25. Французький стиль

Французький стиль - це, перш за все, вишуканість, витонченість і простота, які поєднуються з розкішшю, але ні в якому разі не показною і вульгарною.

Початок XVII ст. Стрімкий розвиток - з березня 1945 р., коли в Луврі за ініціативою благочинних організацій відбулася грандіозна виставка моди “Театр моди” за участі всією художньої еліти Парижу: модельєри продемонстрували свою велику майстерність на маленьких ляльках із проволоки при мінімальних витратах тканини. 200 таких ляльок із симпатичними гіпсовими голівками та волоссям із ниток стали посланцями моди.

Представники: Крістіан Берар, Крістіан Діор, Анрі Куреж

Мода (довжина до колін, пишні юбки, вузькі талії, оголені плечі, міні-юбки)

• Жак Вьєно (дизайнер-теоретик, книга “Республіка мистецтв”, заснував Інститут промислової естетики);

• Фламініо Бертоні (італьянський автодизайнер, створив силует знаменитого автомобіля “Сітроен DS-19”);

• Патрік Ле Кемен (головний дизайнер “Рено”);

• Ле Корбюзье – архітектор, художник, дизайнер, спроектував павільйон “Філіпс”, в якому на багатьох екранах розгорталося аудіовізуальне шоу на тему історії цивілізації

• Річард Роджерс, Ренцо Піано – архітектори, спроектували будівлю Національного центру мистецтва і культурі ім. Жоржа Помпіду, концепція якої розвивала традиції французької металевої архітектури.

• Роже Таллон – дизайнер, соціолог, інженер з електроніки. Організував свое дизайн-агенство, займався модульною архітектурою, світильниками, радіоелектронікою, проектував наручні годинники фірми “Ліпп”, інтер'єр та екстер'єр залізничного вагону потяга “Corail”, надшвидкісного потяга “TGV” та міського автобуса.

• Філіп Старк – один із найбільш впливових сучасних дизайнерів. Серед його проектів – приймальня в стилі хай-тек в Єлисейському палаці, виконана в 1992 р., і модний Royalton Hotel в Нью-Йорку, що став зразком для готелів такого класу. Проектує різноманітні речі побутового характеру (електрочайники, стільці, радіоприймачі тощо).

• Пьєр Огюст Ренуар (фр. Pierre-Auguste Renoir; 1841—1919) – французький живописець, графік і скульптор, один із засновників імпресіонізму.

• Пьєр Боннар (фр. Pierre Bonnard,1867—1947) - Французький живописець і графік, який увійшов в історію мистецтва як один з найбільших колористів XX століття. У молодості очолював групу художників «Набі».

• Моріс де Вламінк (1876 - 1958) - відомий французький живописець - постмодерніст, талановитий малювальник й графік, засновник експересіонізма у середовищі фовістів. Учасник Всесвітньо виставки у Парижі (1937 рік), б'єнале у Венеції (1954 рік).

• Анрі-Жюльєн Фелікс Руссо (21 травня 1844 — 4 вересня 1910) — французький живописець-примітивіст, музикант і літератор.

Особливості стилю. Висока естетика цієї країни знайшла відбиття в рекламі, що оперує візуальними образами, туманними і спокусливими, емоційними і дотепними. Вона гарна й досконала сама по собі, елегантна й витончена. Реклама цієї країни орієнтована на образи й вишуканий креатив, креатив з родзинкою. Не випадково більше половини французьких креативних директорів починали свою рекламну кар'єру як художники, у той час як в Америці це, як правило, копірайтери. Можливо, тому у французькій рекламі дуже мало слів.

У французькій рекламі втілені дуже сміливі і розумні ідеї, у них глибокий підтекст.

Особливості графіки: Спокійні або дещо приглушені кольори; Плавні лінії; Ірраціональні, нетрадиційні та оригінальні форми; Абстракція; Легкість; Оголені тіла.