Основні проведення з обліку витрат та продукції виробничих майстерень

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Нараховано заробітну плату:
	— виробничим робітникам	821	661
	— працівникам апарату управління та обслуговуючому персоналу	826	661
2	Проведено нарахування зборів до соціальних фондів на фонд заробітної плати:
	— виробничих робітників	821	651, 652, 653, 654
	— працівників апарату управління та обслуговуючого персоналу	826	651, 652, 653, 654
3	Видано зі складу матеріали на виробництво продукції	821	234, 235, 238, 239
4	Списано на витрати виробництва вартість спожитої електроенергії	821	675
5	Списано на витрати вартість послуг з опалення приміщень	826	675
6	Списано на витрати поточний ремонт приміщення	826	675
7	Списано накладні витрати наприкінці місяця та розподілено пропорційно до обраної бази	821	826
8	Оприбутковано готові вироби, що передані на складі установи з майстерень	241	821
9	Списано на реалізацію продукцію виробничих майстерень	721	241
10	Передано рахунок на оплату покупцям виробів виробничих майстерень	364	721
11	Отримано кошти від реалізації продукції за відпускною ціною	313, 323	364
12	Перераховано до бюджету суму ПДВ реалізованих виробів виробничих майстерень	641	313, 323
13	Визначено результат від реалізації (різниця між фактичною собівартістю та ціною реалізації)	721	431

2. Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств.

Бюджетні установи, розташовані переважно в сільській місцевості, мають власні підсобні сільські господарства. Зазначені структурні підрозділи в результаті процесу виробництва сільсько­господарської продукції частково забезпечують зазначені установи продуктами харчування.

Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств виступає окремим напрямком обліку бюджетних установ. Порядок його ведення регулюється Інструкцією № 61. Виробничі витрати підсобних господарств обліковуються окремо за галузями сільськогосподарського виробництва — тваринництво й рослинництво — та за їхніми видами. Зокрема, за галуззю рослинництво обліковують окремо витрати з рільництва, луківництва, овочівництва, садівництва, а в разі потреби — за окремими культурами (зерно, овочі, картопля тощо). За галуззю тваринництва виокремлюють витрати по великій рогатій худобі, вівчарству, свинарству, конярству тощо. Механізм віднесення витрат до прямих і накладних, їхній облік подібні до передбачених схемою обліку витрат виробничих майстерень, за винятком розподілу наклад­них витрат, який здійснюється наприкінці року. Для відображення операцій з виробництва сільськогосподарської продукції призначено субрахунки:

№ 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств»;

№ 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

№ 107 «Робочі та продуктивні тварини»;

№ 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»;

№ 826 «Видатки до розподілу»;

№ 722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств».

Аналітичний облік витрат підсобних господарств ведеться на багатографних картках ф. № 283, які відкриваються на кожне найменування сільськогосподарських культур чи на кожну групу тварин за статтями витрат (заробітна плата, насіння, корм та інші витрати).

Об’єктами калькулювання собівартості продукції підсобних господарств виступають різнорідні культури землеробства й різні види основної продукції тваринництва. Для визначення фактичної собівартості продукції наприкінці року складається звітна каль­куляція, спочатку за продукцією землеробства, а далі — за продукцією тваринництва.

Під час складання звітної калькуляції продукції землеробства з загальної суми витрат виокремлюються по кожній культурі витрати, що здійснені під майбутній врожай, за озимими посівами, підготовки парів, підготовки парників та теплиць, витрати по садах, виноградниках тощо. Зазначені витрати переходять у складі витрат підсобних господарств (за дебетом субрахунка № 822) на наступний рік як незакінчене виробництво. Залишкова сума витрат розподіляється за культурами, після чого визначається фактична собівартість одиниці продукції кожної культури та побічної продукції.

Таблиця 2.1.