Самостійна робота № 5

Тема: Технічний прогрес та його мілітаристична спрямованість у міжвоєнний період. Досягнення освіти і науки.

План

1. Розвиток та досягнення освіти у міжвоєнний період.

2. Наука і технічний прогрес, його мілітаристська спрямованість.

3. Нові течії та напрямки в літературі, мистецтві, музиці та театрі.

4. Виникнення та розвиток кінематографа. Масова культура.

5. Олімпійський рух.

6. Розвиток культури в демократичних та тоталітарних країнах.

Література: Ладиченко с.283-320

Бердичевський с.323-360

Середницька с.375-401

Найважливіші досягнення освіти

Освіта — процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, потрібних для практичної діяльності

1. Бурхдивий розвиток промисловості сприяв поступовому розвитку освіти.

2. У XX ст. проведено чітку диференціацію та спеціалізацію освіти, навчальних закладів, запроваджено міжнародні ди­плом і:

•створено привілейовані навчальні заклади;

• відкрито державні школи;

• засновано школи, що діяли під егідою церкви:

• розвивалася система професійного навчання;

• відкрито багато технічних коледжів та інститутів;

* працювала низка університетів (Кембриджський, Оксфордський, Сарбонський, Лондонський та ін.), які стали центрами науки.

3. У деяких кражах прийнято закони про обов'язкове початкове навчання для дітей шкільного віку:

•у Велика Британія - у 1918р. (до 14рок1в); •уСША-у 1918р.;

•у Франції — в 30-х роках (до 14 років).

4. У державних школах деяких країн запроваджувалося безкоштовне навчання:

• у Франції — в 30-х роках;

• у США — у 20-х роках.

5. Почався процес диференціації навчання.

У 20-х роках в американських школах усіх учнів було поде­лено на «академічно здібних» і «практично мислячих».

6. Шкільні програми були орієнтовані на практичні потре­би людини.

7. У країнах Азії, Африки та Латинської Америки переваж­на більшість населення залишалася неписьменною.

8. Ідеологізація освіти та намагання поставити її на службу тоталітарним режимам у Німеччині та СРСР.

Наука

Фізика: Макс Планк (1858-1947), німецький фізик. У 1919р. одержав Нобелівську премію. Був членом багатьох іноземних академій наук. Основоположник квантової теорії. Відкрив випромінювання, що був названий його ім’ям. Квантова теорія М.Планка – це справжній переворот в фізиці. Вагоме місце в науці посідають його праці з термодинаміки, теорії відносності.

Нільс Бор(1885-1962), датський фізик. У 192р. одержав Нобелівську премію. Розробив теорії металів та атомного ядра. Створив квантово-планетарну модель атома. Один із творців сучасної фізики. У 1920р. заснував Інститут теоретичної фізики в Копенгагені. Розвинув нову галузь-квантову механіку.

Петер Дебай (1884-1966) Народився в Нідерландах,учився і працював у Німеччині, з 1940р. жив у США.У 1936р отримав Нобелівську премію. Написав фундаментальні праці в галузі квантової теорії. Розробив рентгенівський метод дослідження дрібнокристалічних матеріалів. Значно розширив знання про зв’язки між атомними й молекулами.

Жоліо-Кюрі Фредерік (1900-1958) та Ірен(1897-1958),французькі фізики та громадські діячі. У 1935р. одержали Нобелівську премію. Відкрили штучну радіоактивність (1934). Розробили штучне перетворення одних елементів на інші. Учені поклали початок використанню радіоактивних ізототів не лише у фізиці, а й біологіх, медицині, техніці. Їхні відкриття мали велике значення для створення нових лікарських препаратів.

Альберт Енштейн (1879-1955), німецький вчений, працював у США. У 1921р. одержав Нобелівську премію. Створив теорію відносності. Один із засновників квантової теорії та статичної фізики. Його теорія відносності повністю змінила уявлення про простір і час. Теорія дає точніше, ніж класична механіка, відображення об’єктивних процесів реальної дійсності. Відкрив закони фотоефекту.

Ірвінг Ленгмюр(1881-1957), американський фізик і фізик-хімік. У 1932р. одержав Нобелівську премію. Створив праці про електричні розряди і гази. Розробив вакуумну техніку. Винайшов насос, у 100 разів потужніший від тих, що використовували раніше. Винайшов спосіб наповнення лампи азотом, що приводило до кращого горіння і потребувало значно менше енергії.

