- •1.1.1Мета і завдання роботи
- •1.1.2Основні теоретичні положення
- •1.1.3Порядок виконання роботи
- •1.1.4Контрольні запитання
- •1.2.3Порядок виконання роботи
- •1.2.4Контрольні запитання
- •1.2.5Рекомендована література
- •1.3.1Мета і завдання роботи
- •1.3.2Основні теоретичні положення
- •1.3.2.1Створення та збереження документів у текстовому редакторі Word. Уведення та редагування тексту. Форматування тексту.
- •1.3.2.2Запуск і налаштування редактора формул. Уведення формул.
- •1.3.2.3Створення та редагування таблиць і діаграм
- •1.3.3Порядок виконання роботи
- •1.3.4Контрольні запитання
- •1.3.5Рекомендована література
- •2.1.2.2Ідентифікатори
- •2.1.2.3Операції відношень
- •2.1.2.4Службові слова мови Turbo Pascal
- •2.1.2.5Вирази
- •2.1.2.6Правила записання виразів:
- •2.1.2.7Піднесення числа до степеня та знаходження кореня
- •2.1.2.8Тригонометричні та математичні функції, що обчислюються через додаткові вирази
- •2.1.2.9Структура програми мовою Turbo Pascal 7.0
- •2.1.2.10Оператори
- •2.1.2.11Вікно середовища програмування Turbo Pascal 7.0
- •2.1.2.12Основні команди і гарячі клавіші
- •2.1.2.13Розробка алгоритму розв’язку задачі
- •2.1.2.14Лінійна структура
- •2.1.3Порядок виконання роботи
- •2.1.4Контрольні запитання
- •2.1.5Рекомендована література
- •2.2.2.2Процес розгалуження
- •2.2.2.3Логічний вираз
- •2.2.2.4Умовний оператор if
- •2.2.3Порядок виконання роботи
- •2.3.2.1Оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень for
- •2.3.2.2Оператор циклу з передумовою while
- •2.3.2.3Оператор циклу з післяумовою repeat .. Until
- •2.3.3Порядок виконання роботи
- •2.3.4Контрольні запитання
- •2.4.2.1Одновимірні масиви
- •2.4.2.2Двовимірні масиви (матриці)
- •2.4.3Порядок виконання роботи
- •2.4.4Контрольні запитання
- •2.4.5Рекомендована література
2.4.2.1Одновимірні масиви
У програмі Turbo Pascal масиви спочатку потрібно описати в розділі type. Для цього використовують таку конструкцію:
type
ім’я = array [поч.інд...кін.інд] of тип;
var
змінна1, змінна2...: ім’я;
де ім’я – назва типу, що отримують масиви; тип – тип елементів масиву; поч.інд – номер першого елементу масиву (переважно приймають 1); кін.інд – номер останнього елементу масиву.
Приклад:
type
mas=array [1..7] of real; {масив з 7 дійсних чисел}
var
A,В : mas;
Допускається опис масивів у розділі var, наприклад,
var
A, B : array [1..7] of real;
Для уведення елементів масиву використовують оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень. Для цього записують таку конструкцію:
for І:=M to N do
begin
write (‘A[‘, I, ‘]=’);
readln (A[ І ])
end;
де M, N – номери першого та останнього елементів масиву; І – лічильник, що відповідає номеру елемента масиву, що вводиться; А – назва масиву.
Для виведення елементів масиву також використовується оператор циклу. Для цього записують таку конструкцію:
for І := M to N do
writeln(‘A[‘, І ,’]=’, A [ І ]);
Основні операції над одновимірними масивами
Розглянемо деякі основні операції над масивами.
Для того, щоб знайти суму (різницю) двох масивів A та B, потрібно попарно додати (відняти) всі їх, елементи. Тому потрібно використати оператор циклу:
for I := M to N do C[ I ] := A[ I ] + B[ I ];
а для різниці
for I := M to N do C[ I ] := A[ I ] - B[ I ],
Для знаходження добутку двох масивів потрібно попарно перемножити їх елементи:
for I := M to N do C[ I ] := A[ I ] * B[ I ],
так само, щоб поділити два масиви, потрібно попарно поділити їх елементи.
При множенні (діленні) масиву на число перемножуються (діляться) усі елементи масиву на це число:
for I := M to N do C[ I ] := K * B[ I ],
Якщо потрібно знайти суму елементів в одному масиві, потрібно використати наступну конструкцію:
S := 0; {задаємо початкове значення суми}
for I := M to N do S := S+ A[ I ], {до суми додаємо наступний елемент}
Для знаходження добутку елементів використовують таку ж конструкцію, але початкове значення добутку встановлюють не 0 (нуль), а 1 (одиниця), і в циклі замість символу ”+” записують “*”.
Якщо потрібно знайти максимальний (мінімальний) елемент масиву, то спочатку присвоюють йому значення початкового елементу, а тоді всі наступні порівнюють з цим максимумом (мінімумом). У випадку, коли поточний елемент більший (менший) за максимум (мінімум), то йому присвоюють значення максимального. Отримуємо такий програмний блок:
max := A[1];
for I := 2 to N do
if max<A[ I ] then max := A[ I ];
Розглянемо приклад програми.
Приклад 1. Дано масив А з 15 елементів цілого типу. Порахувати середнє арифметичне додатних чисел.
Program example4;
type
mas = array [1..15] of integer;
var
A: mas;
S, N, І: byte;
Х: real;
begin
for І := 1 to 15 do
begin
write (`A[`, І ,`]=`);
readln (A[ І ])
end;
S:= 0; N := 0;
for I:= 1 to 15 do
if (A[ І ] mod 2)=0 {націло ділиться на два, тобто парне число}
then
begin
S:= S+A[ І ]; {знаходження суми парних чисел}
N:= N+1 { знаходження кількості парних чисел}
end;
X:= S/N; {середнє арифметичне – сума поділена на кількість}
writeln (`X=`, X:7:3);
readln
end.