2.3.4Контрольні запитання

1. Що таке алгоритм циклічної структури?

2. Що називають параметрами циклу?

3. Які типи операторів циклу ви знаєте?

4. Які елементи містить кожний алгоритм циклічної структури?

5. Оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень: вид, принцип дії.

6. Які параметри обов’язково потрібно вказувати в циклі з лічильником?

7. Що необхідно виконати для використання оператора циклу з параметром у випадку коли крок зміни змінної відмінний від 1 чи -1.

8. Оператор циклу з передумовою: вид, принцип дії.

9. Оператор циклу з післяумовою: вид, принцип дії.

Таблиця 2.10 – Завдання до лабораторної роботи

Варіант	Значення функції	x1	xn	dx
1	y=2x2-sin(x)	1	5	0.2
2	y=sin(x)+х3
3	y=e-x
4	y=50cos(x/2)
5	y=(cos(x))2
6	y=e-xsin(x)
7	y=x3-2x2+7
8
9	y=cos(x)/x
10	y=x4-1+sin(x)
11	y=1/(x2-1)
12	y=1/x3-1/x2
13	y=sin(2x)/(1-x)
14	y=xcos(x)
15	y=1/(x+sin(x2))

2.3.5Рекомендована література

1. Тхір І.Л., Юзьків А.В. Курс лекцій по Turbo Pascal 7.0. –Тернопіль: Технічний коледж ТДТУ. – 2001. –144с.

2. Бартків А.Б. та ін. Турбо Паскаль: Алгоритми і програми. – К.: Вища школа, 1992. – 248с.

Лабораторна робота №2.4 Одновимірні масиви. Двовимірні масиви. Дії з елементами масиву

2.4.1Мета і завдання роботи

Навчитись працювати з одномірними та двовимірними масивами.

2.4.2Основні теоретичні положення

Масив (array) — це скінчений набір елементів одного (базового) типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам’яті і мають спільну назву.

Кожен елемент масиву характеризується індексами або координатами, тобто порядковими номерами, під якими вони знаходяться в масиві. Сам масив характеризується іменем та розмірністю. В якості імені масиву може бути будь-який набір латинських літер та цифр, але першою обов’язково повинна бути літера. Після імені у квадратних дужках записується розмірність масиву. Розмірність – це кількість координат для визначення місця знаходження кожного елементу в масиві.

За розмірністю масиви поділяються на:

• одномірні масиви – характеризуються однією координатою. Їх ще називають рядами або векторами. Прикладом одномірного масиву може бути позначення A[5] – вектор “А” з п’яти елементів. Наприклад, [12, 3, 1, 5, 4] – це масив цілих чисел, [’a’, ’!’, ’3’, ’d’, ’x’] – масив символів;

• двомірні масиви – характеризуються двома координатами, номером рядка (перша координата) та номером стовпця (друга координата). Такі масиви ще називають матрицями або інколи таблицями. Прикладом двомірного масиву може бути позначення A[2,3] – матриця “А” з двох рядків та трьох стовпців. Наприклад,

– матриця цілих чисел;

– матриця символів.

Розмір (кількість елементів) масиву найчастіше задають у вигляді діапазону або назви деякого перерахованого типу даних.

Описати масив можна у розділі опису типів type, у розділі констант const, або у розділі оголошення змінних var. Назви типів масивів і змінних-масивів придумує користувач.

Над масивами визначена єдина команда копіювання: a:=a1 – усі значення масиву a1 будуть присвоєні відповідним елементам масиву a. Усі інші операції, наприклад, присвоєння конкретних значень, додавання, множення тощо, визначені лише над елементами масиву.

Доступ до елемента масиву здійснюється через назву масиву і номер елемента (індекс). Даний номер записується в квадратних дужках, наприклад, a[1] – перший елемент масиву а; b[2, 3]:=35 означає, що елементу, який знаходиться в другому рядку та третьому стовпці присвоюється значення 35.

Щоб опрацювати всі елементи масиву використовують команду циклу for (чи while або repeat).

Наприклад:

Створити масив з перших ста цілих чисел і обчислити суму всіх його елементів можна так: s:=0; for i:=1 to 100 do begin a[i]:=i; s:=s+a[i] end; writeln(s);

Задачі відшукуання в масиві конкретних даних розв’язують методом сканування (перебирання, перегляду) усіх елементів масиву за допомогою циклу і умовної команди, де зазначають умову пошуку.