згідно інформації цього довідника автоматично заповнюється таблична частина документа „Калькуляция/ Калькуляція (рис. 9.1).

Доступ до даного довідника забезпечує кнопка на закладці „Дополнительно/ Додатково”, що є активною лише для елементів з видом „Продукция/ Продукція”. Натиснувши на неї, відкривається вікно підлеглого довідника (рис.). Варто пересвідчитись, що кнопка „Установка (отключение) режима вывода списка по группам” була натиснута . Ввід даних в довідник „Состав продукции/ Склад продукції” здійснюється — клавішею Insert чи кнопкою на панелі інструментів. У вікні, що відкриється обирають довідник „Номенклатура” для введення матеріальних складових продукції чи „Виды затрат/ Види витрат” — для нематеріальних. Необхідні елементи обирають звичайним чином.

Після вибору матеріалів, комплектуючих і інших матеріальних складових продукції, в колонці „Количество/ Кількість” треба вказати їх розхід на одиницю продукції. Для нематеріальних складових автоматично проставляється одиниця.

9.3. Оприбуткування готової продукції на склад, розрахунок її собівартості та відпускної ціни.

Для автоматизації відображення операції з оприбуткування готової продукції на склад призначено документ „Калькуляція”, який може працювати в двох режимах:

1. попередня калькуляція;

2. кінцева калькуляція.

Будь-яка калькуляція, що введена в режимі „введення ново­го”, є попередньою, будь-яка калькуляція, що введена в режимі „введення на основі”, є кінцевою, при цьому змінити режим калькуляції неможливо.

Вікно документа (рис. 9.2) відкривається командою:

ДОКУМЕНТЫ/ ДОКУМЕНТИ → ПРОИЗВОДСТВО/ ВИРОБНИЦТВО → КАЛЬКУЛЯЦИЯ/ КАЛЬКУЛЯЦІЯ.

Екранна форма документа „Калькуляція” має такі основні реквізити:

Вкладка „Основные/ Основні”:

Рис. 9.2

„Склад материалов/ Склад матеріалів” — вибір складу, з якого списуватимуться матеріали на виробництво продукції із довідника „Meста хранения/ Місця зберігання”

„Продукция/ Продукція” — найменування одиниці продукції, що випускається. Вибір здійснюється із довідника „Номенклатура”.

„Склад продукции/ Склад продукції” — вибір складу, на який оприбутковуватиметься виготовлена продукція із довідника „Meста хранения/ Місця зберігання”.

„Количество продукции/ Кількість продукції” — вказується кількість одиниць оприбуткованої на склад продукції.

„Только списать материалы в производство/ Тільки списати матеріали у виробництво” — ввімкнений прапорець означає оформлення цим документом операцій списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції.

„Продажная стоимость/ Продажна вартість” — інформаційна колонка, яка дозволяє побачити продажну вартість як всієї кількості продукції, так і одиниці продукції (з та без ПДВ).

„Себестоимость/ Собівартість” — інформаційна колонка, що дозволяє побачити собівартість як всієї кількості продукції, так і одиниці продукції (попередню та кінцеву).

Вкладка „Налоги и рентабельность/ Податки і рентабельність” (рис. 9.3):

„Рентабельность: в долях единицы/ Рентабельність: у частці від одиниці” — вказується рентабельність у частці від одиниці (наприклад, 0,15). „НДС/ ПДВ” — вказується ставка ПДВ, за якою оподатковується продукція: 20% ; 0 %; без ПДВ.

Рис 9.2.

„ Налоги и отчисления, начисляющиеся с оборота и относящиеся на себестоимость/ Податки і відрахування, що нараховуються з обороту і відносяться на собівартість” — вказуються податки та відрахування (до трьох видів), які нараховуються з обороту реалізованої продукції і самі відносяться на її собівартість вибором з довідника „Налоги и отчисления/ Податки і відрахування” (наприклад, податок на рекламу, єдиний податок).

„Сумма/ Сума” — вказується загальна сума відрахувань, яка дорівнює попередній сумі за відповідним видом затрат.

Таблична частина документа:

„Затрата/ Витрата” — назва витрат, які можуть бути двох видів:

1. матеріальні (витрати сировини та матеріалів на виробництво продукції) — вибираються із довідника „Номенклатура”;

2. нематеріальні (витрати на заробітну плату основних робітників, оренду виробничого обладнання тощо) — вибираються із довідника „Виды затрат/ Види витрат”.

„Партия/ Партія” — вказується партія, з якої списуються ці матеріали. Використовується винятково для ма­теріальних затрат.

„Количество/ Кількість” — вказується кількість списаних матеріалів. Використовується винятково для матеріальних витрат.

„Сумма предварительная/ Сума попередня” — вказується сума витрат за попередньою калькуляцією. Для нематеріальних затрат ця сума записується вручну, для матеріальних — розраховується автоматично при проведенні документа.

„Сумма окончательная/ Сума кінцева” — вказується сума за кінцевою калькуляцією. Для попередньої калькуляції цей стовпчик не заповнюється.

Кінцева калькуляція вводиться на основі попередньої вкінці місяця, коли всі виробничі витрати в бухгалтерському обліку конкретного підприємства списано на рахунок 23 „Виробництво”.

Мета кінцевої калькуляції — відкоригувати попередні значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні кінцевої калькуляції „на основі” попередньої, значення реальних сум за видами затрат „розбиваються” пропорційно до сум, які вказані в попередній калькуляції. Таким чином у кінцевій калькуляції заповнюється реквізит табличної частини „Сумма окончательная/ Сума кінцева”, що визначає остаточні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. При цьому остаточні суми в кінцевій калькуляції можна змінити вручну (для матеріальних витрат). Змінити попередні суми в кінцевій калькуляції неможливо.

При проведенні „Попередня калькуляція” формує проведення з оприбуткування продукції на рахунок 26 „Готова продукція”.

У документ „Попередня калькуляція” вносяться прогнозні дані за статтями прямих виробничих витрат. Очевидним є той факт, що фактичні значення витрат можуть суттєво відрізнятися бід планових, тому в кінці місяця необхідно ввести документ „Кінцева калькуляція”, в якому міститимуться фактичні дані з статей калькуляції.

Проте, перед введенням документа „Кінцева калькуляція” необхідно ввести в інформаційну базу дані про незавершене виробництво за допомогою документа „Незавершене виробництво” (ДОКУМЕНТЫ/ ДОКУМЕНТИ → ПРОИЗВОДСТВО/ ВИРОБНИЦТВО → НЕЗАВЕРШЕННОЕ ПРОИЗВОДСТВО / НЕЗАВЕРШЕНЕ ВИРОБНИЦТВО).

Д ані про суми незавершеного виробництва вносяться в табличну частину документа (рис. 9.4). Для кожного виду витрат вказується сума, яка повинна бути віднесена на собівартість продукції у наступних звітних періодах. При натисканні кнопки „ОК” документ записується, проте не проводиться, для нього не передбачено формування бухгалтерських проведень і використовується він виключно для визначення остаточної суми витрат.

Після введення документа „Незавершене виробництво” є можливість перейти до формування „Кінцевої калькуляції” в режимі „ввести на основі”.

При проведенні документа „Кінцева калькуляція” формуються коригувальні проведення за дебетом рахунку 26 „Готова продукція” та кредитом рахунку 23 „Виробництво”.