Енріко Фермі(1901-1954), італійський фізик, працював у США. У 1938р.одержав Нобелівську премію. Довів існування нових радіоактивних елементів. Відкрив ядерні реакції. Вперше здійснив ядерну ланцюгову реакцію у збудованому ним ядерному реакторі. Заснував першу в Італії школу сучасної фізики. На його честь названий один з елементів таблиці Мендєлєєва (фермій). Заклав основи нейронної фізики.

Біологія: М.Вавілов (1887-1943), російський вчений, брат С.Вавілова. Основоположник вчення про біологічні основи селекції. Організовував біолого – агрономічні експедиції в країни Середземномор’я, Пн. і Пд. Америки, Африки. Зібрав велику колекцію насіння культурних рослин.

Томас Морган (1866-1945), американський біолог. У 1933р. одержав Нобелівську премію. Один із засновників генетики. Експериментально обґрунтував хромосомну теорію спадковості.

Медицина: Зігмунд Фрейд (1856-1939), австрійський лікар-психотерапевт, психолог. Засновник психоаналізу, сприяв становленню психології як науки. Його дослідження - великий успіх у розвитку психіатрії, соціальної психології, зробив вагомий внесок у створення психотерапевтичних методів лікування неврозів, відродження душевної рівноваги хворих. Карл Ландштайнер (1868-1943), австрійський вчений, з 1922р жив і працював у США. У 1930р. одержав Нобелівську премію за відкриття груп крові людини. Один із засновників імунології. Відкрив групи крові. Довів інфекційну природу поліомієліту. З’явилась можливість лікування багатьох невиліковних хвороб. Почали досліджувати нові напрямки у бактеріології,імунології. Досягнуто успіхів у практичній медицині. Висновки:

1. Період між двома світовими війнами ознаменувався новими відкриттями в галузі фізики, створенням основ ге­нетики, становлениям психології.

2. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

3. Досягнення ядерної фізики мали вплив на інші науки: поняття і методи, вироблені під час вивчення мікросвіту,засвоювалися і використовувалися в астрономії, біології, хімії, медицині.

4. Наприкінці 30-х років атомна фізика стояла на порозі практичного одержання енергії поділом ядер урану.

5. Інтенсивні науково-технічні дослідження були складни­ками індустріального суспільства.

6. Значне місце посіли дослідження в галузі математики, зокрема розроблення математичної логіки, яка стала однією з провідних математичних наук.

7. З'явилися нові напрями у дослідженні природи: хімічна фізика, біофізика, геофізика, геохімія тошо.

8. Значні зрушення відбулися в економічній науці.

Технічний прогрес

1. На початку XX ст. відбувався процес удосконалення техніки і технології, модернізації виробництва, зростало велике фабричне виробництво.

2. Стандартизація, спеціалізація і раціоналізація організації праці відкривали можливості широкого поширення конвеєра і масового виробництва.

3. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

4. Багато відкриттів кінця XIX—початку XX ст. одержали широке практичне застосування у міжвоєнний період: телеграф, телефон, радіо, кінематограф тощо.

5. Швидко зростало виробництво електроенергії, будували новв теплові електростанції, які становили 4/5 всього електроенергетичного виробництва, здійснювали широкомасштабні гідроенергетичні проекти (наприклад, у 1936 р. відкрито велику гідроелектростанцію Боулдер на р. Колорадо в США з висотою греблі 222 м).

6. Широко почали використовувати електроенергію, на її основі розробляли різні системи механізації и автоматизації виробництва, а також застосовували механізовані й автоматизовані системи управління.

7. Удосконалено двигун внутрішнього згоряння, розробляли проекти газових турбін і реактивних двигунів.

8. Удосконалювався транспорт. На залізницях і морських транспортних шляхах тепловози і теплоходи почали конкурувати з паровозами і пароплавами.

9. Почалася електрифікація залізничних магістралей. До 1938 р. було електрифіковано 20% залізничних магістралей Швеції, майже 30% Італії, ½ залізниць Швейцарії.

10. Розвивався автомобільний транспорт.1938 р. у США, Канаді, Франції, Великій Британії і Німеччині було зареєстровано 6 млн вантажних і понад 30 млн легкових автомобілів. У 30-х роках були побудовані перші швидкісні дороги — автостради. Вcе більшу роль у пасажирських перевезеннях почала відігравати транспортна авіація, яка в 30-х роках перетворилася на самостійну галузь і обслуговувала внутрішні й міжнародні лінії сполучення значної частини районів земної кулі.

