8.3. Підсумковий контроль знань

Підсумковий контроль знань студентів усіх форм навчання здійснюється у вигляді письмового іспиту.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу загалом, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності систематизації та творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми.

Екзаменаційний білет містить 6 завдань для студентів денної та вечірньої форм навчання і 10 завдань – для студентів заочної форми навчання. Кожне завдання оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка	Рівень знань	Критерії оцінювання знань
10	відмінний	Студент отримує, коли дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ. Правильно виконав практичне завдання і пояснив відповідь.
8	добрий	Студент отримує, коли дав правильну відповідь на поставлене запитання, показав хороші знання понятійного апарату і літературних джерел, проте не зміг переконливо аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ. Правильно виконав практичне завдання, але не дав чіткого пояснення щодо його розв’язання.
6	задовільний	Студент отримує, коли у цілому відповів на поставлене запитання, але не аргументував свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав незадовільні знання літературних джерел. Виконав практичне завдання, але допустив незначні помилки у його розв’язанні, невірно вказав одиниці виміру відповідних показників, не дав належні пояснення.
0	незадовільний	Студент отримує, якщо дав неправильну або неповну відповідь на запитання, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів. Не розв’язав практичне завдання або допустив суттєві помилки при його вирішенні.

Примітка. У разі використання заборонених джерел, підказок студент повинен залишити аудиторію та одержує нульову оцінку за іспит.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно) – для студентів денної і вечірньої форм навчання, в діапазоні від 0 до 100 балів – для студентів заочної форми навчання.

У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж в 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів), а набрані бали не ураховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Загальна підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням науки	F

Оцінка за 4-х бальною шкалою та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою.

Порядок ліквідації академзаборгованості:

• студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит;

• студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення науки перед повторним складанням іспиту.

8.4. Зразок екзаменаційного білета для студентів денної та вечірньої форм навчання

1. Дати порівняльну характеристику зовнішніх та внутрішніх джерел поповнення й оновлення персоналу.

2. Розкрити сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.

3. Охарактеризувати чинники, траєкторії та наслідки руху персоналу в організації.

4. Тестове завдання.

4.1. Які категорії працівників за Національним Класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» належать до управлінського персоналу?

а) керівники, менеджери (управителі), працівники сфери торгівлі та послуг, професіонали, фахівці;

б) законодавці, вищі державні службовці, керівники, професіонали, фахівці, працівники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування;

в) законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі), професіонали, фахівці, технічні службовці.

4.2. На яких працівників заповнюються особові картки на підприємстві?

а) на всіх, крім працівників, які працюють за сумісництвом;

б) на всіх працівників;

в) на працівників, які працюють за контрактом.

4.3. У яких випадках допускається розірвання трудової угоди з ініціативи роботодавця згідно з КЗпП України?

а) скорочення чисельності або штату працівників; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; хвороба, яка перешкоджає продовженню роботи або проживання в даній місцевості (згідно з висновками медичної комісії); з інших поважних причин;

б) прогул, зокрема відсутність на роботі більше трьох годин упродовж робочого дня без поважних причин; ліквідація підприємства; виявлення невідповідності працівника посаді або роботі, яку він виконує, унаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я;

в) ліквідація підприємства, скорочення чисельності або штату працівників; прогул; виявлення невідповідності працівника посаді або роботі, яку він виконує; зарахування у вищі або інші навчальні заклади, в аспірантуру.