2.6. Вивчення властивостей одержаних в’яжучих

Властивості одержаних в’яжучих визначають згідно з методичними вказівками до лабораторної роботи №1, а також за допомогою петрографічних та термічних досліджень [5].

Результати досліджень записують в табл. 2 .

Таблиця 2

Результати досліджень синтезованих в’яжучих речовин

Вид синтезованої в’яжучої речовини	структура та форма кристалів	показники заломлення		ендоефекти на термограмі, 0С	тонина розмелювання вяжучого, залишок на ситі №02,%	нормальна густота % мас.	терміни тужавіння, хв		Границя міцності при стиску через 2 год, МПа
		Ng	Np				початок	Кі-нець

Висновки

На основі одержаних результатів роблять висновки про отримання тої чи іншої форми сульфату кальцію в складі одержаного продукту, його мономінеральність та відповідність фізико-механічних властивостей гіпсового в’яжучого вимогам стандарту [2,3].

Запитання до самостійної роботи

1.Які в’яжучі на основі модифікацій сульфату кальцію належить до низько- випалювальних?

2. Які в’яжучі на основі модифікацій сульфату кальцію належать до високо- випалюваних?

3. Що таке технічний гіпс, які різновиди його ви знаєте?

4. Виробництво будівельного гіпсу і галузі його застосування.

5. Особливості виробництва високоміцного гіпсу, його застосування.

6. Процеси тверднення низьковипалювалтних гіпсових в’яжучих речовин.

7. Фізичні та механічні властивості низько випалювальних гіпсових в’яжучих речовин.

8. Медичний гіпс. Виробництво, властивості та галузі застосування.

9. Виробництво ангідритового цементу, галузі його застосування та основні властивості.

10. Тверднення ангідритового цементу.

11. Виробництво естріх-гіпсу, основні його властивості та галузі застосування.

12. Тверднення естріх-гіпсу.

13. Модифіковані гіпсові в’яжучі речовини.

14. Водостійкі змішані в’яжучі на основі сульфату кальцію. Властивості та застосування.

15. Гіпсоцементно-пуцоланове в’яжуче. Властивості та застосування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Пащенко А.А.та інші. В’яжучі матеріали.- К.: Вища школа.1995.-415 с.

2. ДСТУ Б В.2.7-82-99. В’яжучі гіпсові. Технічні умови.

3. ДСТУ Б А.1.1-36-94. Гіпс та інші місцеві в’яжучі. Гіпс сиромолотий.

4. Бутт Ю.М., Тимашев В.В. Практикум по общей химической технологии вяжущих материалов.- М.: Высшая школа, 1973.-504 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

«Випробування повітряного будівельного вапна»

Мета роботи- визначення виду та сорту вапна згідно ДСТУ Б В.2.7-90-99 та вивчення стандартних методик його випробувань.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Будівельним повітряним вапном називають продукт помірного (не доводячи до спікання) випалу вапнякових та вапняково-магнезіальних карбонатних порід (вапняків, крейди, доломітизованих та мергелястих вапняків, черепашників) з вмістом до 6% глинистої речовини.

Основним мінералом цих порід є кальцит (СаСО₃) з домішками магнезиту (МgСО₃) та доломіту ((Са, МgСО₃)₂). Сировину випалюють при температурі 1000-1200⁰С до можливо повного виділення вуглекислого газу:

СаСО₃= СаО+СО₂↑.

Вапно залежно від умов тверднення поділяється на повітряне (ВП), яке в замішаному водою стані твердне та зберігає набрану міцність у виробах та матеріалах у повітряно-сухих умовах, та на гідравлічне (ВГ), яке зберігає такі властивості як на повітрі, так і у воді.

Залежно від вмісту в ньому оксидів кальцію і магнію поділяється на кальцієве, магнезіальне та доломітове, а також на негашене і гідратне (гашене).

За фракційним складом вапно поділяється на грудкове, подрібнене (з розмірами кусків не більше 20мм) та порошкоподібне.

Залежно від складу та якості вапно поділяється на сорти, що наводяться у табл.1.

Таблиця 1

Вид вапна	Сорт
Вапно негашене без добавок	1,2 і 3
Вапно негашене порошкоподібне з добавками	1 і 2
Вапно гідратне (гашене) з добавками і без добавок	1 і 2

Умовне позначення вапна повинно складатися з літерного позначення виду вапна залежно від умов тверднення, індексу гасіння вапна, сорту вапна та позначення стандарту.

Приклад умовного позначення вапна повітряного, швидкого гасіння першого сорту: ВП-А-1 ДСТУ Б В.2.7-90-99.

Розрізняють такі види вапна:вапно негашене кускове, вапно негашене мелене, вапно гідратне (порохнянка, вапняне тісто).

Залежно від тривалості гасіння вапно поділяється на види, що наводяться в табл.2.

Таблиця 2

Вид вапна	Індекс часу гасіння	Тривалість гасіння, хв
Швидкого гасіння	­­А	до 8
Середнього гасіння	­Б	до 25
Повільного гасіння	В	понад 25

Ступінь дисперсності порошкоподібного повітряного вапна та гідравлічного повинен бути таким, що при просіюванні через сито № 02 та №008 за ГОСТ 6613 проходило відповідно не менше 98,5 і 85% маси проби, які просіювали.

Вапно повинно витримувати випробування на рівномірність зміни об’єму.

Повітряне вапно повинно відповідати вимогам, навединим у табл. 3.

Таблиця 3

Вимоги до повітряного вапна

Назва показників	Негашене вапно						Гідратне вапно, сортів
	Кальцієве вапно, сортів			Магнезіальне та доломітове вапно, сортів
	1	2	3	1	2	3	1	2
Активні СаО +МgО, не менше: без добавок	90	80	70	85	75	65	67	60
з добавками	65	55	-	60	50	-	50	40
Активний МgО, не більше:	5	5	5	20(40)	20(40)	20(40)	-	-
СО2 не більше: без добавок	3	5	7	5	8	11	3	5
з добавками	4	6	-	6	9	-	2	4
Непогашені зерна, не більше:	7	11	14	10	15	20	-	-
Примітка 1. У дужках наведені показники для доломітового вапна
Примітка 2. Мінеральні добавки вводять у вапно у таких кількостях, щоб дотримувались вимоги до вмісту активних СаО+ МgО
Примітка 3. Для кальцієвого вапна 3 сорту, що використовується для технічних цілей, допускається вміст непогашених зерен до 20%
Примітка 4. СО2 у вапні з добавками визначають газо об`ємним способом

Вологість гідратного вапна не повинна перевищувати 5%.

Вміст гідратної води у негашеному вапні не повинен бути більшим, ніж 2%.

Якщо за окремими показниками вапно може належати до різних сортів, то сорт його визначається за значенням показника, що відповідає нижчому сорту.