11. Потреби розвитку авіаційної промисловості сприяли швидкому зростанню виробництва алюмінію. Його виробництво зросло більше ніж у 10 разів — з 66,5 тис. тонн у 1913 р. до 695 тис. тонн у 1939 р.

12. У повоєнний час було розроблено й створено штучні матеріали, які знайшли широке застосування.

13. Змінилися місце і роль технічних засобів у повсякденному житті.

14. У 30-х роках широко поширилося електричне освітлення, з'явилися трамвай, автомобіль, мотопикли нових марок, ліфт, а також винаходи для домашнього вжитку: електропраска, тостер, пилосос, холодильник, пральна машина, засоби звукозапису.

16. Особливою галуззю промисловості стало виробництво кінофільмів. У 30-х роках розвивалося звукове кіно, а пізніше й виробництво кольорових фільмів. З'явилися перші телевізійні системи.

17. На початку 20-х років виникло радіомовлення. Запроваджувалися радіомовні передачі: у США-у 1919- 1920 рр.,у Великій Британії і Франції — у 1922 р., в Україні (Харків) — у 1924 р.

18. Значно збільшилися тиражі газет і журналів.

Мілітаристична спрямованість технічного прогресу в період підготовки і ведення війни.

1. Наукові відкриття в ядерній фізиці не лише зробили переворот у науці й техніці, а й спричинили створення страхітливої ядерної зброї дали можчивість вченим працювати над створенням атомної бомби. Американський фізик Роберт Оппенгеймер був одним із керівників групи вчених і спеціалістів, які створили атомну бомбу, що вперше була застосована під час бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі 6—9 серпня 1945 р. американськими військово-повітряними силами.

2. Над розробленням реактивних двигунів працювали такі вчені:

Г. Охайн, Б Зінгер — у Німеччині, Р. Ледюк - у Франції, Ф. Уїлі, А. Графітт — у Великій Британії та інші. У 1926 р. у США було запущено ракету на реактивному паливі.

3.У США та в Німеччині вчені, інженери та техніки працювали над створенням реактивних літаків.

4.У підготовці до нової світової війни велика увага приділялася розвитку транспорту. Швидкими темпами розвивалися й кількісно зростали автомобільний, повітряний і водний транспорт.

5.У багатьох країнах створювалася військова авіація. Так, Німеччина на початку війни мала 4 тисячі бойових літаків.

6.У США, Німеччині, Великій Британії, Франції, Японії у багато разів зросли

капіталовкладення в усі галузі промисловості, у виробництво за найновішими технологіями, пов'язані з обороною та військовими потребами.

7.Розроблялися і вдосконалювалися різні види озброєння, проводилася мілітаризація економіки.

8.У 30-х роках зростало в багатьох країнах будівництво військових заводів (у Німеччині збудовано 300 військових заводів).

Література

Основні напрями світової літератури в першій половині XX ст.

На початку XX ст. посилювався вплив модернізму й аван­гардизму.

Авангардизм — загальна назва різних напрямів і течій літератури й мистецтва, представники яких заперечували наявні норми, критикували традиційні форми й стилі прагнули до корінного оновлення художньої практики. Авангардизм тісно пов'язаний з модернізмом.

Модернізм (з фр. — новітній. сучасний) — один із напрямів у мистецтві й літературі початку XX ст.

Найвпливовішими представниками авангардизму в літературі були:

Джеймс Джойс (1882—1941) — англійський письменник. У романі "Портрет юного художника" (1816 р.) реаліс­тично показав світ обивателів. Роман "Улісс" (1922 р.) — хроніка одного дня з життя двох героїв; Марсель Пруст (1871 —1922) — французький письменник. Автор циклу романів "У пошуках втраченого часу". Суб’єктивно відображав дійсність у сприйнятті героя. Внутрішнє жит­тя людини описував як "потік свідомості; Франц Кафка (1883—1924) — австрійський письменник. У романах "Америка" (1914 р.), "Процес" (1915 р.), "За­мок" (1922 р.) та низці оповідань показав трагічне безсилля людини перед абсурдністю суспільства. Досягнув особливої виразності в описах фантастичних перетворень ("Перетворення", 1916 р.). Майстерно описав ситуації страху, відчаю. Близький до експресіоністів. Експресіонізм (злат. — вираження) — напрям у літературі початку XX ст., який проголосив єдиною реальністю духовний світ людини. Твори експресіоністів відірвані від реальної дійсності.