7) Становлення вітчизняною наукової школи масової комунікації.

З розпадом Радянського Союзу в Україні почала формуватися наукова ма-

совокомунікологічна школа. Проте не можна сказати, що 90-ті роки в історії

української науки є тим часом, коли ця школа була сформована попри те, що

з’явилося ряд публікацій, присвячених масовому спілкуванню.

Наукові праці того періоду стали підґрунтям для становлення української

наукової школи масової комунікації.

Формування будь-якої наукової школи не відбувається раптово, цьому пе-

редує копітка робота багатьох учених; школа проходить підготовчий етап

свого становлення, накопичення наукових знань, щоб перейти до розробки

єдиної поняттєво-термінологічної системи, координації та планування нау-

кових досліджень, видання монографічних робіт, наукових журналів, бюле-

тенів, які репрезентували б наукову школу.

8) Визначення та види мас.

Поняття маси потребує визначення насамперед у контексті аналізу таких

явищ, як засоби масової комунікації, засоби масової інформації, мас-медіа,

масова культура тощо.

Щодо значення слова “масовий”, то, безперечно, воно має в широкому

вжитку значення “численний”, проте таке значення не є термінологічним і

не відбиває усієї суті поняття, що позначене цим словом.

Визначення “широких мас” (“великої кількості людей”), або просто —

мас, на рівні словникових дефініцій не дає повного уявлення про об’єкт.

Тлумачний словник, для прикладу, пропонує як переносне значення таке

тлумачення: маси — це “велика сукупність людей; широкі кола трудящих, населення”

Д. В. Ольшанський виділяє такі види мас:

1. великі і малі,

2. стійкі (постійно функціонують) і нестійкі (імпульсні),

3. згруповані і незгруповані, упорядковані і неупорядковані в просторі,

4. контактні і неконтактні (дисперсні, розсіяні),

5. спонтанні (стихійно виниклі) і спеціально організовані,

6. соціально однорідні і неоднорідні.

9) Стихійні та штучні маси.

Існує дві форми маси: (1) маса природна, стихійна, неорганізована, яка

виникає сама собою, і (2) маса штучна, організована, керована.

Стихійні маси виникають у результаті дії факторів “пасивного” роду (зго-

да, готовність віддатися відповідним прагненням тощо).

Штучна маса — це продукт організованої праці кількох людей чи однієї

особи, соціальних інститутів, які керують людьми, “заганяючи” їх у масу і

використовуючи для цього знання про психологію природних, стихійних

мас.

10) Масифікація.

Механізм масифікації. Не можна ототожнювати масу зі звичайною суку-

пністю людей, навіть великою, тільки виходячи з того, що наша психіка все-

таки соціальна і має багато спільного для кожного. Спільне для кожного є

лише матеріалом, з якого формується маса як явище, що в результаті має

свою свідомість і поведінку. Через це важливим є розуміння того процесу,

який перетворює людину в члена маси.

11) Масова аудиторія.

Незібрану публіку, яка формується мас-медіа, є її постійним споживачем,

називають ще масовою аудиторією або просто аудиторією. Але на відміну

від класичного розуміння аудиторії як сукупності конкретних індивідів, що

сприймають разом один і той же предмет, інформацію (аудиторія фільму в

кінотеатрі, вистави в театрі, лекції), масова аудиторія — це прояв незібра-

ної публіки як сукупності “масових людей”, схильних до масифікації і під-

датливих сугестії збоку ЗМК та здатних перетворитися в активну масу (на-

товп, зібрану публіку).