- •1) Масова комунікація як процес.
- •2) Періоди розвитку масової комунікації.
- •3) Доіндустріальний період масової комунікації.
- •4) Індустріальний період масової комунікації.
- •5) Інформаційний період масової комунікації.
- •6) Становлення науки про масову комунікацію.
- •7) Становлення вітчизняною наукової школи масової комунікації.
- •8) Визначення та види мас.
- •9) Стихійні та штучні маси.
- •10) Масифікація.
- •11) Масова аудиторія.
- •12) Суспільна думка.
- •13) Стереотипи масової свідомості.
- •14) Процеси утворення та руйнування стереотипів
- •15) Масова свідомість та поведінка.
- •16) Соціологічні теорії масової комунікації.
- •17) Нормативні теорії масової комунікації.
- •18) Прикладні теорії масової комунікації.
- •19) Теорії здорового глузду масової комунікації.
- •20) Макквейлова теорія масової комунікації.
- •21) Класифікація методів дослідження масової комунікації.
- •23) Соціологічні методи дослідження масової комунікації.
- •24) Семіотичні методи дослідження масової комунікації.
- •25) Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •26) Види масовокомунікаційного впливу.
- •27) Ефекти в масовій комунікації.
- •28) Роль комунікації в інформаційному суспільстві.
- •30) Масова комунікація глобального суспільства.
- •31) Моделі масової комунікації.
- •34) Модель комунікації р. Якобсона.
- •35)Модель комунікації р. Барта.
- •36) Модель комунікації ю. Лотмана
- •39) Глобалізація та медіа.
- •42) Міжнародна медійна залежність.
- •44) Антиглобалізм.
- •45) Медіафілософія.
- •46) Технології масовокомунікативного впливу.
- •47) Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •48) Види масовокомунікаційних технологій.
- •49) Технології проектування та змін соціального простору.
- •50) Інформаційні технології.
- •51) Інтерактивні технології спілкування.
- •53) Рекламні технології.
- •54) Пропагандистські технології.
- •55) Медіаекологія.
- •56) Медіаосвіта.
23) Соціологічні методи дослідження масової комунікації.
Соціологія — одна з багатьох наук, що займаються дослідженням масової комунікації. Остання є об'єктом вивчення як технічних, так і соціально-гуманітарних наукових дисциплін, таких, зокрема, як психологія і психолінгвістика, лінгвістика і соціолінгвістика, культурологія і журналістика, кібернетика й інформатика тощо. Як невід'ємна складова соціальної реальності, як важливий елемент соціального життя масова комунікація виступає об'єктом дослідження соціологічної науки. У сучасній навчальній літературі домінує уявлення про об'єкт соціології масової комунікації як про сукупність масових інформаційних і комунікаційних явищ у їх соціальному вимірі.
Зазначимо, що об'єктом соціології масової комунікації є насамперед особистості, соціальні групи і спільноти, регіони і суспільство загалом, задіяні у масовій комунікації, а також відповідні соціальні організації та соціальні інститути. Характерно, що уявлення про об'єкт соціології масової комунікації потребують змін і уточнень, що пов'язано з розвитком масової комунікації як соціального явища і становленням ще досить молодої галузі соціологічних знань, яка займається дослідженням цього явища. У зв'язку з цим і тривають уточнення визначень сутності соціології масової комунікації.
24) Семіотичні методи дослідження масової комунікації.
Феномен масової комунікації можна розглядати з різних точок зору. Тож під час вивчення її як процесу передачі повідомлень акцент часто роблять на аналізі ефектів засобів масової комунікації (ЗМК), які вони справляють на свідомість і поведінку аудиторії. У дослідженні масової комунікації головним залишається питання про особливості змісту повідомлень. Є різні способи аналізу повідомлень. Нижче ми розглянемо, яким чином тексти масової комунікації можуть бути вивчені з точки зору структури їхньої побудови. Метою комунікації є передача сенсів. При цьому повідомлення, трансльовані ЗМК, утворюють певний знаковий простір. Характерно, що матеріали масової комунікації здебільшого «щільно навантажені» візуальними та вербальними знаками. Причому знаки ці використовуються не зовсім довільно, а є ретельно сконструйованими. Саме тому, аби зрозуміти «механізми» побудови повідомлень масової комунікації (МК), слід звернутися до можливостей семіотичного аналізу.
25) Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
Механізм керування масою. Середовище масової комунікації вимагає ке-
рування масовою поведінкою. Для цього комунікантам необхідно “техноло-
гію керування” вибудовувати на механізмі природної, стихійної масової по-
ведінки.
Початковий етап. Важливим компонентом механізму виникнення сти-
хійної масової поведінки є так звана циркулярна реакція, пов’язана з фор-
муванням емоційної спільноти, в якій стираються індивідуальні розбіжності.
Викликати циркулярну реакцію можна анекдотом, смішною або страшною
історією і т. п. Сміх або страх має заражати всіх. До того ж емоція повинна
циркулювати, набираючи більшої експресії (запальний сміх, проникаючий