Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мінеральні в’яжучі речовини_2011.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.72 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт по курсу «Вяжучі речовини»

розділ: "Мінеральні в’яжучі речовини"

напрям 6.060101 «Будівництво»

(для студентів спеціального виду діяльності «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів»)

Одеса-2011

УДК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою

Будівельно-технологічного інституту

протокол №15 від «31» березня 2011 р.

Методичні вказівки розглянуті і рекомендовані до друку на засіданні кафедри будівельних матеріалів, протокол №08 від «28» березня 2011 р.

УКЛАДАЧІ:

к.т.н., доц. Гнип О.П.

к.т.н., доц. Мішин В.М.

к.т.н., доц. Барабаш Т.І.

РЕЦЕНЗЕНТИ: директор ТОВ „Силікат ЛТД” Сокол Р.А.

доцент кафедри МБГ, к.т.н. Щербина С.М.

анотація: Методичні вказівки містять роботи з одержання, ідентифікації та проведення стандартних випробувань гіпсових в`яжучих речовин, повітряного вапна, портландцементу та дослідження впливу хімічних додатків різного виду на властивості портландцементу, а також вивчення та одержання навиків користування нормативно-технічною документацією відповідних в’яжучих речовин.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедрою "Будівельні матеріали"

д.т.н., проф. Кучеренко О.А.

Зміст

Загальні методичні вказівки 5

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 7

«Випробування низьковипалених гіпсових в`яжучих» 7

1.1. Визначення стандартної консистенції (нормальної густоти) гіпсового тіста 9

1.2. Визначення термінів тужавіння гіпсового в’яжучого 11

1.3. Визначення границі міцності зразків-балочок 13

1.4. Визначення тонини розмелення гіпсу 13

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 14

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 15

«Одержання та дослідження властивостей гіпсових в`яжучих речовин» 15

2.1. Одержання будівельного гіпсу 18

2.2.Одержання високоміцного гіпсу 18

2.3. Одержання ангідритового цементу 18

2.4. Одержання естріх-гіпсу 19

2.5. Ідентифікація одержаних в’яжучих 19

2.6. Вивчення властивостей одержаних в’яжучих 20

Запитання до самостійної роботи 20

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 22

«Випробування повітряного будівельного вапна» 22

3.1. Визначення вмісту у вапні активних СаО+МgО 24

3.2. Визначення температури та часу гасіння вапна 25

3.3. Визначення вмісту непогашених зерен. 25

Запитання до самостійної роботи 25

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 27

1. Вивчення властивостей портландцементу 27

Загальні вимоги 27

4.2. Визначення нормальної густини цементного тіста 28

4.3. Визначення строків тужавіння цементу 30

4.4. Активність цементу 31

4.5. Визначення рівномірності зміни об'єму 35

Лабораторна робота №5 37

«Дослідження впливу хімічних додатків на властивості портландцементу» 37

5.1. Визначення впливу кількості хімічних додатків на водопотребу портландцементу 41

5.2. Визначення впливу хімічних додатків на кінетику тужавіння цементного тіста 42

В5.3. Визначення впливу кількості хімічних додатків на міцність портландцементу 43

В5.4. Визначення пластифікуючої дії хімічних додатків 43

ВИСНОВКИ 45

Приклади розрахунку кількості хімічних додатків 46

ЛІТЕРАТУРА 49

Загальні методичні вказівки

Студенти очної форми навчання та студенти, що поєднюють навчальні заняття з роботою на виробництві, у проектних організаціях, на будівництві, у наукових інститутах, повсякденно зустрічаються з питаннями використання або виготовлення в`яжучих матеріалів. Інженерам-технологам будівельного профілю необхідно розбиратися у великій номенклатурі в`яжучих матеріалів, вибирати необхідні матеріали з обліком їхніх якісних показників, умов застосування та вартості. Їм необхідно також мати представлення про основи технології виготовлення в`яжучих матеріалів і особливостях технологічних процесів виробництва в`яжучих, переробки сировини. Важливо, щоб переробка сировини була безвідхідною, а технологічний процесс - при мінімальній витраті паливно-енергетичних ресурсів, інтенсифікації виробництва, використанню вторинних ресурсів та захисту навколишнього середовища. Крім цього інженер повинний освоїти методи оцінки якості сировини та готової заводської продукції, що направляється на будівництво, правила її приймання, складування, збереження, транспортування, економічні витрати і т.п. Фахівець повинний мати практичні навички в перевірці якості матеріалу, підборі раціонального складу матеріалу, виготовленні стандартних зразків для іспитів. Усі ці знання і навички інженер одержує у вищих навчальних закладах при вивченні курсу "В`яжучих матеріалів".

Вивчення курсу завершується виконанням курсової роботи.

Студентам рекомендується користуватися письмовими й усними консультаціями. Кафедра будівельних матеріалів проводить систематичні консультації та відповідає на письмові питання. Контрольні роботи студенти виконують самостійно, зауваження та пояснення з них викладач дає в рецензіях і на полях зошита.

Крім теоретичних знань студент повинний одержати у визначеному обсязі практичні навички. Лабораторні та практичні завдання студент виконує самостійно, але під спостереженням викладача в лабораторії. Форму і характер навчальних занять в лабораторії уточнює викладач; відвідування цих занять обов'язкове.

При проведенні занять в лабораторіях студенти використовують допомогу з лабораторного практикуму, однак, основні пояснення з виконання робіт вони одержують від викладача. При виконанні лабораторних робіт в індивідуальному порядку студент попередньо вивчає порядок та зміст виконуваної роботи. Кожна лабораторна робота записується в зошит, підписується студентом та затверджується викладачем.

Після виконання всіх робіт відбувається здача лабораторних робіт. Студент, що одержав заліки по лабораторних роботах і контрольних завданнях, допускається до здачі іспиту.

Неорганічними в’яжучими речовинами називають порошкоподібні матеріали, які під час змішування з водою утворують пластично-в`язке тісто, здатне внаслідок фізико-хімічних процесів тверднути і переходити в камнеподібний стан.

Неорганічні в`яжучі речовини залежно від умов тверднення та міцності в часі поділяють: на повітряні, гідравлічні та в’яжучі автоклавного тверднення.

Повітряні в`яжучі речовини можуть тверднути і тривалий час зберігати міцність лише на повітрі і тому їх застосують в надземних спорудах, які не зазнають впливу води. До них відносяться гіпсові в`яжучі матеріали, повітряне будівельне вапно, магнезіальні в`яжучі та рідке скло.

Гідравлічні в’яжучі речовини тверднуть та зберігають (або підвищують)міцність після тужавіння в повітряно-сухих умовах та наступного витримування у воді. До них відносяться гідравлічне вапно, романцемент, портландцемент та його різновиди, пуцолановий цемент, шлакопортландцемент, композиційний цемент, лужні в’яжучі системи, в тому числі шлаколужні, лужні алюмосилікатні в’яжучі (грунтоцементи), глиноземистий, високо глиноземистий та розширені цементи.

Ці методичні вказівки містять роботи з одержання, ідентифікації та проведення стандартних випробувань гіпсових в`яжучих речовин, повітряного вапна та портландцементу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.