89

Тема 4. Облік основних засобів

1.Склад, класифікація, оцінка та визнання основних засобів

2.Порядок здійснення та облік капітальних інвестицій

3.Документальне оформлення руху основних засобів

4.Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

5.Особливості обліку оперативної оренди основних засобів

6.Облік ремонту та модернізації основних засобів

Список рекомендованої літератури:

1.Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: Затверджено наказом МФУ 30.09.2003 р. № 561

2.П(С)БО 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 № 9

3. Про затвердження типових форм первинного обліку: Затверджено наказом Міністерства статистики України 29 грудня 1996 року № 352

4. Податковий Кодекс України (ст. 145-146)

1. Склад, класифікація, оцінка та визнання основних засобів

Для здійснення статутної діяльності підприємствам необхідні необоротні активи, тобто засоби праці, під якими в економічній літературі розуміють річ або комплекс речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці (сировину, матеріали, тощо).

Від предметів праці засоби праці відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконані роботи (надані послуги). Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості та перетворюються на готову продукцію.

До засобів праці відносять машини, обладнання, інструменти тощо, тобто основні засоби підприємства.

В економічній літературі основні засоби класифікують за їх функціональним призначенням (виробничі та невиробничі основні засоби), за речовим характером (інвентарні та неінвентарні основні засоби), за використанням (діючі, недіючі та запасні основні засоби), за ознакою належності (власні та орендовані основні засоби). Крім того, основні засоби групують за галузями економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, будівництво).

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Види основних засобів:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• будинки та споруди;

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади та інвентар;

• робоча продуктивна худоба;

• багаторічні насадження;

• інші основні засоби.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо:

• існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу;

• його оцінка може бути достовірно визначена.

Оцінка необоротних матеріальних активів (основних засобів), враховуючи дію принципу безперервності підприємства, здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

П(С)БО 7 передбачені наступні види оцінки основних засобів:

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

1. суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

2. реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

3. суми ввізного мита;

4. суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

5. витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

6. витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

7. інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включається до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу. Однак є виняток, відповідно до П(С)БО 31 “Фінансові витрати” капіталізація фінансових витрат можлива тільки при створенні кваліфікаційних активів. А це актив, для створення якого потрібен значний час, будівництво приміщень, багаторічні насадження, вина, які вимагають багаторічної витримки.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після переоцінки (уцінки або дооцінки).

Справедлива вартість необоротного матеріального активу дорівнює сумі, за якою може бути проведений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (це дійсна, реальна, ринкова вартість об’єкта основних засобів).

Залишкова вартість необоротного матеріального активу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).