Зміст

Правила оформлення звітів лабораторних робіт………...	4
Основи техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт………………………………………………………...	5
Лабораторна робота № 1 Електрохімічний захист металів від корозії……………..	6
Лабораторна робота № 2 Водневий показник водних розчинів……………………..	12
Лабораторна робота № 3 Одержання колоїдних розчинів…………………………...	18
Лабораторна робота № 4 Одержання та інверсія емульсій………………………….	22
Лабораторна робота № 5 Седиментаційний аналіз суспензій……………………….	27
Лабораторна робота № 6 Адсорбція речовин на твердому адсорбенті……………..	33
Лабораторна робота № 7 Адсорбція на межі розділу фаз «рідина-газ»…………….	38
Лабораторна робота № 8 Коагуляція колоїдних систем електролітами……………	42
Лабораторна робота № 9 Йонообмінна адсорбція……………………………………	47
Перелік рекомендованих джерел…………………………	52
Додаток А…………………………………………………..	53

Правила оформлення звітів лабораторних робіт

Звіти до лабораторних робіт оформляються на комп'ютері у текстовому редакторі Місrоsоft®Word97/2000/ХР/2003 та роздруковуються на аркушах формату А4.

Структурно звіт повинен складатися з:

• титульного аркуша стандартної форми із зазначенням прізвища студента, який виконав дану роботу (у випадку спільного виконання робочою групою із кількох студентів вказуються прізвища всіх її членів), та викладача, під керівництвом якого вона була виконана;

• теоретичних відомостей;

• ходу виконання роботи;

• рівнянь реакцій, спостережень та висновків по кожному виконаному досліду;

• загального висновку по роботі.

Зразок оформлення звіту до лабораторної роботи приведено в додатку А.

Для полегшення та прискорення процедури оформлення звітів підготовано шаблони, які включають:

• титульний аркуш без зазначення прізвищ студента, який виконав дану роботу та викладача, під керівництвом якого вона була виконана;

• теоретичні відомості;

• хід виконання роботи.

Файли шаблонів містяться на файловому сервері університету та мають назви LR_X.dос, деX- цифра, що відповідає порядковому номеру лабораторної роботи у даному практикумі. Теоретичні відомості та хід робіт, наведені у шаблонах, ідентичні таким у практикумі.

Основи техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт

При виконанні лабораторних дослідів потрібно дотримуватись наступних правил безпеки:

• виконувати лише ті досліди, які відносяться до даної лабораторної роботи;

• витримувати рекомендовані у практикумі кількості та співвідношення реагентів;

• при нагріванні реакційних сумішей у пробірці рівномірно прогрівати останню та утримувати напрямленою у кут витяжної шафи;

• визначаючи запах речовини направляти газ до носа легким помахом руки, тримаючи пробірку на відстані;

• насипати тверді речовини шпателем, тримаючи пробірку над аркушем паперу;

• досліди з концентрованими їдкими речовинами і такі, що супроводжуються виділенням газу, проводити лише під витяжною шафою.

Забороняється:

• брати реактиви руками;

• пробувати речовини на смак;

• їсти в лабораторії.

При попаданні їдких речовин на шкіру потрібно:

• промити уражене місце під проточною водою;

• обробити розчином соди (у випадку кислоти) або ацетатної кислоти (у випадку лугу) (знаходяться в аптечці).

Лабораторна робота № 1 Електрохімічний захист металів від корозії

Мета роботи: вивчити протекторну дію різних металів та визначити залежність її радіусу при захисті сталі в розчинах натрій хлориду різної концентрації.

Прилади і матеріали:

1. Склянка місткістю 500мл – 1шт.

2. Кювети – 3 шт.

3. Стальні пластини довжиною 20 см, шириною 10 мм, на одному кінці яких прикріплені кусочки металів (міді, олова, цинку) у вигляді пластинок довжиною 10 мм – 3 шт.

4. 10% водний розчин червоної кров’яної солі.

Теоретична частина

Корозія (від лат. corodere– роз’їдати) є складним процесом, в якому поєднуються хімічні і електрохімічні процеси, і полягає в окисненні поверхні металів з утворенням оксидів, гідроксидів чи солей. Цей процес відбувається самочинно під дією природних чинників. За механізмом окиснення поверхні металу розрізняютьхімічнуіелектрохімічну корозію. Найчастіше вона розглядається як складний електрохімічний процес.

Хімічна або газова корозія відбувається внаслідок дії на метал сухих газів. Вона супроводиться переходом електронів від металу до окисника в точці контакту. Основними методами боротьби з газовою корозією є легування, створення на поверхні металу захисних покрить, заміна газового середовища. Наприклад, при зварюванні титану і його сплавів використовують аргонову атмосферу

Якщо процес руйнування поверхні металу протікає сумісно із просторовою передачею зарядів, то такий корозійний процес називають електрохімічною корозією.

Слід відмітити, що детальний аналіз механізмів хімічної та електрохімічної корозії показує, що різкої відмінності між ними не існує і можливий поступовий перехід від хімічного механізму в електрохімічний і навпаки.

Як відомо, кожен метал містить домішки інших металів, або неметалів і практично завжди поверхня металу вкрита розчином електроліту. Внаслідок цього утворюється гальванічний елемент, анодом якого є більш активний метал, який окиснюється, тобто кородує. Якщо метал містить домішку менш активного металу, то утворюється гальванічна пара, де на поверхні більш активного металу відбувається перехід металу із твердої фази у розчин у вигляді йонів, а надлишок електронів залишається на поверхні твердого тіла:

Me – nē =Me ⁿ⁺

Відповідно такі процеси є процесами окиснення. Протилежні процеси, відновлення, протікають на поверхні менш активного металу, які нейтралізують надлишок електронів, що переходять з ділянки більш активного металу на поверхню менш активного металу. Речовини, які приймають участь у "зв'язуванні" надлишкових електронів, що з'явились на металі, називають деполяризаторами. Найчастіше розрізняють корозію зводневоютакисневою деполяризацією. Тобто, речовинами, які приймають надлишкові електрони найчастіше можуть бути йони Н⁺, або розчинений кисень повітря. Воднева деполяризація відбувається у кислому середовищі, де є надлишок йонів Н⁺.

При цьому на поверхні менш активного металу буде проходити процес:

2Н⁺ +2ē = Н₂↑

А в лужному і нейтральному середовищі відбувається киснева деполяризація:

О₂+ 2Н₂О + 4ē = 4ОН^¯