Порядок виконання роботи

3.1. Визначення вмісту у вапні активних СаО+МgО

Пробу кускового вапна масою 250 г роздробити до кусочків розміром близько 10 мм та послідовним квартуванням відібрати 50 г, розтерти у фарфоровій або агатовій ступці до повного проходження через сито із сіткою №008.

Наважку розтертого вапна масою 1 г (гідратного -1,2 г) засипати в конічну колбу місткістю 250 мл, налити 150мл дистильованої води, додати 15-20 скляних бусин або оплавлених скляних паличок завдовжки 5-7 мм, закрити скляною лінійкою або годинниковим склом та нагрівати 5-7 хв. Не доводячи до кипіння.

Після охолодження змити стінки колби та скляну лінійку дистильованою водою, додати 2-3 краплі 1%-го спиртового розчину фенолфталеїну та титрувати при постійному збовтуванні 1Н-розчином соляної кислоти до повного знебарвлення рідини.

Титрування вважається закінченим, якщо через 5 хв. Не з`явиться забарвлення рідини в колбі, його слід проводити повільно, додаючи кислоту краплями.

Вміст СаО+ МgО в процентах за масою в кусковому або меленому негашеному вапні визначають за формулою:

А_{СаО+ МgО} = (V _{1н HCl} ∙2,804∙K)/m,

де V – кількість розчину 1Н соляної кислоти, витраченого на титрування, мл; 2,804 – кількість оксиду кальцію, яка відповідає 1мл 1Н розчину соляної кислоти (титр HCl по СаО), помножена на 100; К - поправка до титру 1Н розчину соляної кислоти; m – наважка вапна, г.

3.2. Визначення температури та часу гасіння вапна

Швидкість гасіння вапна визначають у побутовому термосі або приладі, калориметр, який являє собою фарфоровий стакан місткістю 150 мл, вставлений в інший фарфоровий стакан з розмірами на 40-60 мл більшими від першого, простір між стінками та дном яких заповнений теплоізоляційним матеріалом.

Тонко розтерте негашене вапно масою 100 г засипати в термостатований прилад, влити 200 мл дистильованої води з температурою 20⁰С, закрити корком з щільно вставленим термометром зі шкалою до температури 150⁰С та довжиною нижньої частини 100-150 мм, збовтати та залишити в спокої.

Через кожних 30 с з моменту вливання води відмічати температуру реагуючої суміші до досягнення максимальної температури та початку її зниження. Побудувати графік зміни температури гасіння вапна в часі.

За час гасіння приймають проміжок часу від моменту вливання води у вапно до початку зниження максимальної температури.

3.3. Визначення вмісту непогашених зерен.

У металевий посуд місткістю 1 л налити 200 мл води, нагрітої до температури 85-90⁰С, та всипати 100 г дробленого вапна, перемішуючи його з водою до закінчення інтенсивного виділення пари. Отримане тісто закрити кришкою, витримати 2 год, потім розбавити холодною водою до консистенції вапняного молока та промити на ситі з сіткою № 063 слабким безперервним струменем води, злегка розтираючи м'які кусочки скляною паличкою з гумовим наконечником.

Залишки на ситі перенести в металеву або фарфорову чашку та висушити при температурі 140-150^оС до постійної маси. Вміст непогашених зерен визначають у масових відсотках за формулою:

НЗ = m_o/m ∙ 100, %,

m_o - залишок на ситі після висушування, г; m – маса наважки вапна, г.