- •Самостійна робота № 5
- •Облік витрат і продукції виробничих майстерень.
- •Основні проведення з обліку витрат та продукції виробничих майстерень
- •Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств.
- •Основні проведення з обліку витрат та продукції підсобних сільських господарств
- •Облік витрат на науково-дослідні роботи.
- •Облік витрат і калькулювання послуг бюджетних установ.
- •Види калькуляційних одиниць
- •Порівняльна характеристика позамовного та попроцесного методів калькулювання
- •Література
Самостійна робота № 5
Тема. Синтетичний облік доходів бюджетних установ
Перелік питань для самостійного вивчення
Облік витрат і продукції виробничих майстерень.
Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств.
Облік витрат на науково-дослідні роботи.
Облік витрат і калькулювання послуг бюджетних установ.
Облік витрат і продукції виробничих майстерень.
До складу окремих бюджетних установ, зокрема закладів середньої освіти, можуть входити навчально-виробничі майстерні. Зазначені структурні підрозділи утворюються з метою виконання відповідних функцій з трудової підготовки контингенту учнів та виконавців з конкретною трудовою спеціалізацією. Профіль роботи виробничих майстерень визначають вищі установи, беручи до уваги місцеві можливості, умови, а також педагогічну доцільність конкретного виду праці.
Навчально-виробничі майстерні утримуються як за рахунок коштів загального фонду, так і за рахунок коштів спеціального фонду, який у незначній частині формується за рахунок прибутку, що отримується від реалізації продукції зазначеного структурного підрозділу установи.
У процесі виготовлення продукції, виробничі майстерні здійснюють витрати. Облік витрат на виробництво продукції здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерському обліку в установах і організаціях, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету СРСР, затвердженої Наказом Мінфіну СРСР від 10.03.87 № 61. Відповідно до зазначеного нормативного документа витрати розподіляються віднесенням їх на продукцію за прямими та накладними витратами. До прямих витрат на виробництво продукції належать витрати на матеріали; заробітну плату виробничих робітників; нарахування на заробітну плату виробничих робітників; затрати електроенергії тощо. До непрямих витрат належать заробітна плата апарату управління й обслуговуючого персоналу; нарахування на заробітну плату апарату управління й обслуговуючого персоналу; оренда приміщень; опалення; поточний ремонт тощо.
Прямі виробничі витрати відносяться безпосередньо на виготовлену продукцію, накладні — попередньо збираються і розподіляються наприкінці місяця пропорційно заробітній платі основних виконавців, матеріальним затратам чи сукупності прямих витрат. Якщо майстерня виробляє один вид продукції, усі витрати класифікуються як прямі.
Облік витрат здійснюється в міру їх проведення. Аналітичний облік витрат ведеться за видами виробів (партіями) і за статтями витрат у багатографних картках ф. № 283.
Для обліку витрат у системі Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачені такі субрахунки:
№ 241 «Вироби виробничих (навчальних майстерень)»;
№ 721 «Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень»;
№ 821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень»;
№ 826 «Видатки до розподілу».
Об’єктами обліку витрат виступає партія однорідних виробів та калькуляційною одиницею — одиниця продукції чи виріб. Щоб визначити фактичну собівартість одиниці продукції, на підставі даних обліку витрат складають звітну калькуляцію. Загальна сума витрат на виробництво (дебет субрахунка № 821) за мінусом витрат на незакінчене виробництво на кінець звітного періоду, розподіляється за видами готової продукції, після чого визначається собівартість одиниці кожного виду випущеної продукції.
Таблиця 1.1.