Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
680656_DA352_bondarenko_o_v_informaciyni_sistem...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
5.74 Mб
Скачать

Контрольні запитання:

  1. Охарактеризуйте особливості економічної інформації та властивості інформації.

  2. Яка структура економічної інформації?

  3. Види економічної інформації відповідно до виконуваних функцій управління.

  4. Види економічної інформації за технологією оброблення.

  5. Структура, форми подання та відображення економіч­ної інформації.

  6. Що таке масив даних, інформаційний потік, інформацій­на база?

  7. Що таке система класифікації? Методи класифікації?

  8. Ієрархічний метод класифікації. Переваги й недоліки цього методу.

  9. Фасетний метод класифікації. Переваги п недоліки цьо­го методу.

  10. Методи кодування. їх характеристика.

  11. Єдина система класифікації кодування. Види класифі­каторів, що застосовуються в бухгалтерському обліку.

  12. Охарактеризуйте сутність штрихового кодування. Наведіть приклад штрихового кодування.

  13. Наведіть приклади технології застосування штрихо­вого кодування.

ТЕМА 3. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

3.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація.

3.2. Обчислювальні системи та мережі.

3.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні.

3.4. Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО).

3.5. Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку.

3.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація.

Створення та функціонування інформаційних систем в управ­лінні тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології — голов­ною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.

Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.

Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.

Автоматизована інформаційна технологія — системно організована для розв’язання задач управління сукупність мето­дів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, на­громадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформа­ція пропонується клієнтам.

Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислюваль­них машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створю­ються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тіль­ки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, „дружнє” програмне забезпечення та су­часні засоби комунікації. Принципова відмінність нової інформацій­ної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту.

Сьогодні можна говорити про забезпечувальні IT і функціо­нальні IT.

Забезпечувальні IT — технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах розв’язання різних задач.

Функціональні IT — це модифікація забезпечувальних IT, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори) так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології).

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

  • за способом реалізації в ІС (традиційні ІТ, нові ІТ, високі ІТ);

  • за способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації (ІТ у централізованих ІС, ІТ у децентралізованих ІС);

  • за ступенем охоплення задач управління (ІТ електронного оброблення даних, автоматизації функцій управління, підтримки прийняття рішень, електронного офісу, експертної підтримки);

  • за класом реалізуючих технологічних операцій (робота з текстовими редакторами, робота з табличними процесорами, робота з системами керування базами даних, робота з графічними об’єктами, мультимедійні системи, гіпертекстові системи;

  • за типом користувацького інтерфейсу (пакетні, діалогові, мережеві);

  • за способом побудови мережі (локальні, глобальні, багаторівневі, розподілені);

  • за обслуговуючими предметними сферами (ІТ бухгалтерського обліку, банківської діяльності, податкової діяльності, страхової діяльності тощо).

За типом користувацького інтерфейсу виділяють пакетні, діалогові та мережеві ІТ.

Пакетний режим — це режим при якому користувач не має доступу до машинних ресурсів, а обробка інформації виконується у спеціальному підрозділі. Для організації роботи ЕОМ в такому режимі створюється підрозділ, основною функцією якого є обробка інформації.

У пакетному режимі через відсутність у користувача змоги мати безпосередній доступ до машинних ресурсів існують затримки у видачі результатів користувачеві.

Інтерактивний режим роботи ЕОМ — це режим, в якому користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів і впливає на процес обробки інформації.

Діалоговий режим роботи ЕОМ — це режим, в якому людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною.

Інтерактивному і діалоговому режиму притаманна робота у вигляді діалогу.

Мультимедіа — це інтерактивна технологія, яка забезпечує роботу з нерухомими зображеннями, відео зображеннями, анімацією, текстом і звуком.

Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій — напрям технології „клієнт—сервер”. Цей підхід реалізується в технології зв’язування та запровадження об’єктів, організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

Архітектура системи керування базою даних (СКБД) типу „клієнт—сервер” передбачає розміщення клієнтської частини СКБД на робочій станції, а серверної — на комп’ютері — сервері баз даних. Робоча станція надсилає на сервер запити на одержання інформації. Ці запити обробляються на сервері серверною частиною СКБД, а результати повертаються на робочу станцію. Така технологія продуктивна через мінімізацію обсягу інформації, яка передається мережею, краще забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу та цілісність даних.

Як серверна частина СКБД найчастіше вибирається потужна СКБД класу Microsoft SQL Server, Oracle, Informix із розвиненими можливостями захисту даних, розвиненою мовою програмування, здатною працювати з розподіленою базою даних. Як клієнтська частина використовуються прикладні програми на FoxPro, Access або інших засобах.