- •1) Масова комунікація як процес.
- •2) Періоди розвитку масової комунікації.
- •3) Доіндустріальний період масової комунікації.
- •4) Індустріальний період масової комунікації.
- •5) Інформаційний період масової комунікації.
- •6) Становлення науки про масову комунікацію.
- •7) Становлення вітчизняною наукової школи масової комунікації.
- •8) Визначення та види мас.
- •9) Стихійні та штучні маси.
- •10) Масифікація.
- •11) Масова аудиторія.
- •12) Суспільна думка.
- •13) Стереотипи масової свідомості.
- •14) Процеси утворення та руйнування стереотипів
- •15) Масова свідомість та поведінка.
- •16) Соціологічні теорії масової комунікації.
- •17) Нормативні теорії масової комунікації.
- •18) Прикладні теорії масової комунікації.
- •19) Теорії здорового глузду масової комунікації.
- •20) Макквейлова теорія масової комунікації.
- •21) Класифікація методів дослідження масової комунікації.
- •23) Соціологічні методи дослідження масової комунікації.
- •24) Семіотичні методи дослідження масової комунікації.
- •25) Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •26) Види масовокомунікаційного впливу.
- •27) Ефекти в масовій комунікації.
- •28) Роль комунікації в інформаційному суспільстві.
- •30) Масова комунікація глобального суспільства.
- •31) Моделі масової комунікації.
- •34) Модель комунікації р. Якобсона.
- •35)Модель комунікації р. Барта.
- •36) Модель комунікації ю. Лотмана
- •39) Глобалізація та медіа.
- •42) Міжнародна медійна залежність.
- •44) Антиглобалізм.
- •45) Медіафілософія.
- •46) Технології масовокомунікативного впливу.
- •47) Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •48) Види масовокомунікаційних технологій.
- •49) Технології проектування та змін соціального простору.
- •50) Інформаційні технології.
- •51) Інтерактивні технології спілкування.
- •53) Рекламні технології.
- •54) Пропагандистські технології.
- •55) Медіаекологія.
- •56) Медіаосвіта.
1) Масова комунікація як процес.
Масова комунікація — це "процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм тощо) за допомогою технічних засобів (преса, радіо, кінематограф, телебачення) на кількісно великі, розміщені у різних місцях аудиторії"
2) Періоди розвитку масової комунікації.
У розвитку масового спілкування слід виділяти два періоди — доінду-
стріальний та індустріальний — і чотири обов’язкових етапи: 1) дописем-
ний доіндустріального періоду, 2) писемний доіндустріального періоду; інду-
стріальний період — 3) друкований етап, 4) аудіовізуальний.
Нині варто говорити і про новітній, третій, інформаційний період роз-
витку масового спілкування.
3) Доіндустріальний період масової комунікації.
Цей етап доіндустріальної комунікації ускладнив її процес, зробив його
опосередкованим, дискретним у просторі й часі, стимулював розвиток
такого виду масового спілкування, як публічне — утворення публік, різно-
видів спільнот, розсіяних у просторі, але об’єднаних інтелектуально на осно-
ві писаних текстів. Запровадження письма стало причиною виникнення
свідомого авторства — явища епохального в історії людства. Свідоме
авторство було початком виникнення професіонального мовлення і
формування елітарного прошарку професійних мовців (авторів), здат-
них керувати спільнотами. З виникненням письма закладаються основи
професіонального масового спілкування.
4) Індустріальний період масової комунікації.
Факт виникнення письма не можна вважати абсолютним початком свідо-
мого авторства, професіонального мовлення й спілкування. Перехід від не-
свідомого до свідомого авторства — це ціла епоха в історії людської свідо-
мості. У той же час перехід від усної мови до писемної, тобто введення пи-
семності,— це подія, яка відбувалася в порівняно короткий термін. І природ-
но, що ці два періоди зовсім не обов'язково збігаються. Несвідоме авторство
можливе і в писемній традиції, воно широко представлене навіть у середньо-
віковій літературі.
5) Інформаційний період масової комунікації.
З переходом на етап електронномедійний і з виникненням електронних
мереж, наприклад Інтернету, сфера комунікації зазнала процесу глобалізації,
що стало причиною виникнення віртуальної масової комунікації — такого
виду спілкування,
• коли кожен учасник спілкування з великою кількістю людей має однако-
ві можливості впливу на масу, він може швидко міняти свої ролі: то бути ко-
мунікантом, то бути комунікатом;
• коли весь світ стає ніби єдиним так званим “глобальним селом”, що пе-
ребуває на “спільному майдані”, може одночасно існувати у стані спілкуван-
ня, яке втрачає дискретність (розірваність, розпорошеність) у просторі й часі
(весь світ тут, на екрані, і зараз).
6) Становлення науки про масову комунікацію.
Зважаючи на той факт, що наука ця має американське коріння, українські
дослідники для написання історії вивчення масової комунікації використо-
вують дослідження переважно зарубіжних колег.
Вивчення масової комунікації так чи інакше передбачає вихід на поняття
масового і мас та медіавпливу і медіаефектів. Самі дефініції масової кому-
нікації незалежно від часу, коли вони були сформульовані, вже включають
поняття засобів масової комунікації та поняття адресата у різних його масо-
видних формах.